Справа № 320/4331/22
23 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Оксененка О.М., Файдюка В.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, представник військової частини НОМЕР_1 (надалі - апелянт) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити відповідачу сплату судового збору і скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши вказане клопотання представника відповідача, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено квитанцію про сплату судового збору, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В силу положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд звертає увагу на те, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не додано доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Керуючись статтями 73, 74, 133, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач І.В. Штульман
Судді О.М. Оксененко
В.В. Файдюк