465/8486/24
1-кп/465/507/25
Іменем України
23.04.2025 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
особи, стосовно якої розглядається клопотання: ОСОБА_5 ,
законного представника: ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальних провадженнях №12024142370000459 від 23.08.2024 року та №12024142370000469 від 29.08.2024 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сердиця Пустомитівського району Львівської області, розлученого, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст.309 КК України, -
ОСОБА_5 всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, із наступними змінами та доповненнями, згідно якого заборонено незаконний обіг психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, незаконно придбав, зберігав психотропну речовину без мети збуту, а саме 22.08.2024 року близько 18:00 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 19а, знайшов на землі під деревом згорток ізоляційної стрічки чорного кольору з вмістом полімерного зіп-пакета з кристалічною речовиною світло-коричневого кольору невідомого походження та підняв його, чим незаконно придбав (шляхом привласнення знайденого), без мети збуту, у якому згідно висновку експерта міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін, маса якого в перерахунку на діючу речовину становить 0,5556 грама. В подальшому 22.08.2024 року близько 18:10 год., перебуваючи неподалік будинку №19а, що по вул. Сахарова у м. Львові та зберігаючи при собі зазначену психотропну речовину, був зупинений працівниками ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, які здійснювали опрацювання території Франківського району м. Львова з метою недопущення вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, яким ОСОБА_5 добровільно видав вищевказану психотропну речовину.
Крім цього, ОСОБА_5 всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, із наступними змінами та доповненнями, згідно якого заборонено незаконний обіг психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, 28.08.2024 року близько 12:30 год., перебуваючи по вул. Бойківська, 1 у м. Львові, поблизу житлових будинків знайшов на землі під деревом згорток ізоляційної стрічки зеленого кольору з вмістом полімерного зіп-пакета з кристалічною речовиною світло-білого кольору та підняв його, чим незаконно придбав (шляхом привласнення знайденого), у якому згідно висновку експерта міститься PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, масою 0,2060 грама. В подальшому 28.08.2024 року близько 12:50 год., перебуваючи неподалік будинку №19а по вул. Сахарова у м. Львові, був виявлений працівниками Національної поліції України, які здійснювали опрацювання території Франківського району м. Львова з метою недопущення вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, яким ОСОБА_5 добровільно видав вищевказану психотропну речовину.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
У судовому засіданні ОСОБА_5 визнав вчинення ним суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст.309 КК України, та пояснив, що близько двадцяти років тому він вперше спробував вживання наркотичних і психотропних речовин. Відтоді час від часу їх продовжує вживати, оскільки відчуває тривогу від довколишніх проблем. Крім цього, на даний час перебуває на замісній терапії і в рамках даної програми щотижня в наркологічному диспансері отримує препарати бупренорфіну. Сам він не працює, веде бродяжницький спосіб життя. Коли відчуває потребу в психотропах, то шукає їх в зелених зонах, де такі можуть бути загубленими. Так і у серпні 2024 року, точних дат не пригадує, але двічі знаходив на території Франківського району м. Львова психотропні речовини, які зберігав при собі для подальшого вживання, а надалі видавав працівникам поліції, коли був ними викритий. Вказані речовини були упаковані у зіп-пакети та обмотані ізоляційними стрічками. Зазначив, що на даний час планує лікуватися від своїх недуг.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила про доцільність застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_5 , оскільки це відповідає психічному стану останнього та суспільно небезпечні діяння вчинені власне під впливом наявного в ОСОБА_5 психічного розладу.
Аналогічно законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 вказала, що застосування примусових заходів медичного характеру відповідає інтересам ОСОБА_5 , адже наявний в останнього психічний розлад позбавляє його можливості усвідомлювати свій психічний стан і потребу лікування. При цьому, пояснила, що вона являється рідною сестрою ОСОБА_5 , про те, що останнім скоєно, вона довідалася від працівників поліції. Водночас зазначила, що брат часто зникає з дому, буває, що повертається в неадекватному стані, які саме речовини він вживає - їй невідомо. Підтвердила, що ОСОБА_5 перебуває на замісній терапії, раніше вона вживала заходів, щоб лікувати брата в державних і приватних закладах, але на даний час з останнім бажає не пересікатися. Звернула увагу на те, що колись дільничний лікар її застерігав про можливість переростання наркотичної залежності брата в різні психічні розлади, в тому числі шизофренію. Вважає, що він повинен лікуватися примусово, бо для самостійного лікування в нього немає стійкої психологічної установки.
Стороною обвинувачення надано докази на підтвердження вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні:
- рапорт ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 22.08.2024 року про те, що 22.08.2024 року в ході патрулювання у Франківському районі м. Львова по вул. Сахарова, 19А близько 18.10 год. працівниками поліції було помічено невідому особу чоловічої статі, який одягнутий у взуття білого кольору, штани зеленого кольору, футболку чорного кольору та підозріло поводився, зокрема, озирався навкруги, намагався уникнути скупчення людей на вулиці. Підійшовши до невідомого, працівники поліції пред'явили свої службові посвідчення, а останній назвався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у с. Наварія Пустомитівського району Львівської області. На запитання про наявність заборонених речей ОСОБА_5 повідомив, що у лівій задній кишені штанів зберігає згорток ізоляційної стрічки з вмістом зіп-пакету з кристалічною речовиною коричневого кольору, після чого на місце події було викликано слідчо-оперативну групу;
- протокол огляду місця події від 22.08.2024 року з доданою фототаблицею, яким зафіксовано вилучення в ОСОБА_5 за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 19А, зіп-пакета із вмістом кристалічної речовини коричневого кольору та фрагментом ізоляційної стрічки чорного і сірого кольору;
- постанову дізнавача сектору дізнання ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 02.09.2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024142370000459 від 23.08.2024 року призначено експертизу вилученої в ОСОБА_5 22.08.2024 року речовини на предмет виявлення в ній наркотичних і психотропних речовин, а виконання експертизи доручено Тернопільському НДЕКЦ МВС України;
- висновок експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/120-24/10052-НЗПРАП від 04.09.2024 року, відповідно до якого надана на експертизу порошкоподібна речовина світло-коричневого кольору містить амфетамін, який відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, маса амфетаміну в перерахунку на діючу речовину становить 0,5556 грама;
- постанову дізнавача сектору дізнання ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 16.09.2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024142370000459 від 23.08.2024 року психотропну речовину амфетамін масою 0,5556 грама, вилучену в ОСОБА_5 , визнано речовим доказом;
- рапорт ДОП СДОП ВП ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 від 28.08.2024 року про те, що 28.08.2024 року в ході патрулювання у Франківському районі м. Львова по вул. Сахарова, 19А близько 13.00 год. працівниками поліції було помічено невідому особу чоловічої статі, який поводився підозріло, ішов, оглядаючись, побачивши поліцейських, змінив напрямок руху та почав швидше іти. Наздогнавши невідомого, працівники поліції пред'явили свої службові посвідчення, а останній назвався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у с. Наварія Пустомитівського району Львівської області. На запитання про наявність заборонених речей ОСОБА_5 повідомив, що у лівій кишені штанів має згорток, замотаний зеленою ізоляційною стрічкою, в якій знаходиться зіп-пакет кристалічної речовини «солі» білого кольору, після чого на місце події було викликано слідчо-оперативну групу;
- протокол огляду місця події від 28.08.2024 року з доданою фототаблицею, яким зафіксовано вилучення в ОСОБА_5 за адресою: м. Львів, вул. Сахарова, 19А, зіп-пакета із вмістом кристалічної речовини білого кольору та фрагментом ізоляційної стрічки зеленого кольору;
- постанову старшого дізнавача сектору дізнання ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 02.09.2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024142370000469 від 29.08.2024 року призначено експертизу вилученої в ОСОБА_5 28.08.2024 року речовини на предмет виявлення в ній наркотичних і психотропних речовин, а виконання експертизи доручено Тернопільському НДЕКЦ МВС України;
- висновок експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/120-24/10053-НЗПРАП від 06.09.2024 року, відповідно до якого надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору містить PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), який відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) в перерахунку на діючу речовин становить 0,2060 грама;
- постанову старшого дізнавача сектору дізнання ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 14.09.2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024142370000469 від 29.08.2024 року психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,2060 грама, вилучену в ОСОБА_5 , визнано речовим доказом.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені матеріали провадження та надані публічним обвинуваченням докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України, які були досліджені у судовому засіданні, суд вважає їх належними, достовірними, допустимими та достатніми для висновку відповідно до положень ст. 513 КПК України, що суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України, було вчинено ОСОБА_5 .
Суд при розгляді справи у порядку вирішення питання застосування стосовно особи примусових заходів медичного характеру не досліджує природу дій особи, а саме ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до наслідків. Оскільки предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, зокрема під час розгляду цієї категорії справ не вирішуються питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться лише про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. При цьому, умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме кримінального правопорушення (злочину чи проступку) та встановлюються лише щодо осудної особи.
Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду, викладеним у постанові від 26.06.2019 року у справі № 202/5997/17.
У зв'язку з цим при розгляді судом клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру питання наявності в останнього умислу, мотиву і мети вчинення суспільно небезпечних діянь не вирішуються, оскільки не входять до предмету доказування в даній категорії справ.
Як вбачається з досліджених у судовому засіданні висновків судово-психіатричних експертів №1436 від 15.10.2024 року та №1643 від 19.11.2024 року, складених експертами ЛФ судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» за результатами проведення амбулаторних судово-психіатричних експертиз, у даний час ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією з наростаючим дефектом в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_5 також страждав хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією з наростаючим дефектом в емоційно-вольовій сфері, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.
Згідно з ч. 3 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Отже, діяння, які інкримінуються ОСОБА_5 , вчинено останнім у стані неосудності, так як на момент вчинення даних суспільно небезпечних діянь, відповідно до висновків судово-психіатричних експертів №1436 від 15.10.2024 року та №1643 від 19.11.2024 року, ОСОБА_5 хворів та на момент розгляду провадження продовжує хворіти хронічним психічним захворюванням у формі параноїдної шизофренії з наростаючим дефектом в емоційно-вольовій сфері, тобто знаходився у стані, в якому він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 221/6664/19, метою примусових заходів медичного характеру є не тільки обов'язкове лікування особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, але й запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Для досягнення цієї мети суд має визначити конкретний вид примусового заходу, враховуючи всі передбачені ст. 94 КК України критерії в їх сукупності.
Розглядаючи питання виду примусових заходів медичного характеру, які підлягають застосуванню до ОСОБА_5 , враховуючи висновки судово-психіатричних експертів №1436 від 15.10.2024 року та №1643 від 19.11.2024 року, вимоги ст. 94 КК України, а також характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчинених діянь, ступінь небезпечності психічнохворого, який нейтрально характеризується за місцем проживання, з червня 2017 року перебуває на обліку в лікаря-нарколога з діагнозом «розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів», для себе або інших осіб, відсутність шкоди від вчинених суспільно небезпечних діянь для сторонніх осіб, до ОСОБА_5 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не застосовувався.
У справі наявні процесуальні витрати. Так, згідно довідок Тернопільського НДЕКЦ МВС України витрати на залучення судових експертів з оформленням висновків проведених судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №СЕ-19/120-24/10052-НЗПРАП від 04.09.2024 року та №СЕ-19/120-24/10053-НЗПРАП від 06.09.2024 року сумарно складають 4543,68 грн. Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого лише у разі ухвалення обвинувального вироку. Стягнення процесуальних витрат при застосуванні примусових заходів медичного характеру КПК України не передбачено. А тому, такі витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
У справі відсутні підстави для застосування правових приписів ст.174 КПК України.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст.7, 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 512-513 КПК України, суд -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у справі, в якій об'єднані кримінальні провадження №12024142370000459 від 23.08.2024 року та №12024142370000469 від 29.08.2024 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.309 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Судові витрати у справі на проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в сумі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 68 коп. - віднести на рахунок держави.
Речові докази: 1) амфетамін масою 0,5556 грама, який упаковано у спецпакет №7648305 з біркою синього кольору та згідно квитанції №00258 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області з реєстрацією у книзі обліку речових доказів під порядковим номером 2098, - знищити; 2) PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,2060 грама, який упаковано у полімерний пакет №7648306 з полімерною пломбою синього кольору та згідно квитанції №00270 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області з реєстрацією у книзі обліку речових доказів під порядковим номером 2110, - знищити; 3) змив із згортку, обмотаного зеленою ізоляційною стрічкою, в середині якого знаходився прозорий зіп-пакет із кристалоподібною речовиною білого кольору, та змив, який поміщено в паперовий конверт з біркою жовтого кольору із №NPU-3042408, які згідно квитанцій №№0011802, 0011804 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_5 після набрання нею законної сили направити на виконання до закладу охорони здоров'я, який надає психіатричну допомогу за місцем проживання останнього.
Суддя ОСОБА_1