Постанова від 24.04.2025 по справі 160/22985/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/22985/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року (суддя Сластьон А.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №054450004496 від 23.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2014;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 14 квітня 2024 року пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Мар'їнського районного відділу Управління МВС України в Донецькій області з 30.07.2001 по 12.08.2003 з розрахунку один рік служби за один рік шість місяців служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» та не зараховано до стажу (вислуги років) період служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Мар'їнського районного відділу Управління МВС України в Донецькій області з 30.07.2001 по 12.08.2003 з розрахунку один рік служби за один рік шість місяців служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнаго протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №054450004496 від 23.04.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 14.04.2024 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Марийського районного відділу Управління МВС України в Донецькій області з 30.07.2001 по 20.11.2001 без урахування кратності, а з 21.11.2001 по 12.08.2003 - з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що згідно з поданими документами, на дату звернення страховий стаж заявника

становить: 24 роки 10 місяців 29 днів. Стаж за вислугу років станом на 14.04.2024 становить 21 рік 02 місяці 23 дні, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 16 років 08 місяців 16 днів. До заяви на призначення пенсії за вислугу років не надано інформацію про факт роботи на дату звернення відповідно до частини 8 статті 86 Закону України «Про прокуратуру». Наведене свідчить про те, що вислуга років позивача, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1697-VII, на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років згідно вказаного Закону № 1697-VII, а тому у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не порушило права ОСОБА_1 на пенсію.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №054450004496 від 23.04.2024 у зв'язку із відсутністю необхідного стажу (вислуги років).

Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

При цьому, вислуга років позивача станом на 14.04.2024 становить 21 рік 02 місяці 23 дні з необхідних 25 років.

Також, з оскаржуваного рішення вбачається, що пенсійним фондом не заперечується достатність стажу роботи позивача на посадах прокурорів. Так, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах прокурорів складає 16 років 08 місяців 16 днів з необхідних для призначення пенсії - 15 років.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).

Положеннями ст.86 Закону №1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.

За змістом ч.1 ст.86 Закону №1697-VII прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах і прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років). До стажу роботи, що дає право на одержання пенсії за вислугою років прокурорам, слідчим органів прокуратури, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Відповідно до ч.2 ст.86 Закону №1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч.6 ст.86 Закону №1697-VII до вислуги років, яка дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Таким чином, норми ч.6 ст.86 Закону №1697-VІІ передбачають зарахування до стажу часу роботи особи на посадах державних службовців за наявністю у особи вищої юридичної освіти.

За змістом ч.8 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку з скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

За частиною 13 статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Таким чином, необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов'язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років, до якого, зокрема, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Спірним у цій справі є зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно зі статтею 86 Закону №1697-VII період роботи позивача на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Мар'їнського РВ УМВС України в Донецькій області у період з 30.04.2001 по 12.08.2003 з розрахунку один рік служби за один рік шість місяців служби.

Частиною 6 статті ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.

Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114).

Пунктом 1 Положення №114 визначався порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

Згідно з пунктом 2 Положення №114 до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством, зокрема:

молодший начальницький склад: молодший сержант міліції, молодший сержант внутрішньої служб сержант міліції, сержант внутрішньої служби, старший сержант міліції, старший сержант внутрішньої служби, старшина міліції, старшина внутрішньої служби, прапорщик внутрішньої служби, старший прапорщик внутрішньої служби;

середній начальницький склад: молодший лейтенант міліції, молодший лейтенант внутрішньої служби, лейтенант міліції, лейтенант внутрішньої служби, старший лейтенант міліції, старший лейтенант внутрішньої служби, капітан міліції, капітан внутрішньої служби;

старший начальницький склад: майор міліції, майор внутрішньої служби, підполковник міліції, підполковник внутрішньої служби, полковник міліції, полковник внутрішньої служби.

Відповідно до архівної довідки від 09.02.2016 №294/02/12-2016, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі у спірний період з 30.07.2001 по 12.08.2003, у званні лейтенанта міліції.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посада та спеціальне звання позивача у відповідності до Положення №114 належить до середнього начальницького складу, що у розумінні статті 86 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для зарахування періоду роботи на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Мар'їнського РВ УМВС України в Донецькій області у період з 30.04.2001 по 12.08.2003 до вислуги років для призначення пенсії позивачу відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», тому рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у позивача стажу, зокрема періоду служби з 30.07.2001 по 12.08.2003 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлене, в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке суд скасував, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано пільговий страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії, а суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 14.04.2024 про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду служби на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Марийського районного відділу Управління МВС України в Донецькій області з 30.07.2001 по 20.11.2001 без урахування кратності, а з 21.11.2001 по 12.08.2003 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

Попередній документ
126852685
Наступний документ
126852687
Інформація про рішення:
№ рішення: 126852686
№ справи: 160/22985/24
Дата рішення: 24.04.2025
Дата публікації: 28.04.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (26.02.2026)
Дата надходження: 23.08.2024
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії