Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
24 квітня 2025 р. Справа № 520/26695/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача Фізичної особи ОСОБА_1 - Підлісного Микити Олексійовича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, по справі № 520/26695/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 18.04.2024 № 20580/0901, № 20585/0901, від 18.04.2024 № 20694/0901, № 20691/0901, від 18.04.2024 № 20695/0901, № 20696/0901.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що протиправність прийнятих рішень контролюючого органу полягає, зокрема, у відсутності об'єктивної сторони правопорушення з реалізації товарів підакцизної групи без наявності відповідної ліцензії, оскільки висновок про здійснення реалізації товарів підакцизної групи зроблений у приміщенні контролюючого органу за результатами аналізу відомостей інформаційно-аналітичної системи СОД РРО; протиправності наведеного висновку, зробленого у приміщенні контролюючого органу без проведення контрольно-перевірочних заходів (контрольно-розрахункова операція, зняття залишків ТМЦ тощо), що суперечить характеру фактичної перевірки, яка проводиться за місцем розташування господарських об'єктів (місць провадження господарської діяльності); використанні відомостей СОД РРО без визначення у наказі на проведення фактичної перевірки предмета (мети) у вигляді перевірки дотримання вимог законодавства, яке регулює ведення касових та розрахункових операцій (п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України), що свідчить про використання контролюючим органом такі відомості не можуть слугувати належним доказом; притягнення позивача до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення всупереч прямої заборони відповідно до статті 61 Конституції України та пункту 112.4 статті 112 Податкового кодексу України.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за адресами провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 (наказ від 29.02.2024 №904-п); АДРЕСА_2 (наказ від 29.02.2024 №900-п); АДРЕСА_3 (наказ від 29.02.2024 №903-п).
За результатами проведених фактичних перевірок податковим органом складено акти від 18.03.2024 № 10261/20-40-09-01-03/2743800694, № 10258/20-40-09-01-03/2743800694, № 10260/20-40-09-01-03/2743800694, яким зафіксовано провадження позивачем ліцензійної господарської діяльності без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ч. 23 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
На підставі висновків зазначених актів Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 18.04.2024 № 20580/0901, № 20585/0901, № 20694/0901, № 20691/0901, № 20695/0901 та № 20696/0901.
Вважаючи неправомірними податкові повідомлення-рішення, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України № 19710/6/99-00-06-03-02-06 від 27.06.2024 скаргу позивача залишено без розгляду через недотримання позивачем вимог пунктів 56.3, 56.12 статті 56 Податкового кодексу України.
Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, є правомірними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"
Згідно зі ст. 1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Статтею 15 Закону № 481/95-BP визначено, що ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 7 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії.
Так, відповідно до змісту актів перевірок від 18.03.2024 № 10261/20-40-09-01-03/2743800694, № 10258/20-40-09-01-03/2743800694, № 10260/20-40-09-01-03/2743800694 встановлено наявність фіскальних документів (чеків РРО) з реалізації підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби), що вказують на факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
При цьому, у ході проведення перевірок не встановлено та позивачем не надано контролюючим органам відповідних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами.
Отже, перевірками встановлено факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем положень ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, що є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
Водночас, позивач, заперечуючи правомірність притягнення його до відповідальності за порушення ч. 23 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, доводів на спростування факту здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії не навів.
Стосовно доводів позивача про те, що додаток № 1 "Реєстр фіскальних чеків реалізації товарів" до актів перевірки 18.03.2024 № 10261/20-40-09-01-03/2743800694, № 10258/20-40-09-01-03/2743800694, № 10260/20-40-09-01-03/2743800694, оформлених на підставі аналізу електронних копій розрахункових документів РРО, не може бути належним доказом, оскільки такий доказ добутий з порушенням норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.1- 62.3 ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Згідно з п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:
72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;
72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.
Згідно з п. 74.1 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пунктом 74.3 ст. 74 ПК України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Положеннями ст. 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Так. наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 7 розд. ІІ якого, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо протиправного проведення контролюючим органом одночасно кількох перевірок, що призвело, на думку позивача, призвело до безпідставного повторного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом були проведені фактичні перевірки за адресами провадження позивачем господарської діяльності: АДРЕСА_1 ; просп. Тракторобудівників, буд. 110-Б, м. Харків; вул. Гвардійців Широнінців, буд. 59, м. Харків.
Так, стаття 1 Закону № 481/95-ВР визначає наступні терміни:
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Реалізація положень п. 63.3. ст. 63 ПК України щодо обов'язку повідомляти податкові органи про всі об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, здійснюється шляхом подачі платником податків повідомлення за формою 20-ОПП, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що суб'єкт господарювання, у даному випадку ФОП ОСОБА_1 , має обов'язок отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами на кожен об'єкт, через який здійснюється торгівля відповідним товаром, з огляду на що застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, за здійснення роздрібної торгівлі без відповідної ліцензії за кожним з місць провадження господарської діяльності позивачем не є повторним притягнення суб'єкта діяльності за вчинення одного й того ж правопорушення.
Посилання позивача на те, що за адресами провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , у павільйонах реалізації товарів підакцизної групи здійснює господарську діяльність з реалізації підакцизних товарів ТОВ «РИОЛ» (код ЄДРПОУ 22670250) на підставі діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, колегія суддів не приймає, оскільки такі доводи не були заявлені в суді першої інстанції.
Крім того, у ході проведення перевірок встановлено, що підакцизний товар було реалізовано із застосуванням реєстраторів розрахункових операції, зареєстрованих за ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином, доводи апеляційної скарги, яка не містить заперечень щодо встановленого факту відсутності у позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями, не спростовують висновків суду щодо факту здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування рішень про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 18.04.2024 № 20580/0901, № 20585/0901, № 20694/0901, № 20691/0901, № 20695/0901, № 20696/0901.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача Фізичної особи ОСОБА_1 - Підлісного Микити Олексійовича - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 520/26695/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов