П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13969/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Крусяна А.В.,
суддів - Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2025р. частково задоволено позов.
На зазначене рішення суду військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025р. апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 залишена без руху по причині несплати судового збору та наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 18.04.2025р.
21.04.2025р. до суду надійшло клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на повну відсутність фінансування на виплату судового збору. Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Що стосується суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, слід зазначити, що в частині видатків на оплату судового збору держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
Отже, відсутність затвердженого кошторису суб'єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору унеможливлюють звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що апелянтом не надано доказів, що були б підставою для відстрочення сплати судового збору, тому клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Разом з тим, у разі неможливості відстрочення сплати судового збору, апелянт просить продовжити строк усунення недоліків.
Частина 2 ст.121 КАС України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто, суд продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки вважає, що встановлений судом строк є достатнім для надання документу, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч.4 ст.169 та ч.2 ст.298 КАС України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.
Оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025р., суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ст.ст. 169, 298, 325, 329 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку усунення недоліків.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернути апелянту.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв