Справа № 202/2008/25
Провадження № 2/202/2362/2025
(з а о ч н е)
24 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2025 року позивач в особі свого представника - адвоката Шепель М.А. звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 02 травня 2009 року між нею і ОСОБА_2 в Іллічівському відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 111.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2019 року з відповідачем спільно не проживають, між ними повністю припинені відносини через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя.
На теперішній час вона разом із дітьми проживає за кордоном.
Вважає, що примирення та збереження шлюбу неможливі.
За цих підстав позивач просить шлюб між нею і відповідачем розірвати. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 підсудність справ Петровського районного суду міста Донецька була передана Краснолиманському міському суду Донецької області.
В свою чергу, розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 передано територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2025 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача - адвокат Шепель М.А. надала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд у її відсутність.
У свою чергу, відповідач, відомості про якого в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб відсутні, повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», відзив на позов чи інші заперечення проти розірвання шлюбу не надав, у зв'язку з чим судом проведений заочний розгляд у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що 02 травня 2009 року в Іллічівському відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_7 , про що складений актовий запис № 111 та видано свідоцтво про шлюб.
Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».
Сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з позовною заявою сторони в 2019 році припинили шлюбні відносини, проживають окремо, позивач примиритися з відповідачем не бажає.
Відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі статтею 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають суттєве значення.
Позивач не бажає надалі перебувати у шлюбі з відповідачем та в своєму позові наполягає на розірванні шлюбу.
Тому, виходячи з взаємовідносин між сторонами, причин позову про розірвання шлюбу, викладених у позовній заяві, всіх обставини життя сторін, зокрема припинення ними шлюбних відносин, їх тривалого окремого проживання, небажання зберегти шлюб, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивач у своєму позові просила залишити їй прізвище, прийняте у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу прізвище дружині слід залишити « ОСОБА_6 ».
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Оскільки позов задоволено, відповідно до статті 141 ЦПК України вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 02 травня 2009 року в Іллічівському відділі реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 111.
Прізвище дружині після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Наталія Марченко