24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 337/5322/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року (суддя Кучерук І.Г.)
у справі № 337/5322/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Тєлєнкова Дмитра Вікторовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №121185 від 19.09.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляду штрафу в сумі 340 грн, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху у населеному пункті більше, як на 20 км/год. незаконно. На ділянці дороги, по якій рухався позивач, не діє обмеження швидкості руху 50 км/год, оскільки не було дорожнього знаку, який означав в'їзд у м.Запоріжжя.
Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач не надав суду належних доказів, які б спростовували дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Скаржник наполягає на тому, що на ділянці дороги не діяло обмеження швидкості руху 50 км/год, адже не було знаку, який означає в'їзд у м. Запоріжжя. Позивач звертає увагу, що ділянка дороги також не була позначена знаком, який вказує на можливість фіксації швидкості руху за допомогою спеціальних технічних засобів. Вважає, що у постанові не зазначено прилад, яким здійснено вимірювання швидкості.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (ч.5 ст.308 КАС України).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою серії ББА №121185 від 19.09.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальні за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали обставини, зафіксовані у вказаній постанові, а саме: позивач, керуючи транспортним засобом HONDA M-NV, р.н. НОМЕР_1 , 11.09.2024 об 11:39 год., по вул. Каширське шосе в м. Запоріжжі, рухався зі швидкістю 95 км/год. в населеному пункті при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 45 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Постанова містить посилання на додаток - БК 470276.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно п. 12.6 ПДР поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю:
а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.;
б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год;
в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год;
г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год;
ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Згідно п. 5.8 глави 5 «Інформаційно-вказівні знаки» розділу 33 ПДР знак 5.49 «Початок населеного пункту» означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В даному випадку зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало те, що позивач перевищив встановлене обмеження швидкості на 45 км/год., оскільки рухався зі швидкістю 95 кілометрів на годину в населеному пункті.
Позивач не заперечує того факту, що рухався на вказаній в постанові серії ББА №121185 від 19.09.2024 ділянці дороги зі швидкістю 95 км/год. Позиція позивача, викладена в позовній заяві, полягає в тому, що на цій ділянці дороги не діє обмеження швидкості руху 50 км/год, оскільки не було дорожнього знаку, який означав в'їзд у м.Запоріжжя.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції дослідив подані сторонами докази, в тому числі фото, зроблене відповідачем 02.10.2024, із зображенням дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», де чорними буквами на білому фоні зазначено Запоріжжя.
Суд апеляційної інстанції з огляду на матеріали справи погоджується з судом першої інстанції, що подані відповідачем фото- і відеозаписи є належним та допустимим доказами в розумінні ст.251 КУпАП, і вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», в зоні якого рухався позивач з перевищенням дозволеної швидкості.
Судом першої інстанції з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зроблені правильні висновки по суті заявлених позивачем вимог.
Викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не спростовують встановленого відповідачем факту порушення Правил дорожнього руху та, відповідно, складу адміністративного правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, дії відповідача відповідають законодавчо встановленій процедурі розгляду справи про адміністративні правопорушення.
З приводу інших обставин, про які позивач вказує в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції, керуючись ч.5 ст.308 КАС України та приймаючи до уваги, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту свого права, вважає, що обставини, які не покладались в основу позовних вимог, не підлягають з'ясуванню судом апеляційної інстанції під часу перегляду рішення суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд. -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року у справі № 337/5322/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко