23 квітня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2996/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином та оригіналу квитанції про сплату судового збору.
04.04.2025 на ухвалу суду, позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що про виплату коштів від боржника дізнався після отримання відповіді від державного виконавця на своє звернення 20.02.2025, до якого було долучено квитанцію про виплату коштів.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Як зазначає позивач в позовній заяві, що відповідач провів остаточний розрахунок з позивачем на виконання судового рішення, лише 18.09.2024, а тому просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 19.11.2015 по 18.09.2024.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою позивачу у день звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, якою він не був забезпечений під час проходження військової служби.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Включення грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку до складу належних звільненому військовослужбовцю сум у розумінні приписів статті 116 КЗпП України та необхідність застосування передбаченої статтею 117 КЗпП України відповідальності в разі невиплати такої компенсації на день виключення особи зі списків особового складу військової частини підтверджено сталою судовою практикою розгляду цієї категорії адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до платіжної інструкції від 12.09.2024 №1191, кошти у розмірі 2245,00 грн були перераховані позивачу 19.09.2024. Отже, з дня отримання коштів на рахунок у банку позивачу було відомо про виконання рішення суду від 09.07.2024 №620/17798/23.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру виплат, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Отже, особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про виконання рішення суду по справі № 620/17798/23.
Таким чином, з дня отримання коштів особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної їй одноразової грошової допомоги звернулась до органу (установи) із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу (установи) відповіді на подану нею заяву.
До того ж, як свідчать матеріали справи, звертаючись 24.12.2024 до державного виконавця позивач вже знав, про отримання коштів, що не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права , і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом “Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Посилання позивача на те, що строк звернення до суду потрібно обраховувати з дати відповіді державного виконавця тобто з 20.02.2025, суд не приймає до уваги, оскільки отримання листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент з якого особа повинна була дізнатися про порушення свої прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що про зарахування коштів на банківський рахунок позивача, останньому стало відомо лише з листа державного виконавця.
Інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Отже, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду суд вважає неповажними, позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись ст.123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І.Соломко