24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21856/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/21856/24 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправними та скасування постанов,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 10.06.2024 № 6767/7. Зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка оформлена довідкою від 18.04.2024 № 1276. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 року апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 160/21856/24 без змін.
Крім цього, Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21856/24 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на користь позивача вартість судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 року апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № 160/21856/24 - без змін.
Представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявами про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких просив стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у зв'язку з апеляційним розглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та додаткове рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року. В обґрунтування заяв зазначено, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції при розгляді скарг відповідача на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду позивачем понесені витрати на правничу допомогу. Факт надання правничих послугу та їх розмір підтверджується належними доказами. В заявах просить стягнути з відповідача по 10000,0грн. витрат на правничу допомогу у зв'язку з апеляційним розглядом справи на кожне судове рішення.
В запереченнях на заяви відповідач просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки вважає недоведеним їх понесення відповідачем.
Вивчивши подані позивачем заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта
владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ВР Партнерс» укладено договір про надання правової допомоги від 26.07.2024 року №389.
Обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з апеляційним переглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №389 від 26.07.2024 року, додаток №2 до договору №389 від 26.07.2024 року, акт наданих послуг від 25.03.2025 року, звіт про обсяг наданих послуг від 25.03.2025 року.
Так, в додатку №2 до договору №389 від 26.07.2024 року визначено, що розмір гонорару за надання правничих послуг обраховується з розрахунку 2000,00грн. за годину витраченого часу.
В акті наданих послуг від 25.03.2025 року визначено, що представником позивача під час розгляду справи в апеляційному судді проведено правовий аналіз наданих документів, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналіз апеляційної скарги Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 року у справі №160/21856/24, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі №160/21856/24, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 24.02.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до звіту про обсяг наданих послуг від 25.03.2025 року на виконання дій, зазначених в акті наданих послуг від 25.03.2025 року, представником позивача було витрачено п'ять годин.
Таким чином позивачем заявлено відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. у зв'язку з апеляційним переглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року.
Обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з апеляційним переглядом справи на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, позивачем надано договір про надання правової допомоги №389 від 26.07.2024 року, додаток №3 до договору №389 від 26.07.2024 року, акт наданих послуг від 25.03.2025 року, звіт про обсяг наданих послуг від 25.03.2025 року.
Так, в додатку №3 до договору №389 від 26.07.2024 року визначено, що розмір гонорару за надання правничих послуг обраховується з розрахунку 2000,00грн. за годину витраченого часу.
В акті наданих послуг від 25.03.2025 року визначено, що представником позивача під час розгляду справи в апеляційному судді проведено правовий аналіз наданих документів, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналіз апеляційної скарги Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2024 року у справі №160/21856/24, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі №160/21856/24, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 14.03.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до звіту про обсяг наданих послуг від 25.03.2025 року на виконання дій, зазначених в акті наданих послуг від 25.03.2025 року, представником позивача було витрачено п'ять годин.
Таким чином позивачем заявлено відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. у зв'язку з апеляційним переглядом справи на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року.
Отже, у зв'язку з апеляційним переглядом справи за апеляційними скаргами відповідача на рішення суду першої інстанції та додаткове рішення суду позивачем заявлено до відшкодування понесені витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 20000,0грн.
Надаючи оцінку заявам позивача, на предмет обгрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, перш за все суд звертає увагу на те, що у зв'язку за апеляційним переглядом справи, на підставі поданих відповідачем апеляційних скарг, позивачу надавалася правнича допомога, у зв'язку з чим ним понесені (будуть понесені) витрати, що підтверджується вищенаведеними доказами.
Тобто, понесені витрати на правничу допомогу пов'язані з апеляційним переглядом цієї справи.
В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитися з обгрунтованістю самого розміру витрат, які заявлені до відшкодування.
Так, як зазначено вище, сторонами Договору про надання правничих послуг визначено, що за надання правничих послуг обраховується з розрахунку 2000,00грн. за годину витраченого часу.
У наданих звітах зазначено, що адвокатом було витрачено по п'ять годин на надання послуг у зв'язку з апеляційним переглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та у зв'язку з апеляційним переглядом справи на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року.
У звітах про обсяг наданих послуг наведено зміст послуг, які надалися адвокатом та які полягали у: проведенні правового аналізу наданих документів, аналізу законодавчої бази, що регулює спірні відносини, аналізу апеляційної скарги Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення та додаткове Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21856/24, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі №160/21856/24, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу від 24.02.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду.
Натомість, вказані звіти, як і акти виконаних робіт, не містять в собі інформації стосовно часу, витраченого адвокатом, на надання кожної з послуг, передбачених у Звітах.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає, що виходячи із незначної складності цієї справи, що не передбачає необхідності вивчення значної кількості нормативної бази, виходячи з того, що відзив на апеляційну скаргу фактично відтворює позицію позивача, наведену в позові, виходячи з того, що справа розглядалася в письмовому провадженні (без виклику сторін), заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є необгрунтовано завищеним з огляду на необгрунтованість необхідності витрати адвокатом по 5 годин часу (всього 10 годин) на надання послуг у зв'язку з апеляційним переглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та у зв'язку з апеляційним переглядом справи на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи обсяг послуг, які надавалися позивачу, їх суть та зміст, приймаючи до увагу складність справи, яка не потребує значного часу для надання описаних послуг кваліфікованим спеціалістом (адвокатом), обгрунтованим розміром витрат на правничу допомогу можливо визнати суму 3000,0грн., 2000,0грн. - за надання послуг у зв'язку з апеляційним переглядом справи на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, 1000,0грн - за надання послуг у зв'язку з апеляційним переглядом справи на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року.
Стосовно заперечень відповідача щодо недоведеності понесення позивачем заявлених до відшкодування витрат слід зазначити те, що у відповідності до ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат підлягає врахуванню не лише фактично сплачена вартість наданих послуг з правничої допомоги, а і та, яка підлягає сплаті відповідною стороною.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне заяви позивача задовольнити частково, стягнувши з відповідача витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 3000,0грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 139, 252 КАС України, суд,-
Заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити у справі №160/21856/24 додаткову постанову.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,0грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 24.04.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк