Номер провадження 6/754/63/25
Справа № 754/5228/22
Іменем України
24 квітня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Донець Ю.
представника заявника ОСОБА_1 ,
представниці відповідача Ушакової К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву директора Карабаєва Даніеля Таїровича Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поворот виконання рішення
у справі № 754/5228/22 за позовом ОСОБА_3
до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва»
третя особа: директор Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» Карабаєв Даніель Таїрович,
про визнання незаконним наказу про переведення, його скасування, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
1.12 вересня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. увалив рішення, яким:
-визнав незаконним та скасував наказ Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» від 29.04.2022 року N? 177-К «По особовому складу» «Про переведення», яким ОСОБА_3 переведено з посади начальника відділу кадрової роботи на посаду інспектора відділу з кадрової роботи Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва».
-поновив ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника відділу з кадрової роботи Комунального некомерційного підприємства Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» з 02 травня 2022 року.
-стягнув з Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» на користь ОСОБА_3 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, що за період з 02.05.2022 року по 31.07.2024 року складає 239638,91 грн (двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 91 коп.).
-стягнув з Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» на користь держави судовий збір у сумі 3388,78 грн;
-у решті позовних вимог відмовив.
2.Суд допустив я негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць.
3.16 вересня 2024 року Суд видав два виконавчі листа в частині негайного виконання рішення суду, зокрема, в частині поновлення на роботі та в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць.
4.24 жовтня 2024 року Суд роз'яснив, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року у справі № 754/5228/22, в якій рішення суду допущено до негайного виконання щодо стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць - визначається за останній місяць у визначений судом період, а саме: за липень 2024 року.
5.11 лютого 2025 року Київський апеляційний суд постановив постанову якою:
-апеляційну скаргу КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва» - задовольнив;
-рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року - скасував;
-у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування наказу про переведення, стягнення різниці в заробітку та відшкодування моральної шкоди - відмов повністю.
6.19 лютого 2025 року Карабаєв Д.Т., який діє в інтересах КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва», звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та поворот виконання рішення. Представник заявника просить:
-зупинити стягнення за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 3 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-зупинити стягнення за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 4 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Деснянським районним судом м. Києва від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 3 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Деснянським районним судом м. Києва від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 4 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-витребувати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві виконавчий лист від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 3 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-витребувати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві виконавчий лист від 16.09.2024р. в частині виконання пункту 4 Рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили;
-у порядку повороту виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2024 р. року по справі № 754/5228/22 стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Консультативно- діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ЄДРПОУ 26188952) грошові кошти у розмірі 13 797,51 грн.
7.Після повернення матеріалів справи 18 квітня 2025 року Суд постановив ухвалу про призначення справи до розгляду.
8.24 квітня 2025 року представниця ОСОБА_3 подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано зайнятістю в іншому судовому засіданні.
9.Суд відхилив це клопотання, оскільки Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви (частина третя статті 432, частина десята статті 444 ЦПК України).
10.24 квітня 2025 року представниця ОСОБА_3 через підсистему «Електронний Суд» подала заперечення на клопотання (заяву).
11.Присутні в судовому засіданні представники Заявника та відповідача повідомили Суду, що копія цього заперечення не надсилалась
12.Суд повертає заяву (заперечення) її заявнику без розгляду , оскільки відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, мають додаватися докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи. Не додержання цих вимог має наслідком повернення заяви заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).
13.Заслухавши пояснення представників заявника, дослідивши матеріали справи та обмірковуючи обґрунтованість заяви, суд дійшов таких висновків.
(1)Щодо повороту виконання рішення
14.За змістом пункту 3 частини першої статті 444 ЦПК України суд касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.
15.Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина п'ята статті 444 ЦПК України).
16.Водночас, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина п'ята статті 444 ЦПК України).
17.Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ, зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, за якими поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
18.Стаття 239 КЗпП України, кореспондуючи з положеннями статті 445 ЦПК України, також визначає, що у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
19.Отже, законодавець захищає права працівника, який добросовісно отримав виплати, що випливають з трудових правовідносин, на підставі судового рішення. За загальним правилом не допускається поворот виконання рішення суду у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин.
20.При цьому під виплатою слід розуміти не тільки форми оплати праці у вигляді заробітної плати та інших видів трудових виплат, а і інші трудові виплати, віднесені до обов'язку роботодавця (постанова об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14, провадження № 61-14640сво18).
21.Винятком з цього правила є лише ті випадки, коли судове рішення ґрунтувалося на підроблених документах або завідомо неправдивих відомостях, наданих стягувачем. Тобто, лише доведений факт недобросовісної поведінки позивача (подання підроблених документах або надання завідомо неправдивих відомостях) може бути підставою для відступу від загального правила.
22.У контексті розгляду заяви про поворот виконання рішення Суд не встановив того, що скасоване рішення ґрунтувалося на підроблених документах або завідомо неправдивих відомостях позивача, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць - за липень 2024 року, грошові кошти у сумі 13797,51 грн (з яких 10 118,09 грн 29.10.2024 було перераховано ОСОБА_3 ).
23.Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 607/3393/18 (провадження № 61-13597св21), постанові від 8 лютого 2023 року у справі № 753/7342/18 (провадження № 61-16249св20), постанові від 1 серпня 2018 року у справі № 754/8605/16-ц (провадження № 61-16060св18), які враховуються відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.
(1)Щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
24.Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
25.Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
26.Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
27.Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: процесуально-правові та матеріально-правові.
28.Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі винайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
29.До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про
30.У зазначеній категорії справ саме на суд на підставі наданих сторонами доказів покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2024 року від 05 грудня 2024 року у справі № 824/150/23,провадження № 61-6415ав24.
31.У справі, що розглядається, слід чітко констатувати, що жодної помилкової видачі виконавчих документів не відбулося. Суд діяв у повній відповідності до вимог статті 430 ЦПК України, яка імперативно визначає, що Суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника (пункт 10 частини першої статті 430 ЦПК України).
32.Заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Деснянським районним судом м. Києва від 16.09.2024 року в частині виконання пункту 4 рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили.
33.У цій справі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 вересня 2024 року дійсно містило пункт 4 про стягнення з Відповідача на користь Позивачки різниці в заробітку за значний період часу. Водночас, у пункті 9 цьому ж рішенні чітко було визначено негайне виконання лише в частині поновлення на роботі та стягнення різниці в заробітку за один місяць.
34.Суд зауважує, що 16 вересня 2024 року виконавчий лист був виданий Деснянським районним судом міста Києва виключно для забезпечення негайного виконання рішення суду в частині стягнення різниці в заробітку лише за один місяць, про що є відповідне застереження (вказівка) у виконавчому листі.
35.Крім того, 24 жовтня 2024 року Суд за заявою директора Карабаєва Д.Т. КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» постановив ухвалу, в якій роз'яснив, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року у справі № 754/5228/22, в якій рішення суду допущено до негайного виконання щодо стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць - визначається за останній місяць у визначений судом період, а саме: за липень 2024 року.
36.Таким чином, виконавчий лист був виданий виключно для забезпечення негайного виконання рішення суду в обмеженій частині - стягнення різниці в заробітку за один місяць (липень 2024 року), а не за весь заявлений період.
37.Заявник хибно інтерпретує обставини видачі виконавчого листа, вважаючи, що Суд видавав виконавчий лист на всю суму стягнення. Це прямо суперечить змісту як рішення суду, так і виданого на його виконання виконавчого листа, в якому міститься чітке застереження щодо обсягу виконання. Зміст виконавчого документа, де зазначено резолютивну частину рішення з вказівкою на негайне виконання в розмірі різниці за один місяць, відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
38.Виконання щодо сплати різниці в заробітку за один місяць (липень 2024 року) за таким виконавчим документом уже відбулося повністю, що визнають та не оспорюють сторони. Стягнута заробітна плата чи інші виплати, що випливають з трудових правовідносин, не може бути повернута в порядку повороту виконання рішення.
39.Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (у даному випадку в аспекті негайного виконання щодо стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць - визначається за останній місяць у визначений судом період, а саме: за липень 2024 року) є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» в день настання відповідних обставин, а не підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
40.Не є такою підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню і скасування судового рішення в апеляційному порядку, зважаючи на відсутність обставини помилковості видання виконавчого документа.
41.Заявник також просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист виданий Деснянським районним судом м. Києва від 16.09.2024 року в частині виконання пункту 3 рішення Деснянського районного суду м. Києва, яке не набрало законної сили. Підстава - скасування судового рішення.
42.Зазначеним пунктом рішення ОСОБА_3 було поновлено на посаді начальника відділу з кадрової роботи КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» з 2 травня 2022 року, на підставі чого і було видано відповідний виконавчий лист.
43.У цій частині рішення суду не було виконано, що підтвердили представники боржника за виконавчим листом в судовому засіданні.
44.Суд, по-перше, наголошує на момент видачі виконавчого листа не існувало обставин, які б свідчили про помилковість його видачі, оскільки рішення підлягало негайному виконанню, а процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
45.Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Водночас у цьому ж пункті передбачено скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження.
46.У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку має буде закінчене на зазначеній підставі (постанова Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17)). Суд ураховує цей висновок відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України.
47.Тобто ініціювання окремої процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вимагається, і належним та достатнім правовим механізмом захисту прав боржника є безпосереднє застосування положень пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що передбачає закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі скасуванням судового рішення. Натомість, в судовому порядку Суд визнає виконавчий документ таким, що підлягає виконанню, якщо його було видано помилково, зокрема, на виконання рішення, яке не набрало законної сили, і надалі було скасовано (це не стосується крім тих, що підлягають негайному виконанню). У цій же справі, як вже неоднаразово наголошував помилки у видачі виконавчого листа не було.
48.Таким чином, Суд дійшов висновку, що за наявних обставин, відсутні правові підстави для задоволення вимоги Заявника про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа в частині поновлення ОСОБА_3 . Наслідком скасування відповідного рішення суду є безпосереднє закінчення виконавчого провадження на підставі закону, без необхідності постановленням окремої ухвали про визнання виконавчого листа недійсним.
(3) Щодо витребування виконавчого документу
49.Щодо вимоги Заявника про витребування виконавчого документа у державного виконавця, то Суд зауважує, що повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, є однією з підстав для закінчення виконавчого провадження (пункт 10 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»). Водночас, Закон не визначає підстави для такої вимоги.
50.ЦПК України не містить відповідної процесуальної норми, яка б надавала Суду таке право, і не встановлює спеціального механізму для витребування судом виконавчого листа у державного виконавця виключно на тій підставі, що судове рішення, на виконання якого він був виданий, скасовано, у тому числі при вирішенні питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Закон надає право Суду до розгляду заяви своєю ухвалою виключно зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання (частина третя статті 432 ЦПК України).
51.Натомість, Закон «Про виконавче провадження» чітко регламентує порядок дій у випадках, коли виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, на підставі скасування судового рішення (пункт 5 частини першої статті 39) або фактичного виконання в повному обсязі рішення за виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39). У таких випадках, саме виконавець зобов'язаний надіслати виконавчий документ разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду, який видав цей виконавчий документ. При цьому постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частини друга та третя статті 39).
52.Невиконання державним виконавцем відповідного обов'язку може бути предметом судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах у порядку статті 447 ЦПК України. Натомість превентивна вимога Заявника про витребування виконавчих листів Судом у державного виконавця є передчасною, оскільки відсутні докази того, що державний виконавець ухиляється від виконання свого обов'язку щодо закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі скасуванням судового рішення.
53.З огляду на викладене, Суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги Заявника про витребування виконавчого документа у державного виконавця.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 432, 444, 447 ЦПК України, Суд
1.Відмовити у задоволенні заяв про визнання такими, що не підлягають виконанню виконавчих листів, що видані Деснянським районним судом м. Києва 16.09.2024 року у справі № 754/5228/22.
2.Відмовити у повороті виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2024 року року у справі № 754/5228/22 і стягнення з ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства «Консультативно- діагностичний центр Дніпровського району м. Києва» (ЄДРПОУ 26188952) грошові кошти у розмірі 13 797,51 грн.
3.Відмовити у витребуванні з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві виконавчих листів від 16.09.2024 року, що видані на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12.09.2024 року у справі № 754/5228/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина п'ята статті 432 ЦПК України) та про відмову у повороті виконання рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО