15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7553/24
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.
при секретарі - Альонішко С.І.,
за участю представника позивача - Фатєєвої І.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2024 року №1632414290708;
- стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ “ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА» судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому звернувся до суду з позовом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.24 року №1632414290708. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА" судові витрати в розмірі 30280,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що посилання ТОВ «ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА» на неможливість своєчасного отримання коштів за укладеними договорами у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин необґрунтованими та недоведеними. Тобто, податковий орган не мав законодавчих підстав звільняти платника від фінансової відповідальності та не виносити податкові повідомлення-рішення.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, з урахуванням вимог підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VІ (із змінами і доповненнями), проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними договорами від 06.03.2023 № 0603/1, від 05.04.2023 №0504/1 та від 17.04.2023 №1704/1 за період з 06.03.2023 по 26.06.2024.
Актом перевірки було встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 - VII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (зі змінами і доповненнями) за зовнішньоекономічними експортними договорами, укладеними з нерезидентом «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Румунія), а саме: - в частині несвоєчасного надходження коштів на суму 24565,0 євро (947 086,38 грн. за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості) по договору від 06.03.2023 № 0603/1; - в частині несвоєчасного надходження коштів на суму 40000,0 євро (1545688,0 грн. за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості) та ненадходження коштів на суму 34 300,00 євро (1 325 427,46 грн. за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості по договору від 05.04.2023 №0504/1; - в частині ненадходження коштів на суму 82600,0 євро (3 266 276,58 грн. за курсом НБУ на дату виникнення заборгованості) по договору від 17.04.2023 № 1704/1.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було прийнято податкове-повідомлення рішення від 30.07.2024 року № 1632414290708 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 4 130 248,76 грн.
Зобов'язання між Позивачем та компанією - нерезидентом «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Румунія), виконувалися згідно укладеного 05.04.2023р. договору купівлі - продажу № 0504/1. За договором купівлі - продажу № 0504/1 від 05.04.2-23р. Позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність, а компанія - нерезидент «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Покупець) прийняти товар: сідловий тягач, марка Mercedes-Benz, та напівпричіп марки NOOTEBOOM. Загальна вартість договору складає 74 300 ЄВРО. Валюта договору - ЄВРО, Покупець здійснює 100% оплату. За згодою сторін строки оплати можуть бути змінені, що має бути обумовлено у додаткових угодах. Умови 3 постачання: СІР - Бухарест. Продавець зобов'язується сповістити Покупця про відвантаження товару в одноденний термін з дати відвантаження будь-яким зручним для сторін способом. Термін дії договору: до 31.12.2023 року, у разі невиконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі у зазначений термін, термін дії продовжується до виконання зобов'язань. На виконання умов укладеного договору Продавцем був поставлений товар на суму 74300,00 євро (2982639,76 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) відповідно до митної декларації від 18.04.2023р. № 23UA5004200018476, граничний термін надходження валютної виручки - 14.10.2023р. Оплата від Покупця надійшла в наступному порядку: - 25 000,00 євро (1096772,50 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) - 10.06.2024р.; - 15000,00 євро (652089,90 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) - 11.06.2024р. Заборгованість за укладеним договором купівлі - продажу № 0504/1 від 05.04.2023р. складає 34 300,00 євро. Зобов'язання між Позивачем та компанією - нерезидентом «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Румунія), виконувалися також згідно укладеного 06.03.2023р. договору купівлі - продажу № 0603/1. За договором купівлі - продажу № 0603/1 від 06.03.2023р. Позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність, а компанія - нерезидент «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Покупець) прийняти товар: Iveco AE1107OP. Cometto AE1340XF, причепний пристрій та частини напівпричепа. Загальна вартість договору складає 61 965,00 євро. Валюта договору - ЄВРО, Покупець здійснює 100% оплату. За згодою сторін строки оплати можуть бути змінені, що має бути обумовлено у додаткових угодах. Умови постачання: СІР - Бухарест. Продавець зобов'язується сповістити Покупця про відвантаження товару в одноденний термін з дати відвантаження будь-яким зручним для сторін способом. Термін дії договору: до 31.12.2023 року, у разі невиконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі у зазначений термін, термін дії продовжується до виконання зобов'язань. На виконання умов укладеного договору Продавцем був поставлений товар на суму 61965,00 євро (2462352,05 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) відповідно до наступних митних декларацій: - від 04.04.2023р. № 23UA500420001657U6 на суму 14250,00 євро (566 594,25 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 30.09.2023р.;
Договору укладеного від 04.04.2023р. № 23UA500420001655U8 на суму 15980,00 євро (635 380,78 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 30.09.2023р.; - від 04.04.2023р. № 23UA500420001654U9 на суму 29335,00 євро (1166388,94 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 30.09.2023р.; - від 04.04.2023р. № 23UA500420001658U5 на суму 1200,00 євро (47 713,20 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 30.09.2023р.; - від 31.10.2023р. № 23UA500080010355U5 на суму 1200,00 євро (46 274,88 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 27.04.2024р. Оплата від Покупця надійшла в наступному порядку: - 20 000,00 євро (797306,00 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) - 05.04.2023р.; - 15000,00 євро (599 131,50 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) - 13.04.2023р. - 24 565,00 євро (946 187,30 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) - 03.10.2023р. Дебіторська заборгованість за укладеним договором купівлі - продажу № 0603/1 від 06.03.2023р. складає 2 400,00 євро. Зобов'язання між Позивачем та компанією - нерезидентом «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Румунія), виконувалися також згідно укладеного 17.04.2023р. договору купівлі - продажу № 1704/1. За договором купівлі - продажу № 1704/1 від 17.04.2023р. Позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність, а компанія - нерезидент «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Покупець) прийняти товар: сідловий тягач VOLVO. VIN: YV2AG30D0CB626988, спеціалізований напівпричіп- платформа RECKER Загальна вартість договору складає 88 500,00 євро. Валюта договору - ЄВРО, Покупець здійснює 100% оплату. За згодою сторін строки оплати можуть бути змінені, що має бути обумовлено у додаткових угодах. Умови постачання: СІР - Бухарест. Продавець зобов'язується сповістити Покупця про відвантаження товару в одноденний термін з дати відвантаження будь-яким зручним для сторін способом. Термін дії договору: до 31.12.2023 року, у разі невиконання сторонами всіх своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі у зазначений термін, термін дії продовжується до виконання зобов'язань. На виконання умов укладеного договору Продавцем був поставлений товар на суму 88 500 євро (2462352,05 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції) 5 відповідно до митної декларації від 10.06.2023р. № 23UA500420002354U0 на суму 14250,00 євро (3474 678,15 грн. по курсу НБУ на дату здійснення операції), граничний термін надходження валютної виручки - 06.12.2023р. Відповідно до додаткової угоди від 17.04.2023р. до Договору купівлі - продажу № 1704/1 від 17.04.2023р. зараховано передоплату по контракту № 0802/1 від 08.02.2023р. у розмірі 5 900,00 євро , як оплату по договору № 1704/1 від 17.04.2023р. Також, до перевірки наданий лист нерезидента «Holleman Special Transport & Project Cargo S.R.L.» (Румунія) від 17.04.2023р. з проханням зарахувати частину передоплати у розмірі 5 900,00 євро за контрактом № 0802/1 від 08.02.2023р. як часткову оплату по договору № 1704/1 від 17.04.2023р. Розрахунки між сторонами на момент проведення перевірки, заборгованість за укладеним договором купівлі - продажу № 1704/1 від 17.04.2023р. складає 82 600,00 євро. На даний час розрахунки за цим договором здійснені повністю, заборгованість відсутня.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що листом торгово-промислової Палати від 28.02.2022 року визначено військову агресію російської федерації проти України форс-мажорною обставиною, а тому наявність встановлених форс-мажорних обставин звільняє позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 Розділу ІІ «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, п. 14 прим. 2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIIІ).
Згідно з ч.ч.1-2 ст.13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Рішення про застосування до уповноважених установ, суб'єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п'ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідних положень Закону №2473-VIII).
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення № 5) встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі з наступними змінами та доповненнями Постанова №18).
Відповідно до п.14-2 Постанови №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022.
Згідно з пунктом 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї Постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї Постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї Постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено граничні строки розрахунків за операціями із експорту товарів, а саме ч. 6 ст.13 Закону № 2473-VIII, п.14-2 Постанови № 18.
Вказане порушення встановлено у перевіряємому періоді, а саме: з 01.10.2023 по 26.06.2024.
Судами першої та апеляційної інстнції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що факти порушення надходження валютної виручки по зазначеним вище договорам в законодавчо встановлений строк не оспорюється позивачем. Спірним у даній справі є саме нарахування контролюючим органом пені за вказані порушення з урахуванням доводів позивача про наявність форс-мажорних обставин.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Частиною 7 визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до ст. стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Таким чином, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.
З огляду на викладене та враховуючи, що наведені правові норми не містять виключення щодо обставин, на які посилається позивач у доводах позовної зави, колегія суддів вважає помилковим рішення суду першої інстнції, що форс-мажорні обставини, на існування яких посилається позивач (військово-політична ситуація між Україною та російською федерацією), підтверджено листом Торгово-промислової палати і не потребують отримання сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.
Згідно з частиною першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній з 15.12.2017) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Колегією суддів встановлено, що позивач не звертався до Торгово-промислової Палати з відповідною заявою для отримання сертифікату про встановлення форс-мажорних обставин і такий сертифікат не видавався.
Крім цього, матеріали справи не містять довідки уповноваженої організації країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом матеріали справи також не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у справі не надав доказів, які б підтвердили настання обставин непереборної сили, які зумовили неможливість виконання нерезидентом своїх обов'язків за контрактом.
При цьому, колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Колегія суддів вважає, що таких доказів позивачем до суду не було надано.
Колегія суддів зазначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що судом першої інстанції не встановлені, а позивачем не надано належних доказів будь-яких обставин непереборної сили, які призвели або могли б призвести до неможливості розрахунків нерезидентом з позивачем.
На переконання суду апеляційної інстанції, відомості, які зазначені позивачем, носять загальний інформаційний характер та констатують абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні/обов'язку. Водночас, неможливість виконання зобов'язання/обов'язку особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства. Обставини військової агресії на території України не є автоматичною, безумовною підставою, яка підтверджує відсутність можливості виконання зобов'язання/обов'язку.
З огляду на наведене, висновок суду першої інстанцій, що лист Торгово-промислової Палати від 28.02.2022 року є достатнім доказом існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку та як наслідок відсутність у суб'єкта господарювання обов'язку доводити існування причинно-наслідкового зв'язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов'язань, колегія суддів вважає помилковим.
Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.
Таким чином, лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону. Разом з тим, лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
При цьому Закон № 2473-VIIІ вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставин непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції).
В свою чергу, позивачем суду не надано достовірних доказів існування саме для здійснення ним господарських операцій та розрахунків за міжнародним контрактом у певний період часу форс мажорних-обставин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції, які зроблені на невірному застосуванню норм матеріального права та неповному з'ясування обставин справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОЛЛЕМАН УКРАЇНА» - відмовити.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.04.2025 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко