23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 332/6921/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
ррозглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025р. в адміністративній справі №332/6921/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,-
27.11.2024р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кушнір О.М., звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення /а.с. 1-3/.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2024р. позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви /а.с. 23-24/.
Представником позивача у встановлений судом строк на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2024р. було надано уточнений позов /а.с. 28-31/ і ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №332/6921/24 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 32-33/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнення позовних вимог, на те, що 23.11.2024р. відносно нього було складено постанову серії ЕНА №3532371, якою його за вчинене правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510грн., але позивач вважає цю постанову необґрунтованою та безпідставною з огляду на те, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, тому позивач просив суд скасувати постанову відповідача серії ЕНА №3532371 від 23.11.2024р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025р. у справі №332/6921/24 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задоволено; скасовано постанову інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Корсюка Є.С. серія ЕНА №3532371 від 23.11.2024р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00грн. за ч.2 ст.122 КУпАП; закрито справу про адміністративне правопорушення; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (суддя Яцун О.С.) /а.с. 44-46/.
Департамент патрульної поліції, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 21.03.2025р. за допомогою системи «Електронний суд», безпосередньо до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.
Апеляційна скарга обґрунтована тим , що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10.02.2025р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025р. у справі №332/6921/24 поновлено строк апеляційного оскарження рішення, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025р. у справі №332/6921/24, витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції 01.04.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025р. у справі №332/6921/24 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 22.04.2025р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства
Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вимоги відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими що не підлягають задоволенню, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що 23.11.2024р. інспектором 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Корсюк Є.С., було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3532371 від 23.11.2024р. / а.с. 4-5/, відповідно до якої 23.11.2024 р. о 15:14:38 ОСОБА_1 , позивач у справі, в м. Запоріжжя, вулиця Красна, 1, керуючи ТЗ AUDI A4 держномер НОМЕР_1 , по другорядній дорозі по вулиці Кругова, не надав переваги в русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі по вулиці Залізнична та на вимогу працівників поліції не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, та за вчинення цього правопорушення цією постановою застосовано до позивача штраф у розмірі 510грн., і відповідно до матеріалів справи саме ця постанова відповідача є предметом оскарження у даній.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП, Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи .
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Сукупний аналіз положень ст. 251, 283-284 КУпАП дає можливість зробити висновок про те, що ці норми чинного законодавства встановлюють певний перелік відомостей та даних, які підлягають обов'язковому зазначенню у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, зміст постанови повинен відповідати вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, і до таких відомостей серед іншого віднесено зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис, отже достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких може бути фото чи відеозапис.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення у справах про протиправність таких рішень, покладено саме на суб'єкт владних повноважень.
Таким чином, необхідною умовою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, у даному випадку, який заперечує вчинення порушення ПДР, є доведення факту порушення ПДР, але таких доказів відповідачем під час розгляду справи судом не було надано.
Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та враховуючи положення ст. 62 Конституції України, ст. 280, 251 КУпАП, ст.77 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог та постановив правильне рішення про скасування постанови відповідача серії ЕНА №3532371 від 23.11.2024р. і про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 10.02.2025р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025р. у справі №332/96921/24- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано - 23.04.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов