24 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2810/24 пров. № А/857/25279/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Грень Н.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 26 вересня 2024 року,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 03 січня 2017 року включно із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 03 січня 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із січня 2017 року по травень 2017 року із урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із січня 2017 року по травень 2017 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням іншого, ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року включно.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року включно у розмірі 4195,34 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 380/2810/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що оскільки січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), то відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, у якому постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Тому нарахування індексації грошового забезпечення позивача у періоди з 01 грудня 2015 року по 03 січня 2017 року, з січня 2017 року по травень 2017 року та з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року має проводитися із застосуванням базового місяця січня 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
Щодо позовної вимоги про нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року, то суд прийшов висновку, що така повинна виплачуватись у розмірі 4195,34 на місяць.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачами.
Відповідачі - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) у своїх скаргах просили скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. На обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не в повному обсязі з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а тому відповідно до вимог статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) та відсутність підстав для задоволення вимог інших скаржників, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з Витягом з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 14 грудня 2019 року №1317-ОС, полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом “а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас.
Відповідно до Витягу з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 16 грудня 2019 року №1320-ОС полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 16 грудня 2019 року.
Згідно з відомостями особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:
- з грудня 2015 року по січень 2017 року (03 січня 2017 року) - у військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України;
- з січня 2017 року по травень 2017 року - ІНФОРМАЦІЯ_6 , після ліквідації правонаступником є Адміністрація прикордонної служби України;
- з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як слідує із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2015 - 2019 роки та наданих відповідачами розрахунків, при проходженні військової служби ОСОБА_1 із березня 2018 року до часу звільнення нараховувалась індексація грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін.
У довідці №126 від 24 травня 2021 року вказано, що НОМЕР_1 прикордонним загоном за період з 01 грудня 2015 року по 03 січня 2017 року позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням жовтня 2015 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Західним регіональним управління за період проходження ОСОБА_1 військової служби, нараховувалася індексація грошового забезпечення з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2017 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін, що підтверджується довідкою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року.
Вважаючи дії відповідачів щодо виплати індексації у періоди військової служби не в повному розмірі протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Як слідує з позовної заяви, одним із спірних питань у цій справі питань позивач вважає визначення базового місяця, який підлягає застосуванню при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року.
Із цього приводу апеляційний суд зазначає таке.
Аналіз положень Закону № 2011-XII та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України дає підстави дійти висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався, а в подальшому зміна окладів відбулась лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з врахуванням пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, оскільки відповідно до положень вказаного Порядку грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, виплачується військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) та зобов'язання цього відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року включно у розмірі 4195,34 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, апеляційний суд зазначає таке.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття як «фіксована» сума індексації не містять.
Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та інших.
Судом встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 16 грудня 2019 року.
Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
З огляду на це апеляційний суд зауважує, що за правилами абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, у цій справі судом слід на підставі належних та допустимих доказів підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за спірний період і що це право протиправно порушене відповідачем.
Верховний Суд у свої рішеннях неодноразово наголошував та тому, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що грошове забезпечення позивача становило:
- у лютому 2018 року: посадовий оклад - 1500 грн; оклад за військове звання - 135 грн; надбавка за вислугу років - 654 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1144,50 грн; надбавка за таємність - 225 грн; надбавка за класність - 82,50 грн; надбавка за ОУС з ризиком - 225 грн; надбавка за ОРР- 450 грн; премія - 6 975 грн; щомісячна додаткова грошова винагорода - 113,91 грн. Всього 11504,91 грн.
- у березні 2018 року: посадовий оклад - 7 890 грн; оклад за військове звання - 1 480 грн; надбавка за вислугу років - 4 685 грн; надбавка за таємність - 1 183,50 грн; надбавка за класність - 552,30 грн; доплата на конфіденційній основі - 75 грн; премія - 2 603,70 грн; щомісячна додаткова грошово винагорода - 00 грн. Всього 18469,50 грн.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до пункту 6 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року № 73 щомісячна додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 виплачувалась у 2018 році за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Тобто у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за січень 2018 року у розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за січень 2018 року (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08 лютого 2018 року № 101-ОС «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України в лютому-грудні 2018 року»), а у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована та виплачена за лютий 2018 року у розмірі 1 % місячного грошового забезпечення за лютий 2018 року (наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 березня 2018 року № 204-ОС «Про грошове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України в березні 2018 року»).
Нормативне обґрунтування такого порядку виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбачене пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року №73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №217/28347), який містить такі положення: «винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби».
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 6964,59 грн (18469,50-11504,91) (А).
Для правильного вирішення спірних правовідносин слід також визначити суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка з урахуванням абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, вираховується у спосіб множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.
Судом встановлено, що актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік становив 1762,00 грн.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/ isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації становив 253,30%.
З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума можливої індексації грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 у березні 2018 року складала 1762 грн х 253,30 % = 4463,15 грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної ОСОБА_1 індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4463,15 (1762,00 х 253,30/100) - 6964,59 = - 2501,44 грн.
Отже, оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 6964,59 грн, що перевищує суму можливої індексації 4463,15 грн, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач не має право на отримання щомісячної індексації різниці.
Суд першої інстанції на вищенаведені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ) слід задовольнити частково. Скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) та зобов'язання цього відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 16 грудня 2019 року включно у розмірі 4 195,34 грн на місяць із одночасною виплатою компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та у задоволенні такої вимоги відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №380/2810/24 у частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року включно та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 року по 16 грудня 2019 року включно у розмірі 4195,34 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб скасувати та у задоволенні такої позовної вимоги відмовити.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк