23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25768/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (суддя Рябчук О.С.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 445 132,87 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Суд вирішив стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 327 622,87грн.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було досліджено та враховано, що матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача узгодженого податкового боргу (надісланих та отриманих особисто платником податкових повідомлень-рішень, які були направлені засобами поштового зв'язку), що підтверджено корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із зазначенням дати та підпису.
Відповідачем також подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що контролюючий орган, звертаючись до суду з даним позовом про стягнення податкового боргу, не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували розмір податкового боргу та те, що ним було використано повний перелік дій, визначених законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу у сумі 327 622,87 грн.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Як було встановлено судом першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 361 795,58грн, згідно:
- ППР № 0095970708від 09.11.2022 на суму 32 410,00грн. ( станом на 11.09.2024 в ІКП обліковувалсь переплата у сумі 900,00грн., тому сума заборгованості становить 30 820,04грн.);
- ППР № 0011480510 від 02.09.2020 на суму 21,80грн.;
- ППР № 0011480510 від 02.09.2020 на суму 152 600,00грн.;
- ППР № 0013660710 від 10.11.2020 на суму 173 800,00грн.;
- ППР № 0013660710 від 10.11.2020 на суму 2 729,50грн.;
- ППР № 0294750508 від 16.10.2023 на суму 600,00грн.;
- ППР № 0295130708 від 16.10.2023 на суму 300,00грн.;
- Рішення про застосування штрафних санкцій №0436890708 від 08.07.2024 у сумі 339,10грн. строком сплати 22.07.2024;
- Рішення про застосування штрафних санкцій № 0436880708 від 08.07.2024 у сумі 360,86грн.;
- Нараховано пені згідно ст. 129ПК України на суму 234,28грн.
Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 83 337,29 грн., згідно:
- ППР № 0095960708 від 09.11.2022 на суму 82 040,00грн. ( станом на 11.09.2024 в ІКП обліковувалась переплата у сумі 8 145,00грн., тому сума заборгованості становить 70 835,00грн.;
- ППР № 0291810902 від 13.10.2023 на суму 4040,00грн.;
- ППР № 0291810902 від 13.10.2023 на суму 4040,00грн.;
- ППР №0436270903 від 08.07.2024 у сумі 1020,00грн зі строком сплати 22.07.2024;
- ППР №0436270903 від 08.07.2024 у сумі 2040,00грн зі строком сплати 22.07.2024;
- Нараховано пені згідно ст. 129 ПК України на суму 1 382,29грн.
Копії податкових повідомлень - рішень направлялись засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , проте на адресу контролюючого органу повертались конверти з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Інтегрована картка платника єдиного податку фізичної особи-підприємця містить відомості щодо наявної недоїмки на загальну суму 361 795,58грн., що утворилась внаслідок несплати нарахованих грошових зобов'язань.
04.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено податкову вимогу форми «Ф» №0018236-1306-0436 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 03 вересня 2023 року 674 405,36грн.
Корінець податкової вимоги форми «Ф» №0018236-1306-0436 направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» .
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, розмір суми заборгованості підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, але загальна сума підлягає частковому стягненню, оскільки позивачем доведено правомірність нарахування до стягнення не усіх складових сум податкової заборгованості.
Колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що за відповідачем рахується узгоджений податковий борг, який відповідачем не сплачено у добровільному порядку.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать матеріали справи, податковим органом надсилалась відповідачу податкова вимога про сплату податкового боргу, однак відповідач не виконав її належним чином та не сплатив узгоджені грошові зобов'язання зі сплати податку.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За змістом п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, розмір суми заборгованості підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, але загальна сума підлягає частковому стягненню, оскільки позивачем доведено правомірність нарахування до стягнення не усіх складових сум податкової заборгованості.
Корінець податкової вимоги форми 04 вересня 2023 року форми «Ф» №0018236-1306-0436 про наявність у ОСОБА_1 станом на 03 вересня 2023 року податкового боргу у сумі 674 405,36грн. направлявся засобами поштового зв'язку на адресу: АДРЕСА_1 , проте на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі № 160/23513/23, яке набрало законної сили 29.04.2024 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2022 року №0095960708.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2022 року №0095970708.
Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення форми Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.02.2023 року №0033030708.
Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення форми Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.02.2023 року №0033050708.
Суд першої інстанції вірно встановив, що заборгованість по податковим повідомленням - рішенням № 0095970708 від 09.11.2022 на суму 32 410,00грн. та ППР № 0095960708 від 09.11.2022 на суму 82 040,00грн не підлягає стягненню в судовому порядку оскільки ці податкові рішення вже скасовано у судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги позивача вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо стягнення заборгованості за податковими повідомленнями - рішеннями №0436270903 від 08.07.2024 року на суму 1 020,00грн та № 0436270903 від 08.07.2024 на суму 2040,00грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, зазначив про відсутність підстав для стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями - рішеннями № 0436270903 від 08.07.2024 року на суму 1 020,00грн та № 0436270903 від 08.07.2024 на суму 2040,00грн, оскільки не сплив шестимісячний строк на їх оскарження.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, враховуючи вимоги пункту 57.3 статті 57 ПК України.
Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень №0436270903 від 08.07.2024 року на суму 1 020,00грн та № 0436270903 від 08.07.2024 на суму 2040,00грн.
Таким чином підстави для відмови у задоволенні позову в частині стягнення суми 3060грн. відсутні.
Відтак апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення 3060грн.
Позов в цій частині задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 3060грн.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 23 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш