23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8141/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №280/8141/24 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА-ХАУС" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНОРАМА-ХАУС", в якій позивач просив суд:
- надати позивачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №280/8141/24 у задоволенні позову, - відмовлено.
Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що Відповідачем самостійно до контролюючого органу подані наступні податкові декларації:
декларація №11770906 від 18.02.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 8 360,72 грн., з щомісячною сплатою 696,73 грн. з січня по листопад та 696,69 грн. за грудень 2022 року;
декларація №5214661 від 14.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 8 740,76 грн., з щомісячною сплатою 728,40 грн. з січня по листопад та 728,36 грн. за грудень 2023 року;
декларація №9027067 від 14.02.2023, в якій збільшено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік на 874,07 грн. та збільшено щомісячну сплату на 72,83 грн. з січня по листопад та 72,94 грн. за грудень 2023 року;
декларація №9657189 від 09.02.2024, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2024 рік у розмірі 10 105,19 грн., з щомісячною сплатою 842,10 грн. з січня по квітень, з червня по листопад 842,41 грн. за травень та 842,09 грн. за грудень 2024 року.
З метою погашення податкового боргу, відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу форми «Ю» №0001599-1304-0801 від 22.06.2023, яка не вручена та повернута на адресу контролюючого органу.
06.05.2024 року уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №1860/08-01-13-04 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого описано майно в податкову заставу, про що складено відповідний акт від 06.05.2024 №370/08-01-13-04.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень 09.05.2024, номер запису про обтяження 54943046.
На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування актів опису майна в установленому порядку.
Податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (ПК України) (п.1.1 ст. 1 ПК України).
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає:
89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами пункту 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Дослідження вказаних норм дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Тобто, обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.
У постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21 в адміністративному провадженні №К/990/31999/22 Верховний Суд зазначив, що «… обов'язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків …».
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є:
- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);
- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;
- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;
- наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Вказана позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 25.03.2021 у справі №807/1621/15.
Так, ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, про те що під час здійснення заходів досудового стягнення податкового боргу контролюючим органом було встановлено відсутність відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах, а також, що за відповідачем не зареєстровані реєстратори розрахункових операцій, про що зазначено на сторінці четвертій позовної заяви, оскільки будь-яких доказів на підтвердження таких обставин позивачем ані до позовної заяви, ані до апеляційної скарги не надано, та матеріали справи таких доказів не містять.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган, у даному випадку, порушив вищевказану черговість, заявивши вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна в сумі 21415,82 грн., не виконавши свій обов'язок спочатку стягнути дану суму боргу за рахунок грошових коштів, оскільки матеріали справи не містять доказів відсутності у відповідача відкритих у банках рахунків, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення судом обставин (не)вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу з банківських рахунків відповідача.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, позивачем не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №280/8141/24, - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2024 в адміністративній справі №280/8141/24, - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко