Справа № 201/9704/24
Провадження № 2/201/1451/2025
(заочне)
21 квітня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі Тоцькій Л.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в залі суду в м. Дніпро, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
07.08.2024р. ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 04.09.2024р. року було відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 57).
Розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2024р. вказану цивільну справу призначено до повторного автоматичного розподілу судових справ на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 03.12.2024р. про звільнення у відставку судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В. (а.с. 73).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024р. вказана позовна заява передана для розгляду судді Покопцевій Д.О. (а.с. 74).
Ухвалою судді Покопцевої Д.О. від 19.12.2024р. прийнято до провадження дану цивільну справу (а.с. 75).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.10.2019р. між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою укладено договір кредиту та страхування № Z62.00400.005770890.
Відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 17 711 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язалася одержати та повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, який є його невід'ємною частиною.
За умовами договору процентна ставка за користування кредитом становить 15 % річних від залишкової суми кредиту. Плату за обслуговування кредиту позичальник сплачує щомісячно в розмірі визначеному графіком платежів.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ПАТ «Ідея Банк» виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти. Відповідачка, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 19.12.2023 становить 35 195,41грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 14 776,33грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 7307,24грн.; заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту - 13 111,84грн.
19.12.2023р. між ПАТ «Ідея Банк» і ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги у тому числі за кредитним договором, укладеним із відповідачкою.
22.12.2023р. між ТОВ «Оптіма Факторинг» і ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги у тому числі за кредитним договором із відповідачем. Таким чином, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором № Z62.00400.005770890 від 02.10.2019р., укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачкою.
Відповідачка тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість у розмірі 35 195,41грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000грн.
В судові засідання представник позивача не з'явився, про дату та час розгляду справи позивач був повідомлений належним чином. Представник позивача у позові зазначив, що просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
В судові засідання відповідачка ОСОБА_1 , тричі поспіль не з'явилася, про дату та час слухання повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази. Крім того, про дати розгляду справи відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошень на сайті «Судова влада України».
Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.10.2019р. між ПАТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z62.00400.005770890. Сторони узгодили тип кредиту, суму, процентну ставку та строк кредитування. За умовами договору відповідачу було зараховано на рахунок грошові кошти в загальній сумі 15 400,87грн., з яких 2310,13грн. позичальник доручила банку сплатити як страховий внесок за рахунок кредиту.
Процентна ставка за договором склала 15 % річних. Тип процентної ставки - змінювана. Строк кредитування - 24 місяці, дата повернення кредиту - 02.10.2021р. Власноручним підписом відповідачка підтвердила, що вона погоджується, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (дала ДКБОФО), тарифи і паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати його умови (а.с. 7).
Аналогічні умови були визначені і в паспорті споживчого кредиту, який також власноруч підписала відповідачка. Кредитні кошти було надано споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживі потреби у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця. Разом з цим, визначено порядок повернення кредиту (а.с. 8).
ПАТ «Ідея Банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачці у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту ОСОБА_1 в сумі 15 400,87грн. (а.с. 9).
Як вбачається з виписки від 19.12.2023р., на рахунок ОСОБА_1 був нарахований кредит у розмірі 17 711грн., та остання користувалася кредитними коштами, здійснювала періодичні часткові погашення заборгованості (а.с. 10).
19.12.2023р. між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу №19/12-2023, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив фактору, а фактор набув належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами (а.с. 14-20), перелік яких наведено у друкованому реєстрі боржників №3 Додатку №2 до договору (а.с. 21-23).
20.12.2023р. на виконання вказаних умов договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023, ТОВ «Оптіма Факторинг» передало ПАТ «Ідея Банк» грошові кошти в сумі 11 576 112грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 45 від 20.12.2023р. (а.с. 24).
22.12.2023р. між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив фактору, а фактор набув належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами (а.с. 26-30), перелік яких наведено в у друкованому реєстрі боржників №2 Додатку №2 до договору (а.с. 31-33).
26.12.2023р. на виконання вказаних умов договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023р., ТОВ «ФК «Профіт Капітал» передало ТОВ «Оптіма Факторинг» грошові кошти в сумі 11 861 032,61грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №376 (а.с. 34).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості, наданої АТ «Ідея Банк» сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00400.005770890 від 02.10.2019р. станом на 19.12.2023р. становить 35195,41грн. (а.с. 13).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.
За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов'язок позичальника повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення суми кредитної заборгованості у розмірі 14 776,33грн., а також заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 7307,24грн.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по оплаті комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13 111,84грн., суд виходить з наступного.
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017р. - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017р. набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016р. № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до чч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Пунктом 1.5 кредитного договору № Z62.00400.005770890 укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 02.10.2019р. встановлено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості.
При цьому, з паспорту споживача кредиту, який є додатком № 1 до договору № Z62.00400.005770890 від 02.10.2019р., окрім сум погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у п. 2 міститься плата за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,10% щомісячно від початкової суми кредиту.
Тобто, з вказаних умов договору вбачається, що банком встановлено плату за обслуговування кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням вимог ст.ст. 549 - 552, 1046, 1048, 1050 ЦК України, можна зробити висновок, що наслідками укладення кредитного договору є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.
Враховуючи вище зазначене, вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті комісії за обслуговування кредиту у розмірі 13 111,84грн. грн. є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача слід стягнути суму заборгованості за основним боргом у розмірі 14 776,33грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 7307,24грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач просив стягнути на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited»проти України»).
Суд звертає увагу, що визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.
Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000грн.
Крім того, обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеної суми позову, в розмірі 1 899,94грн. (3028х22 083,57/35 195,41) (п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах») (а.с. 6).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором у розмірі 22 083 (двадцять дві тисячі вісімдесят три) грн. 57 коп., яка з складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 776, 33грн. та заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у розмірі 7307,24грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» про стягнення заборгованості судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 94 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Покопцева Д.О.