Справа № 758/4429/25
02 квітня 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», третя особа Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання іпотеки такою, що припинена, зняття заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», третя особа Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання іпотеки такою, що припинена, зняття заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії.
Ознайомившись із поданою позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Так, відповідно до змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про припинення іпотеки, яка виникла на підставі Іпотечного договору від 30.11.2007, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та ОСОБА_1 , право іпотекодержателя за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про заборону на нерухоме майно - реєстраційний номер обтяження №6143253 від 30.11.2007 та запису про іпотеку за №31179632 від 30.11.2007 щодо предмета іпотеки, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3221482201:01:023:0006, площею 0,14 га, цільове призначення: «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», яка розташована в селі Дзвінкове Васильківського району Київської області.
Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються нерухомого майна, яким є вказана вище земельна ділянка.
Відповідно до адміністративно-територіального поділу територія місцезнаходження земельної ділянки в селі Дзвінкове Київської області не відноситься до Подільського районного суду міста Києва, оскільки знаходиться в межах Васильківського району Київської області.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Зокрема, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі «Толстой-Милославський» (TolstoyMiloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну «передбачений законом» сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі № 902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Із урахуванням наведеного, приймаючи до уваги те, що для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі даної справи за правилом виключної підсудності до суду за місцезнаходженням нерухомого майна, яким є Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 260, 354 ЦПК України,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ДІ ЕНД ДІ ЛОЄРС», третя особа Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання іпотеки такою, що припинена, зняття заборони відчуження нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії передати за підсудністю на розгляд Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати позивачу та її представнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. О. Ковбасюк