24 квітня 2025 р.Справа № 440/12585/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.02.25 року по справі № 440/12585/24
за позовом Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод"
до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Приватне підприємство "Великобагачанський комбікормовий завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00135710702 від 26 вересня 2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної позапланової вихідної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №11741/16-31-07-02-01/32738656 від 30 серпня 2024 року, яким до приватного підприємства «Великобагачанський комбікормовий завод» застосовані грошове зобов'язання в розмірі 462661,25 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00135700702 від 26 вересня 2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної позапланової вихідної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №11741/16-31-07-02-01/32738656 від 30 серпня 2024 року, яким в межах перевірки приватного підприємства «Великобагачанський комбікормовий завод» в частині повноти нарахування податку на додану вартість за період травень 2020 року встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевіряється, на загальну суму 219973 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2024 року №00135710702 та №00135700702 прийняті Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі акта документальної позапланової вихідної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №11741/16-31-07-02-01/32738656 від 30 серпня 2024 року, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" є реальними, факт їх вчинення підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, придбаний товар використано на власні потреби, податкові накладні своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на 01.05.2020 та станом на 21.08.2024 за ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" рахується кредиторська заборгованість в розмірі 3540613,43 грн. Пояснює, що для здійснення господарської діяльності ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" мало в обробітку у 2020 році земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 5068,9389 га.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що паливно-мастильні матеріали було використано на власні потреби, що підтверджуються Оборотно-сальдовими відомостям за січень 2020 р. Для здійснення господарської діяльності ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» мало в обробітку у 2020 р. земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 5068, 9389 га. Ці ділянки включені в декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка подана до органу ДПС 19.02.2020 р.
У 2024 р. площа орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення становила 5113, 3507 га. Ці ділянки включені в декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка подана до органу ДПС 20.02.2024 р. Податкові накладні було виписано та своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних включено до податкового кредиту ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» в травні 2020 р. Станом на 01.05.2020 р. кредиторська заборгованість на користь ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» становить 3540613,43 грн, станом на 21.08.2024 р. кредиторська заборгованість на користь ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» становить 3540613,43 грн.
Апелянт вважає, що висновок суду щодо нікчемності правочину між сторонами, в зв'язку з відсутністю оплати за договором, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: договором та додатками до нього. Висновки суду в частині нереальності господарської операції, враховуючи наявність кримінального провадження відносно контрагента за договором, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, оскіьки відсутній вирок суду, що набрав чинності, яким ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» було б визнано винним та притягнуто до відповідальності.
Отже, на переконання представника позивача, господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" є реальними, факт їх вчинення підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, придбаний товар використано на власні потреби, податкові накладні своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на 01.05.2020 та станом на 21.08.2024 за ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" рахується кредиторська заборгованість в розмірі 3540613,43 грн. Пояснює, що для здійснення господарської діяльності ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" мало в обробітку у 2020 році земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 5068,9389 га.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що не можливо визначити реальне джерело походження сировини вуглеводневої та в сукупності з іншими встановленими перевіркою фактами свідчить про нереальність операцій з постачання ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» на адресу ПП «В-БАГАЧАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД». До перевірки також не надавалися акти приймання-передачі чи довіреності на отримання ТМЦ від контрагента ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77», акти списання ТМЦ.
Представник відповідача вважає, що в даному випадку прослідковується обрив ланцюга постачання сировини вуглеводневої, яка була придбана ПП «В-БАГАЧАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (код 32738656) у січні 2020 року у на суму ПДВ 590102,24 грн, а також відсутність підтвердження факту реального одержання кожним із суб'єктів господарювання ідентифікованого товару від інших продавців доказує у досліджуваному та попередніх звітних періодах нереальність одержання саме цього ідентифікованого товару, засвідчує недійсність (неможливість) формування у кожного з цих суб'єктів господарювання відповідного активу, а відтак його наступного постачання по всьому ланцюгу його документального оформлення нереального руху, що в свою чергу підтверджено даними ІКС «Податковий блок» згідно яких перевіркою встановлено, що всі учасники ланцюга сумнівного постачання сировини вуглеводневої не являються ні імпортерами ні виробниками товару, що був поставлений ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» та у свою чергу на ПП «В-БАГАЧАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД».
Отже, за результатами проведеної перевірки, встановлено недостовірність відображених ПП «В-БАГАЧАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» даних податкового обліку, що відповідно, виключає право формувати податковий кредит за такими операціями з огляду на наступне, діяльність ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» має наступні ознаки проведення безтоварних операцій: відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення господарської діяльності, трудових ресурсів; відсутність факту реального походження та введення в обіг товару; по ланцюгу постачання ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» здійснюється реалізація товару невідомого походження, введеного ним в обіг завдяки оформленню недостовірних документів; нереальність первинного постачання (продажу) товару ТОВ «ТРЕЙД ГРУПП 77» та його постачальниками по ланцюгу постачання доказує нереальність одержання (купівлі) ПП «В-БАГАЧАНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД».
На переконання представника відповідача, податкові повідомлення-рішення форми «В4» від 26.09.2024 № 00135700702, форми «Р» від 26.09.2024 №00135710702 винесено правомірно та відповідно до діючих норм податкового законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 32738656) зареєстроване як юридична особа 02.12.2004 та взяте на облік як платник податків в ГУ ДПС у Полтавській області, Миргородське управління, Великобагачанська ДПІ з 10.12.2004, основним видом діяльності позивача є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" /а.с. 112-114/.
У термін з 19.08.2024 по 23.08.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі наказу №2260-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" від 09.08.2024 /а.с. 84/ та направлень на перевірку від 09.08.2024 №4013, №4014 /зворот а.с. 84, а.с. 85/ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" (код 43117684) за травень 2020 року, за результатами якої складено акт від 30.08.2024 №11741/16-31-07-02-01/32738656 /а.с. 65-74/.
В акті перевірки від 30.08.2024 №11741/16-31-07-02-01/32738656 зафіксовано порушення ПП "Великобагачанський комбікормовий завод":
- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларовану суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року на загальну суму ПДВ 219973,00 грн.;
- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за травень 2020 року на загальну суму ПДВ 370129,00 грн.
26.09.2024 ГУ ДПС у Полтавській області на підставі акту перевірки від 30.08.2024 №11741/16-31-07-02-01/32738656 винесено:
1) податкове повідомлення-рішення №00135710702, яким ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 462661,25 грн., у тому числі: за податковими та/або іншими зобов'язаннями на суму 370129 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 92532,25 грн. /зворот а.с. 12, а.с. 13, 81/.
В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині повноти нарахування податку на додану вартість за період травень 2020 року та його заниження всього у сумі 370129 грн. Зокрема, встановлено сукупність доказів, які свідчать про нереальність постачання сировини вуглеводневої ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" на адресу ПП «Великобагачанський комбікормовий завод» у січні 2020 року та, відповідно, завищення податкового кредиту у травні 2020 року.
2) податкове повідомлення-рішення №00135700702, яким ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за травень 2020 року на суму 219973 грн. /зворот а.с. 30, а.с. 31, зворот а.с. 82/.
В обґрунтування вказаного податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" встановлено порушення п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині повноти нарахування податку на додану вартість за період травень 2020 року та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 219973 грн. Зокрема, встановлено сукупність доказів, які свідчать про нереальність постачання сировини вуглеводневої ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" на адресу ПП "Великобагачанський комбікормовий завод".
Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 26.09.2024 №00135710702 та від 26.09.2024 №00135700702, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135710702 та від 26.09.2024 №00135700702, прийняті відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні. Отже, позовні вимоги ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Водночас, згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 01.01.2020 між ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" (продавець) та ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №02/01/2020-1 /а.с. 11-12/, за умовами якого продавець зобов'язується протягом терміну дії цього договору продавати у власність покупця ПММ (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати у власність та оплачувати товар згідно з умовами цього договору. Асортимент, кількість, вартість, умови поставки кожної окремої партії товару відображаються у рахунку-фактурі та видаткових накладних на відвантаження товару.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару є вільною договірною та встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення її у рахунках-фактурах, видаткових накладних та податкових накладних, фактичне отримання товару покупцем за видатковими накладними означає, що він погоджується із ціною, встановленою покупцем.
Відповідно до п. 3.1, 3.5 договору товар, який є предметом за цим договором, передається покупцеві у строки, на умовах та в порядку, визначеному у замовленні покупця, яке здійснюється будь-яким зручним способом (за телефоном, факсимільним зв'язком, електронною поштою, та ін.).
Покупець приймає товар у кількості і якості у відповідності до Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.
Пунктами 4.1, 4.4 договору передбачено, що покупець проводить оплату за товар шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця 100% оплати або у інший спосіб, передбачений чинним законодавством України на підставі виставленого рахунку-фактури протягом 7 днів.
Підставою для розрахунків є рахунки-фактури у електронній або паперовій формі.
Відповідно до пункту 9.1 договору договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року.
На підтвердження поставки товару позивачем як до податкового органу, так і до суду надано копії товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, видаткових накладних, рахунків на оплату /а.с. 14-30, 88-104, 143-147/.
За змістом видаткових накладних, копії яких містяться у матеріалах справи, на виконання умов договору поставки №02/01/2020-1, укладеного з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77", останнім у січні 2020 року поставлено ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" сировину вуглеводневу на загальну суму 3540613,43 грн., в тому числі ПДВ - 590102,24 грн.
За змістом товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів за 11.01.2020, 13.01.2020, 14.01.2020 перевезення нафтопродуктів здійснювалось з пункту навантаження м. Кременчук до вул. Каштанової, 124 смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область.
Всупереч умовам договору поставки нафтопродуктів №02/01/2020-1 від 01.01.2020 позивачем не здійснено оплату за товар на підставі виставлених рахунків на оплату від 11.01.2020, 13.01.2020, 14.01.2020 як протягом семи днів, так і станом на час проведеної перевірки, що підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77", наданим позивачем до суду /а.с. 203/.
Колегія суддів зазначає, що предметом поставки за договором поставки нафтопродуктів №02/01/2020-1 від 01.01.2020, укладеного з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77", за видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, є специфічний товар - сировина вуглеводнева, що відноситься до позиції "Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів) - інші".
За визначенням підпункту 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 ПК України вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.
Так, до правовідносин з постачання, перевезення, прийняття, обліку нафтопродуктів повинен застосовуватись порядок приймання та транспортування нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, що врегульований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 (далі по тексту - Інструкція №281/171/578/155).
Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5.1 Інструкції №281/171/578/155 приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.
У підпунктах 5.4.1, 5.4.2, 5.4.3 пункту 5.4 Інструкції №281/171/578/155 визначено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 «Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования».
З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.
Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.
Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №281/171/578/155 на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 куб.м, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту. Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).
Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів вважає, що до документального забезпечення господарських операцій з нафтопродуктами існують додаткові вимоги, передбачені вищенаведеною інструкцією.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній постановах від 25 березня 2020 року у справі №804/5947/15, від 31 серпня 2021 року у справі №820/4373/16, від 06 жовтня 2021 року у справі № 640/3223/20, від 17 вересня 2024 року у справі №816/1091/15-а.
Так, умовами договору поставки нафтопродуктів №02/01/2020-1 від 01.01.2020, укладеного з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77", (пункт 3.5 договору) також передбачено, що покупець приймає товар у кількості і якості у відповідності до Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживної політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.
Позивачем не надано до податкового органу та до суду Журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП, паспортів якості на відвантажений нафтопродукт, актів матеріально відповідальної особи про прийнятий нафтопродукт.
За приписами пункту 4.1.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 р. N 271/121 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 р. за N 762/14029, повні випробування нафти або нафтопродуктів (в обсязі технічних вимог нормативного документа) здійснюються, зокрема, якщо нафта та/або нафтопродукт прибули без паспорта якості постачальника або паспорт якості вантажовідправником заповнено не за всіма показниками нормативного документа - до моменту зливання нафти або нафтопродуктів.
Згідно з пунктом 5.2 цієї Інструкції, що встановлює єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролюванням якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску, підприємства, що не мають власних випробувальних лабораторій з випробування нафти та нафтопродуктів, укладають відповідні договори про виконання робіт з випробувань нафтопродуктів зі сторонніми акредитованими або атестованими, у встановленому порядку, лабораторіями. На підприємстві оформлюються документи: акти відбирання проб за формою N 2-НК; журнал реєстрації проб за формою N 3-НК; журнал реєстрації видачі паспортів якості за формою N 4-НК; графік лабораторних випробувань нафтопродуктів при тривалому зберіганні за формою N 10-НК; паспорт якості за формою N 11-НК.
Позивачем не надано до перевірки та до суду жодного з перелічених вище документів щодо повного випробування нафти/нафтопродуктів, хоча нафтопродукт прибув до позивача без паспорта якості постачальника.
На підтвердження наявності місць зберігання нафтопродуктів позивачем надано до суду копії витягів з технічних паспортів горизонтального резервуара РГС-70 /а.с. 198-202/, що призначені для зберігання світлих нафтопродуктів.
За визначенням пункту 2 Інструкція №281/171/578/155 світлий нафтопродукт - продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату та має температуру кипіння в інтервалі від 30 град.С до 370 град.С (бензини, гас, дизельні палива тощо).
Тоді як вуглеводнева сировина - це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, а отже сировина вуглеводнева є нафтопродуктом сирим та не відноситься до світлих нафтопродуктів.
Надаючи оцінку наявним в справі товарно-транспортним накладним від 11.01.2020, 13.01.2020, 14.01.2020, суд зазначає, що в останніх місцем навантаження товару зазначено м. Кременчук, у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) відсутня повна адреса навантаження сировини вуглеводневої.
У товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) вказано, що перевізником нафтопродуктів - автопідприємством були ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "ГАУРІ".
Разом з тим, листом РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від 28.08.2024 №24656/5/16-31/ЕП на запит контролюючого органу повідомлено, що транспорті засоби за ТОВ "ГАУРІ" та ФОП ОСОБА_1 станом на січень 2020 року в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів не зареєстровані /зворот а.с. 78/.
Статтею 14 ПК України надано визначення наступних понять:
- господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181);
- розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (підпункт 14.1.231).
Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2024 у справі № 280/3094/21.
Позивач у позові зазначив, що "паливно-мастильні матеріали було використано на власні потреби, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за січень 2020 р.".
Однак, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження використання сировини вуглеводневої у власній господарській діяльності, зокрема, у січні 2020 року, як зазначено у позові, обмежившись поясненнями про те, що сировина вуглеводнева придбавалася для обслуговування сільськогосподарської техніки /а.с. 183/. При цьому позивач не пояснив, як саме використовувалася вуглеводнева сировина у обслуговуванні с/г техніки, для обслуговування якої саме с/г техніки вона використана у січні 2020 року, як і не надав доказів наявності у власності чи у користуванні позивача станом на січень 2020 року такої техніки.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано до суду як оборотно-сальдових відомостей за січень 2020 року, так і регістрів бухгалтерського обліку щодо оприбуткування товару сировини вуглеводневої по бухгалтерському обліку Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод", хоча останні суд витребовував у позивача ухвалою суду від 22 січня 2025 року /а.с. 177/.
Слід зазначити, що формальна наявність договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних документів не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб'єктами.
З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недостатність наданих позивачем доказів для підтвердження фактів та результатів реального виконання здійснених ним з контрагентом господарських операцій.
Крім того, станом на 31.12.2019 ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" не мало основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а у І кварталі 2020 року звітувало про одного працівника, що підтверджено фінансовою звітністю малого підприємства ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" на 31.12.2019 /а.с. 148/ та податковим розрахунком форми №1ДФ за І квартал 2020 року /а.с. 149/.
Доводи відповідача про те, що ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" є учасником кримінального провадження №32020270000000060, що свідчить про безтоварність господарських операцій колегія суддів не бере до уваги, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (провадження №11-200апп21) підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Доказів наявності вироків відносно позивача та його контрагента відповідачем не надано.
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 219973,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за травень 2020 року на суму ПДВ 370129,00 грн. по операціям з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77".
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" не підтверджені належними доказами.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктами 123.1, 123.2 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Податкові декларації з податку на додану вартість травень 2020 року, у якій завищено позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2020 року на суму 219973,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за травень 2020 року на суму ПДВ 370129,00 грн. по операціям з ТОВ "ТРЕЙД ГРУПП 77" складені позивачем самостійно.
Таким чином, зважаючи на наведене правове регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135710702 та від 26.09.2024 №00135700702, прийняті відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано, підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні. Отже, позовні вимоги ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 року по справі № 440/12585/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 440/12585/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 24.04.2025 року