24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12050/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Мінерали України» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України» звернулось до суду із адміністративним позовом до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного контролю та оформлення ним було подано митну декларацію №24UA500500014255U4 від 23.04.2024 з метою розмитнення товару - фітингів для труб та коліна. Митна вартість визначена за ціною контракту. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Виробниче об'єднання «Мінерали України», не містили розбіжностей, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України» зареєстроване 26.06.2000, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 31008937; основний вид діяльності за КВЕД: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.
14.09.2023 між HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Китай (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України», Україна (далі - покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №HK20230914, згідно з яким продавець зобов'язується поставити покупцеві фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (далі - Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього (п.1.1. Договору).
Обов'язок продавця передати товар покупцю буде вважатись виконаним у момент вручення товару покупцеві або зазначеній ним особі. Місце приймання-передачі товару повинно бути погоджено сторонами у відповідному Додатку до цього Договору (п.1.2. Договору).
Ціна товару, що поставляється за цим Договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього Договору (п.3.1. Договору).
Ціна за товар включає в себе вартість продукції, тари, упаковки та необхідного для цього матеріалу, маркування, транспортні витрати та інші витрати, пов'язані з постачанням товару за цим Договором (п.3.2. Договору).
Відповідно до п.п.4.1.-4.2. Договору продавець зобов'язується поставити товар у терміни і на умовах, зазначених у відповідних Додатках до цього договору. Поставка товару здійснюється в місце доставки (приймання-передачі) і по відвантажувальних реквізитах, узгоджених у відповідному Додатку до цього Договору. Датою поставки товару Сторони вважають дату передачі товару перевізнику.
26.12.2023 між HK BEST PIPE FITTING CO., LTD, Китай, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України», Україна, укладено Додаток №3до Договору №HK20230914, згідно з яким обумовлено поставку наступного товару - фітинги для труб та коліна (35 найменувань) на загальну суму 22 414,25 дол.США, на умовах FOBXINGANG, умови оплати:20% попередньої оплати здійснюється прямим грошовим переказом після підписання чинного Додатку; балансовий платіж у розмірі 80% сплачується прямим грошовим переказом після відвантаження товару з порту Китаю.
З метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України» до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500500014255U4 від 23.04.2024.
Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24UA500500014255U4 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:
1.Вироби з чорних металів, фітинги для труб, для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більш як 609,6 мм, коліна: відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 21х2,5 mm ГОСТ 17375-1000 шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 45х2,5 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 57х3 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 57х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 60х3 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 60х4 mm ГОСТ 17375-100шт.;відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 76х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 76х6 mm ГОСТ 17375-200шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 89х4 mm ГОСТ 17375-500шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х4 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х5 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 108х6 mm ГОСТ 17375-300шт.;відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 114х6 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід90 град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х4 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х5 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х6 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х8 mm ГОСТ 17375-50шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 133х10 mm ГОСТ17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х4 mm ГОСТ 17375-300шт.;відвід 90 град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х6 mm ГОСТ 17375-300шт.; відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 159х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 168х4 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х6 mm ГОСТ 17375-120шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 219х10 mm ГОСТ17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х6 mm ГОСТ 17375-120шт.;Відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х8 mm ГОСТ 17375-100шт.; відвід90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 273х10 mm ГОСТ 17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 325х10 mm ГОСТ 17375-20шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 377х8 mm ГОСТ 17375-10шт.;відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 377х10mm ГОСТ 17375-10шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 426х10 mm ГОСТ17375-5шт.; відвід 90град. tуре 3D (R=1.5 DN) 426х12 mm ГОСТ 17375-5шт.;коліно 90град. tуре 2D (R=1 DN) 530х10 мм ГОСТ 30753-5шт.;коліно 90град.tуре 2D (R=1DN) 530х12 мм ГОСТ 30753-5 шт.; країна виробництва: Китай, СN; торгівельна марка: немає даних; фірма-виробник : НК ВЕSТ РІРЕ FІТТІNG СО., LTD.
У графах 22, 42 МД №24UA500500014255U4 заявлена митна вартість товару в сумі 22414,25 дол.США, умови поставки FOB CN TIANJIN XINGANG (гр.20).
За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA500500014255U4 від 23.04.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України» від відправника/експортера компанії HKBESTPIPEFITTINGCO., LTD, Китай, на підставі наступних товаросупровідних документів: сертифікат якості б/н від 25.01.2024; пакувальний лист б/н від 25.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) НК20230914-3 від 25.01.2024; коносамент SZX240108280 від 03.02.2024; автотранспортна накладна б/н від 22.04.2024; сертифікат про походження товару №24С4401А1241/03070 від 23.02.2024; банківський платіжний документ №Р240105982 від 05.01.2024; зовнішньоекономічний договір №НК20230914 від 14.09.2023; договір (контракт) про перевезення №01062022 Л/С від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення №27423 від 27.04.2023;копія митної декларації країни відправлення №021720240000026897 від 30.01.2024;банківський платіжний документ№Р240401983 від 01.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4556191 від 19.04.2024; калькуляція транспортних витрат №19-04/1 від 19.04.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №427158/1 від 19.04.2024; страховий поліс №079 від 13.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 26.12.2023.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності:
1.Відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості. До митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 25.04.2024 №427158/1 ТОВ «Ламан Шиппінг», з яким укладений договір від 27.04.2023 №27423 про надання транспортно-експедиційних послуг, але у товаротранспортному документі CMR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство. Тобто зазначені документи не можуть розглядатись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається;
2.У копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову.
На повідомлення митного органу позивач листом №2404-1 від 24.04.2024 повідомив, що товариство надало всі документи на підтвердження заявленої митної вартості та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.
Опрацювавши інформацію, викладену у листі №2404-1 від 24.04.2024 щодо неможливості надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим (МД від 01.02.2024 № UA100340/2024/610657, від 13.02.2024 № UA100060/2024/204498) та становить 3,10 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,1525 дол.США за кг.
Одеською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000268/2 від 24.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000493, якою відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів за МД №24UA500500014255U4 від 23.04.2024.
Вказаним рішенням про коригування митної вартості до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.
В графі 33 зазначеного рішення митний орган навів наступні підстави його прийняття:
-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості; до митного оформлення надана довідка про вартість перевезення від 25.04.2024 №427158/1 ТОВ «Ламан Шиппінг», з яким укладений договір від 27.04.2023 №27423 про надання транспортно-експедиційних послуг, але у товаротранспортному документі CMR від 22.04.2024 перевізником є інше підприємство, тобто зазначені документи не можуть розглядатись для підтвердження транспортних витрат на партію, що розглядається;
-у копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом першої інстанції, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте митницею фактично обґрунтоване тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Як встановив суд першої інстанції, що підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішення.
Щодо банківських документів, які підтверджують оплату транспортних послуг, колегія суддів зазначає.
На підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: коносамент SZX240108280 від 03.02.2024; автотранспортна накладна б/н від 22.04.2024; договір №27423 від 27.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4556191 від 19.04.2024; калькуляція витрат на доставку вантажу №19-04/1 від 19.04.2024; довідка про транспортні витрати №427158/1 від 19.04.2024; страховий поліс №079 від 13.02.2024.
Організацією перевезення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Мінерали України» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАМАН ШИПІНГ» на підставі Договору № 27423 від 27.04.2023 про транспортно-експедиторське обслуговування (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору №27423 від 27.04.2023, позивач є Клієнтом, а ТОВ«ЛАМАН ШИПІНГ» - Експедитором.
Згідно з п. 1.1. Договору клієнт доручає, а експедитор зобов'язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експертно-імпортних та транзитних вантажів на території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.
Відповідно до підпункту 2.1.1. Договору експедитор за рахунок клієнта зобов'язаний організувати перевезення його вантажів на умовах, погоджених сторонами, а також надати інші послуги клієнтові за погодженням сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу та інші послуги/роботи надані перевізником. При необхідності для виконання своїй зобов'язань за договором, укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна, авіа накладна.
Виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та рахунком експедитора (підпункт 4.1.6 Договору).
На виконання умов договору №27423 від 27.04.2023 експедитором ТОВ«ЛАМАН ШИПІНГ» виставлено позивачу рахунок-фактуру №LS-4556191 від 19.04.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу (контейнер SUDU7509426) складає 376341,00грн., з яких: автотранспортні послуги на території України - 52960,00грн., транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 15888,00грн., експедиторська винагорода - 2317,00грн., морське перевезення за межами державного кордону України - 291147,60грн., страховий внесок за страхування вантажів - 2973,00грн.
Також, до митного оформлення було надано довідку від експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» від 19.04.2024 №427158 про транспортні витрати по перевезенню вантажу за коносаментом SZX240108280, контейнер SUDU7509426, маршрут Тіанжін, Ксінганг (Китай) - Рені (Україна) складають: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України - 291147,60грн.;транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України - 15888,00грн.,страховий внесок за страхування вантажів - 2973,00грн.
При розгляді даних правовідносин, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Подібна правова позиція наведена в рішеннях Верховного суду у від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, від 21.11.2019 у справі №804/9754/15, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18, від 03.02.2021 у справі №810/4441/16; від 13.01.2022 справа №520/11061/2020; така ж позиція наведена в узагальненій практиці застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13.03.2012) в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 13.10.2017.
Таким чином, колегія судів робить висновок, що довідка про транспортні витрати №427158/1 від 19.04.2024 є допустимим та належним доказом на підтвердження витрат на перевезення заявлених Товариством товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2024 у справі № 520/6058/24.
Натомість, відповідачем не надано жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Щодо посилань відповідача на те, що у копії митної декларації країни відправлення № 021720240000026897 зазначені умови поставки FOB, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, колегія суддів зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного договору № HK20230914 від 14.09.2023, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцеві фітинги та фланці для труб з вуглецевої сталі (далі - Товар) згідно з описом, в кількості і комплектації, зазначених у Додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар згідно з умовами цього Договору та додатків до нього. Ціна товару, що поставляється за цим Договором, а також порядок, умови оплати і умови поставки за кожною партією товару визначаються за згодою сторін і фіксуються в додатках до цього Договору.
Отже, за умовами Контракту в Додатках на кожну партію товару вказуються ціна і кількість партії товару, умови оплати, а також умови поставки.
26.12.2023 між сторонами Договору укладено Додаток №3 від 26.12.2023.2023, згідно з яким обумовлено поставку товарів на загальну суму 22414,25 дол. США на умовах FOB XINGANG, .
Отже, поставка товарів на підставі Договору № HK20230914 від 14.09.2023, Додатку №3 від 26.12.2023 була здійснена на умовах FOB XINGANG, Китай.
Відповідно до Правил Інкотермс умови поставки FOB визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Умови поставки FOB (Free On Board) визначають, що всі можливі витрати, пов'язані з доставкою вантажу на борт вказаного покупцем судна, несе продавець. Вираз «Free On Board» дослівно перекладається з англійської мови як «безкоштовно на борт» із зазначенням порту відвантаження.
При цьому правила Інкотермс не визначають обов'язку вказувати географічний пункт переходу обов'язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документі.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.
Незазначення у митній декларації географічного пункту переходу обов'язків сторін не впливає на числове значення митної вартості товару. Слід також зауважити, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення. Також відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов'язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.
Таким чином, незазначення в декларації країни відправлення географічного пункту переходу від продавця до покупця товару відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця не впливає на визначення числового значення митної вартості товару.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.
При цьому, наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Водночас, в ході розгляду справи Одеською митницею не доведено неможливості застосування жодного методу коригування, що передує резервному (зокрема методу «за ціною договору щодо ідентичних товарів»),
У контексті аналізу вказаного питання та відповідних доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості, у рішеннях про коригування митний орган обов'язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які ним використовувалися при визначенні митної вартості за відповідним методом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.
Колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні у справі «Золотас проти Греції», про те, що стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок також викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.o.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року та від 25 листопада 2008 року у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, в яких ЄСПЛ наголосив, що саме на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій та мінімізують ризик помилок.
Таким чином, колегія суддів вважає, що документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
При цьому, колегія суддів зазначає, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження повинні ними здійснюватися у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 у справі № 826/8797/16, від 14.03.2024 у справі № 823/1696/17, від 20.03.2024 у справі № 826/5959/17.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається та які зводяться, на його думку, до неможливості визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за основним методом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров