Справа № 541/2671/24
Номер провадження3/541/14/2025
23 квітня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
- у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №678653 від 11 липня 2024 року - 11 липня 2024 року о 18 год 00 хвилин в місті Миргород по вул. Котляревського, 153, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини роту алкоголю, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом ВАЗ 21013, ним керувала ОСОБА_2 , а він сидів на пасажирському сидінні. Коли він через водійські двері діставав телефон та почав розмовляти, жінкам на пляжі це не сподобалось, ще вони казали, щоб він не підходив до автомобіля, робили йому зауваження, а потім викликали поліцію. Працівникам поліції він також одразу пояснював, що не керував транспортним засобом.
Захисник Якимова О.В. просила провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити. Клопотання обґрунтовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 11 липня 2024 року транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 . Працівники поліції не зупиняли його, коли вони прибули на місце події, автомобіль стояв, двигун автомобіля був вимкнений, ОСОБА_1 не перебував за кермом. Відповідно ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння як водій.
Прокурор Базавлук С.С. просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вина доведена зібраними по справі доказами. Поліцейськими на місці зі слів заявниці та свідків встановлено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013, що він безпосередньо на пляжі вживав алкогольні напої, за своїм зовнішнім станом та ознаками був у стані алкогольного сп'яніння та в такому стані керував транспортним засобом. Відповідно працівниками поліції було встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було складено протокол серії ААД №678653 від 11.07.2024.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор СРПП ОСОБА_3 пояснив, що під час патрулювання 11 липня 2024 року надійшов виклик по лінії "102" про те, що на вул. Котляревського невідомі люди на пляжі керують транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Коли він з напарником прибув на місце, то свідки цієї події вказали їм на гр. ОСОБА_4 як на людину, яка керувала транспортним засобом ВАЗ 21013. В автомобілі, крім нього, ще був чоловік та жінка теж в стані алкогольного сп'яніння. Також свідки повідомили, що ОСОБА_1 та ці чоловік з жінкою відпочивали на пляжі, а потім сіли в автомобіль і хотіли поїхати кудись, але не змогли виїхати. При цьому, ОСОБА_1 заперечував факт керування ним автомобілем, казав їм, що автомобілем керувала його співмешканка, яка прийшла на місце через 20-30 хвилин після прибуття поліцейських. Той факт, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, не заперечував. Факт керування транспортним засобом підтвердили свідки, які знаходились на пляжі, загалом на пляжі було до 15-20 людей, в тому числі й діти. Після встановлення ознак сп'яніння, водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в медичному закладі. Від проходження огляду він відмовився. Оскільки ОСОБА_1 не надав інспектору СРПП посвідчення водія та страховий поліс, то 11 липня 2024 року інспектором СРПП Сахном О.О. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор СРПП ОСОБА_5 пояснив, що 11 липня 2024 року він був на чергуванні з інспектором ОСОБА_3 . З номеру "102" їм надійшло повідомлення про те, що на пляжі п'яний водій керує транспортним засобом. По прибуттю на місце через 10 хвилин, ними було встановлено, що це був ОСОБА_1 , який разом з його товаришем і співмешканкою сиділи в автомобілі, через деякий час прийшла його жінка, яка сказала, що вона була за кермом. Свідок опитував людей, які були свідками того, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу та кудись їхав. Інспектором СРПП було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння - хитка хода, запах алкоголю, невиразна вимова, почервоніння очей, запропоновано останньому пройти огляд на стан сп'яніння, але він відмовився, та на підставі цього було прийнято рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_1 вона не знає, бачила його в той день, в липні 2024 року, точний час вона не пам'ятає, коли вони приїхали на пляж річки втрьох, ще був один чоловік та жінка. Вони були в стані алкогольного сп'яніння, там на місці розпивали спиртні напої, а потім зібрались їхати. Проте вона та інші люди зробили їм зауваження щодо керування автомобілем в такому стані. Так як всі троє були п'яні, то люди на пляжі викликали працівників поліції. Жінка, яка стверджувала, що за кермом транспортного засобу була вона, підійшла майже одразу з поліцією.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що в липні-серпні 2024 року, точну дату вона не пам'ятає, вона зі своїми дітьми відпочивала на пляжі по вул. Котляревського. Близько 17-18 год. на пляж приїхав автомобіль, марку та колір вона не пам'ятає, в якому було два чоловіка та жінка. Один з чоловіків керував цим автомобілем, чи були і вони п'яні, вона не може сказати. Вони голосно розмовляли, лаялись нецензурною лайкою між собою, тому викликали поліцію. Коли приїхала поліція, то на пляж приїхала інша жінка, яка їх вивозила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що в 2024 році, влітку, вона з чоловіком та дітьми відпочивали на пляжі біля водокачки по вул. Котляревського. Десь близько 15.00 на пляж приїхав автомобіль, за кермом якого був молодий чоловік, до 35 років, зі шрамом на голові, який спускався на обличчя, ще в автомобілі була жінка і чоловік. Водій одразу вийшов з машини. Вони відпочивали на пляжі, чи вживали вони алкогольні напої як приїхали на пляж, вона не знає, але вони були в стані алкогольного сп'яніння, що було зрозуміло з їх розмови та зовнішнього вигляду. Близько 17.30-18.00 вони почали збиратись їхати, але люди на пляжі не дали їм це зробити, щоб не наїхали на дітей на пляжі. Молодий чоловік сів за кермо, а чи завів він автомобіль вона не знає. Люди викликали поліцію та повідомили, що вказаний чоловік хотів керувати автомобілем, збирався кудись їхати. При цьому, цей чоловік у її присутності заперечував, що він керував транспортним засобом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що в неї дружні відносини з ОСОБА_1 . Одного дня влітку, точної дати не пам'ятає, їй зателефонував ОСОБА_9 і вона попросила в нього автомобіль. Свідок і ОСОБА_1 вдвох поїхали до неї додому, щоб відвезти велосипед. По дорозі чоловік з жінкою попросили підвезти їх на водокачку, вони приїхали на пляж, звідти вона на велосипеді поїхала додому навідатись до дитини. Ключі від автомобіля залишись в бардачку. Коли вона була вдома, їй знову зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що жінки на пляжі на них кричали та викликали поліцію. Вже коли вона була на пляжі, свідки казали, що ОСОБА_1 розвертався на автомобілі, а вони його зупиняли. Повідомила, що транспортний засіб стояв на тому ж місці, де вона його залишила.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , доводи та клопотання захисника Якимової О.В., думку прокурора Базавлук С.С., переглянувши відео запис, суддею встановлено наступне.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до рішень ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 та рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №678653 від 11 липня 2024 року зазначено, що 11 липня 2024 року, о 18 год 00 хвилин в місті Миргород по вул. Котляревського, 153, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах з порожнини роту алкоголю, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом диспозиції ст. 130 КУпАП склад даного адміністративного правопорушення утворюється із сукупності фактів, одним з обов'язкових елементів яких є здійснення керування особою транспортним засобом.
Відповідно до п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У справі № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції, та пояснення свідків. Відеозапис із нагрудної камери поліцейського не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не містить зафіксованого моменту зупинки керованого ним автомобіля. На відео записі зафіксовано факт прибуття патрульного автомобіля на місце виклику та спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідками по справі. Працівники патрульної поліції повідомили в судовому засіданні, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом їм став відомий зі слів свідків, які знаходились на березі річки та викликали поліцію. Отже, прямих та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, описаних у протоколі, матеріали справи не містять.
В матеріалах справи є письмові покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були допитані також в судовому засіданні. Вказані письмові покази є ідентичними, записаними зі слів свідків про те, що «на пляж заїхав чоловік на автомобілі, він був без футболки, тіло в шрамах, мав ознаки алкогольного сп'яніння». Однак під час допиту в судовому засіданні свідки однозначно не могли підтвердити, що саме ОСОБА_1 був за кермом, також не підтвердили, що саме у вказаний в протоколі час ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП слід закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необґрунтованість висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 284, 287 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серія ААД №678653 від 11 липня 2024 року) закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.М. Дністрян