Справа №127/9440/23
Провадження № 1-в/127/126/25
24 квітня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Подання мотивовано тим, що ОСОБА_4 є боржником відповідно до виконавчого листа від 21.02.2024.
Відповідно до ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 05.07.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Виконавцем були здійснені виходи за адресою, що зазначеною у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , однак перевірити майновий стан боржника та перевірити цілісність майна, яке підлягає конфіскації виявилось неможливим, ніхто двері квартири не відчинив, а зі слів сусідів, боржниця виїхала до російської федерації про що складені відповідні акти державного виконавця.
Беручи до уваги, усе вищезазначене головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 просить надати йому дозвіл на примусове проникнення до квартири ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 просив подання задовільнити та надати дозвіл на проникнення до квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 . Оскільки, іншим чином потрапити до квартири, для перевірки майнового стану, не можливо. При виході на місцезнаходження квартири, голова ОСББ повідомив, що ОСОБА_4 виїхала до росії ще на початку 2020 року, теж саме зазначено і у вироці суду.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала щодо задоволення подання про про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Так, судом було встановлено, що ОСОБА_4 була засуджена вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21.02.2024 за ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна належного на праві власності.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 439 ЦПК України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом
Згідно з п. 4 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Пунктом 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Недоторканність житла є однією з конституційних та конвенційних гарантій громадян.
Статтею 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Так, згідно із ст. 311 ЦК України житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до ст. 12 Загальної Декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Згідно із п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.
Право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
При цьому, відповідно до діючого законодавства у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.
Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 25.06.2018 у справі за № 678/282/16-ц.
Суд, при вирішенні спірного питання враховує пропорційність втручання в особисті права людини, з метою дотримання відповідного балансу між приватним та суспільним інтересом.
Так, примусове проникнення до житла є крайнім заходом при проведенні виконавчих дій і може застосовуватися лише за тих обставин, коли виконавець вичерпав усі можливі шляхи для забезпечення виконання судового рішення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, ухвала суду про проникнення до володіння боржника має бути вмотивована, що вказує на те, що суб'єкт такого подання має надати суду належні, допустимі, достовірні докази, що свідчать про те, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до володіння боржника. Також, виконавець має надати докази, які підтверджують перешкоджання вільному доступу виконавця до володіння боржника.
Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем вчинені всі необхідні дії з метою належного виконання рішення суду про стягнення боргу з боржника, яка виявились безрезультатними, у боржника відсутні доходи на які можливо звернути, наявних коштів на рахунках у банківських установах не достатньо для виконання рішення, за божником не зареєстровані транспортні засоби на які можливо звернути стягнення в першочерговому порядку. Крім того, боржник будучи належним чином обізнаний про наявність судового рішення про стягнення з нього заборгованості, останнє не виконує, як і не виконує законні вимоги державного виконавця та ігнорує виклики останнього.
Виходячи з вказаного та аналізуючи надані документи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню, оскільки матеріали подання містять належні та достатні докази, які вказують на свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду, а також те, що державним виконавцем дійсно були вжиті першочергові заходи виконавчого провадження, та вжиття інших заходів виконання забезпечить його ефективність, що в свою чергу обґрунтовує наявність підстав для такого втручання в особисті охоронювані законом права боржника.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 1, 5, 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 260, 354 ЦПК України суд,
Подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.
Надати головному державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_3 та іншим учасникам виконавчого провадження залучених виконавцями у встановленому законом порядку, дозвіл на примусове проникнення до житла, що належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя: