Справа № 953/3158/22
Провадження № 1-кс/953/2905/25
22 квітня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження №12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України,
встановив:
11 квітня 2025 року суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України. Заяву аргументовано такими обставинами. На розгляді судді перебувало кримінальне провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожного за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою від 10.04.2025 року суд виділив матеріали справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в окреме провадження у зв'язку з укладенням між ними і прокурором угод про визнання винуватості. 11.04.2025 року Київський районний суд м. Харкова (суддя ОСОБА_3 ) затвердив зазначені вище угоди й ухвалив вирок, яким ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожного засуджено за ч. 2 ст. 255, ч. 4 cт. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
З огляду на наведені обставини суддя у заяві зазначає, що висловлення нею у вироку від 11.04.2025 року позиції про винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень може викликати у стороннього спостерігача сумніви у її неупередженості у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у скоєнні злочинів у співучасті з цими особами. Виходячи з наведеного, на переконання судді, вона не може брати участь у розгляді кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КК України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 11.04.2025 року заява судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід розподілена у провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_3 подала заяву про розгляд питання про самовідвід за її відсутності, а також письмові пояснення, у яких просила задовольнити заяву з наведених у ній доводів і міркувань.
У судове засідання прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід судді, не з'явився, причину неприбуття не повідомив.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_7 , які були належним чином сповіщенні про час і місце вирішення питання про самовідвід судді, подали до суду заяви, у яких просили суд розглядати відповідне питання без їх участі.
За наведених обставин відповідно до ст. 81 КПК України неприбуття у судове засідання учасників процесу не перешкоджає розгляду судом питання про самовідвід.
Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.
До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний у кримінальному провадженні № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 кожного за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_9 від 27.05.2024 року матеріали щодо ОСОБА_8 виділено з зазначеної вище кримінальної справи в окреме провадження.
Матеріали кримінального провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було передано для визначення нового складу суду у порядку, встановленому ст. 35 КПК України. Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 року провадження було передано для розгляду судді ОСОБА_10 , а після заявлення нею самовідводу - судді ОСОБА_3 .
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 року (суддя ОСОБА_9 ), який набрав законної сили, ОСОБА_8 засуджено за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Кримінальне провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 07.04.2025 року було призначено до судового розгляду на 10.04.2025 року 14 год. 00 год.
10.04.2025 року прокурор подала до суду угоди про визнання винуватості, укладені з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У зв'язку з наведеним державний обвинувач заявила клопотання про виділення матеріалів справи щодо цих обвинувачених в окреме провадження, яке суд задовольнив.
11.04.2025 року Київський районний суд м. Харкова (суддя ОСОБА_3 ) затвердив вищевказані угоди й ухвалив вирок, яким засудив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 cт. 28, ч. 3 ст. 190 КК України.
Даючи наведеним обставинам правову оцінку з точки зору наявності чи відсутності підстав для самовідводу судді, суд виходить з такого.
Право людини на справедливий суд належить до фундаментальних прав людини у сучасній демократичній державі. Забезпечення справедливого правосуддя, що ґрунтується на верховенстві права, є міжнародним зобов'язанням України на підставі низки міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною і становлять частину національного законодавства. Одним із таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція, ЄКПЛ).
Згідно зі ст. ст. 2, 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди під час розгляду справ застосовують як джерела права Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є обов'язковою для виконання.
Стаття 6 ЄКПЛ гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи під час розгляду будь-якого пред'явленого їй кримінального обвинувачення.
Отже, безсторонність суду є однією зі складових справедливості судового розгляду. Праву людини на розгляд справи безстороннім судом кореспондує обов'язок судді заявити самовідвід за наявності будь-яких обставин, які з точки зору поінформованого і розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у його чи її неупередженості.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці послідовно акцентує увагу на важливості довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (зокрема, рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 53; від 28.10.1998. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 45; "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 07.08.1996 року, п. 58). Для забезпечення такої довіри правосуддя має не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться (рішення від 26.10.1984 року у справі у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), п. 26; «Білуха проти України», п. 53).
Згідно з орієнтирами застосування ст. 6 Конвенції, сформульованими у низці рішень ЄСПЛ, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції наявність безсторонності судді має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв (зокрема, рішеннях від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», п. 66; від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судці, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Об'єктивний критерій передбачає визначення, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно з'ясувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, потрібно встановити, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
На рівні національного кримінального процесуального законодавства України відповідний підхід відображено у положеннях ст. 75 КПК України щодо переліку підстав для відводу судді, який не є вичерпним. Згідно з пунктом 4 частини 1 цієї статті наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості судді (крім прямо передбачених пунктами 1-3 цієї ж частини статті), виключають його участь у кримінальному провадженні.
Як унормовано ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 інкриміновано вчинення низки шахрайських дій у складі злочинної організації у співучасті з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . За висунутим звинуваченням дії всіх учасників злочинного угрупування об'єднувалися спільним умислом і планом його реалізації з чітким розподілом ролей і функцій. Отже, діяння, поставлені за провину ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , нерозривно пов'язані між собою.
У вироку щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суддя ОСОБА_3 висловила власну правову позицію про винуватість цих осіб у вчиненні злочинів у зазначений в обвинуваченні спосіб. За обставин цієї справи з точки зору поінформованого і розсудливого стороннього спостерігача факт ухвалення обвинувального вироку стосовно інших співучасників злочинів є достатнім для припущення про наявність у судді вже сформованого переконання на предмет обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 . Зазначене може викликати сумніви у неупередженості судді за об'єктивним критерієм.
Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що заява судді ОСОБА_3 про самовідвід є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст.75, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
постановив:
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду кримінального провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження № 12021220000000265 від 19.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України (судова справа № 953/3158/22, н/п 1-кп/953/282/25) передати на розгляд іншому судді у порядку, визначеному ст. 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1