24 квітня 2025 р. Справа № 520/28468/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.01.25 по справі № 520/28468/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії з 13.01.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити перерахунок пенсії у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без застосування обмежень максимальним (граничним) розміром виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 13.01.2022 року пенсії державного службовця без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках виконавчого комітету Люботинської міської ради від 05.01.2022 року № 04-42/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка, ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.01.2022 року №04-42/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням перерахунку та раніше проведених виплат;
- стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
В обґрунтування позову зазначено, що дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії з 13.01.2022 є протиправними та такими, що порушують права позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії з 13.01.2022.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській здійснити перерахунок пенсії у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без застосування обмежень максимальним (граничним) розміром виплати пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 13.01.2022 року пенсії державного службовця без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках виконавчого комітету Люботинської міської ради від 05.01.2022 року № 04-42/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка, ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.01.2022 року №04-42/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням раніше проведених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн 92 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконано рішення суду від 25.04.2024 року по справі № 520/29517/23 та з 13.01.2022 позивачу призначено пенсію державного службовця, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи з 13.01.2022 року. 02 вересня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою щодо скасування обмеження пенсії максимальним розміром та здійснення перерахунку пенсії. Відповідач листом від 11.09.2024 вих.№26539-28376/Г-03/8-2000/24 повідомив, зокрема, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року по справі №520/29517/23 не містить зобов'язань щодо проведення виплати без обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії. Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ від 10.12.2015 з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначені норми є чинними. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовує рішення з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262- ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Однак, позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про державну службу", тому визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не впливає на регулювання правовідносин у даній справі.
Позивач надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що згідно з інформацією, наявною в особистому кабінеті на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, при проведенні пенсійних виплат, застосовуються встановлені "обмеження максимальним розміром пенсії", що становлять 23610,00 грн, при цьому вище вказано "основний розмір пенсії від середнього заробітку: 39050,29 грн", який відповідає розміру 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках виконавчого комітету Люботинської міської ради від 05.01.2022 року № 04-42/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка, ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.01.2022 року №04-42/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням перерахунку та раніше проведених виплат. 2 вересня 2024 року позивач вкотре вимушена звернутися із заявою щодо скасування обмеження максимальним розміром виплати пенсії та здійснення перерахунку пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на що відповідач листом від 11.09.2024 року №26539-28376/Г-03/8-2000/24 повідомив зокрема, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 520/29517/23 не містить зобов'язань щодо проведення виплати без обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії. Рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , з 21.12.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
13 січня 2022 року позивач звернулася із заявою про призначення пенсії державного службовця згідно із Законом України "Про державну службу", за наслідками розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення №204450011421 від 22.02.2022, яким позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії за відсутністю стажу державної служби.
Не погодившись із рішенням відповідача, позивач звернулася до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року по справі № 520/8377/22 позов - задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №204450011421 від 22.02.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 13.01.2022 року щодо переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993р. №3723-ХІІ з урахуванням висновків суду по даній справі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року по адміністративній справі №520/8377/22, повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та листом від 23.06.2023 №1900-0305-8/26958 фактично відмовлено в призначенні та виплаті пенсії державного службовця у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби.
Вважаючи відмову незаконною, позивач вдруге звернулася до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року по справі № 520/29517/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи з 13.01.2022 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках виконавчого комітету Люботинської міської ради від 05.01.2022 року №04-42/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка, ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.01.2022 року №04-42/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконано рішення суду від 25.04.2024 по справі № 520/29517/23 та з 13.01.2022 позивачу призначено ОСОБА_1 пенсію державного службовця, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування, починаючи з 13.01.2022.
02 вересня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою щодо скасування обмеження пенсії максимальним розміром та здійснення перерахунку пенсії.
Відповідач листом від 11.09.2024 року №26539-28376/Г-03/8-2000/24 повідомив зокрема, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року по справі № 520/29517/23 не містить зобов'язань щодо проведення виплати без обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії. Рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань.
Позивач зазначила, що згідно з інформацією, наявною в особистому кабінеті на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, при проведенні пенсійних виплат, застосовуються встановлені "обмеження максимальним розміром пенсії", що становлять 23610,00 грн, при цьому "основний розмір пенсії від середнього заробітку - 39050,29 грн", який відповідає розміру 60% суми заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках виконавчого комітету Люботинської міської ради від 05.01.2022 року № 04-42/1 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка, ранг, надбавка за вислугу років) та від 05.01.2022 року №04-42/2 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, з урахуванням перерахунку та раніше проведених виплат.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулась до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями статей 42, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV закріплено право громадян України на проведення перерахунку отримуваної ним пенсії.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.
10 грудня 2015 року прийнято Закон України "Про державну службу" №889-VIII, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням. Закон України "Про державну службу" №889-VIII набув чинності 01.05.2016, а положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Згідно статті 90 Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VІ.
За правилами статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказана норма знайшла своє відображення у статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, вказана норма встановлює певні обмеження для осіб, які отримують пенсію, призначену за нормами Закону України "Про державну службу" №3723-XII, а саме - до 31 грудня 2017 розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн, а після цієї дати - десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Норми статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII в установленому законом порядку неконституційними не визнавалися, є чинними, діяли на момент перерахунку пенсії позивача, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постанові від 19 серпня 2020 року у справі № 592/13260/17, від 24.06.2020 у справі № 580/234/19
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Як зазначив позивач згідно з інформацією, наявною в особистому кабінеті на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, при проведенні пенсійних виплат, застосовуються встановлені "обмеження максимальним розміром пенсії", що становлять 23610,00 грн.
Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч.1 ст.2 Закону № 3668-VI, тому до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення Закону № 3668-VI та ч.3 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року у справі № 463/5538/16-а, від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Між тим, колегія суддів вважає доречними доводи апелянта стосовно безпідставності посилань суду першої інстанції на Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про державну службу", тому визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не впливає на регулювання правовідносин у даній справі.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/28468/24 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 520/28468/24 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк