24 квітня 2025 року справа № 640/16397/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державного бюро розслідувань (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2), начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2) в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом №19-214-0812 від 31.07.2019;
-зобов'язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішення суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_1 інформацію, зазначену в адвокатському запиті №19-214-0812 від 31.07.2019, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті №19-214-0812 від 31.07.2019 питання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2019 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 23.11.2021, замінено відповідача у справі № 640/16397/19 в частині пункту першого позовних вимог з начальника третього слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Корецького Олега Павловича на Державне бюро розслідувань та продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у такій редакції позовних вимог:
-визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань по ненаданню інформації, запитуваної адвокатським запитом №19-214-0812 від 31 липня 2019 року;
-зобов'язати Державне бюро розслідувань в строк не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду в цій справі законної сили надати ОСОБА_2 інформацію, зазначену в адвокатському запиті від 31 липня 2019 року №19-214-0812, а саме: повні відповіді на кожне поставлене у адвокатському запиті від 31 липня 2019 року №19-214-0812 питання
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/16397/19.
Дана адміністративна справа передана шляхом автоматизованого розподілу судді Паламарю П.Г., у зв'язку з чим суддя вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 справу прийнято до свого провадження.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він, як адвокат, у зв'язку з наданням юридичної допомоги звернувся з адвокатським запитом до ДБР, в якому просив надати інформацію, проте відповідач надав не повну відповідь, чим порушив право позивача на отримання доступу до інформації, що є підставою для звернення до суду.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що позивач звернувся із адвокатським запитом до Державного бюро розслідувань. Вважає, що позивачем у адвокатському запиті поставлені питання щодо передачі інформації, що передбачала надання слідчим дозволу на розголошення даних досудового слідства у кримінальних провадженнях. Відповідач листом повідомив позивачу про відсутність підстав для надання запитуваної інформації, оскільки вона не може бути розголошена в силу вимог ст. 222 КПК України. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано дозволу слідчого або прокурора у відповідному кримінальному провадженні на розголошення відомостей досудового слідства, а також докази щодо представництва позивачем інтересів сторін у конкретному кримінальному провадженні. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив таке.
З матеріалів справи вбачається, що представляючи інтереси ОСОБА_2 відповідно до Договору на надання правової (правничої) допомоги №0812 від 22.052019 та ордеру на надання правової (правничої) допомоги Серії АА № 1001204 адвокат Андрюк С.Я. звернувся до Державного бюро розслідувань з адвокатським запитом №19-214-0812 від 31.07.2019, в якому просив надати наступну інформацію:
Ким (повне ім'я та посада працівника чи службової особи Державного бюро розслідувань), коли, на якій підставі, з якою метою, в рамках якої процедури, та за яких обставин напряму, чи опосередковано ОСОБА_3 або іншій неуповноваженій на це особі, було передано інформацію про дату і час виклику на допит ОСОБА_2 .? кому саме було передано вказані дані?
Ким, коли, кому, на якій підставі, з якою метою, в рамках якої процедури, та за яких обставин було надано вказівку/дозвіл передати ОСОБА_3 або іншій неуповноваженій на це особі напряму, чи опосередковано інформацію про дату і час виклику на допит ОСОБА_2 .?
Чи надавали слідчі, що здійснюють досудові розслідування у кримінальних провадженнях №62019000000000713 та у №62019000000000734, дозволи ОСОБА_3 на розголошення даних цих досудових розслідувань?
Відповідач листом від 19.08.2019 № 14577/1.3-19 за підписом начальника третьою слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань О. Корецького повідомив позивачу про відсутність підстав для надання запитуваної інформації з посиланнями на положення ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до яких надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI.
Підпунктами 1, 2 п. 1 ст. 1 Закону №5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ст. 2 Закону №5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Статтею 20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно яких під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 24 Закону №5076-VI визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону №5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Згідно з ст.11 Закону України "Про інформацію" та ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", особа має право вільного доступу до інформації про себе. Відповідно, розпорядник інформації зобов'язаний безперешкодно і безкоштовно надати інформацію про особу, якої вона стосується, на вимогу такої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що Державне бюро розслідувань організовується і діє на засадах відкритості та прозорості діяльності Державного бюро розслідувань для суспільства та демократичного цивільного контролю, підзвітності і підконтрольності визначеним законом державним органам. Державне бюро розслідувань діє гласно тією мірою, що не порушує права і свободи людини і громадянина, не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства та законодавства про державну таємницю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.04.2020 року у справі №826/7244/18, дає підстави для висновку, що ДБР як державний правоохоронний орган і суб'єкт владних повноважень є розпорядником публічної інформації. При цьому, розглядаючи запит адвоката про надання інформації про підстави передання неуповноваженій на це особі інформації, Державне бюро розслідувань виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов'язки суб'єкта звернення.
Викладене, з огляду на згадане рішення суду касаційної інстанції, свідчить, що спори, пов'язані з розглядом відповідних запитів, мають публічно-правовий характер, адже пов'язані зі здійсненням владно-управлінських функції правоохоронного органу як розпорядника інформації, а тому повинні вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Вказане спростовує доводи відповідача ДБР, що зазначений спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами КПК України.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем в адвокатському запиті були поставлені питання щодо передачі інформації та надання слідчим дозволу на розголошення даних досудового розслідування у кримінальних провадженнях №62019000000000713 та у №62019000000000734.
Позивач посилається на те, що в адвокатському запиті не порушуються питання щодо отримання інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження.
В свою чергу, як зазначалося вище, відповідач вказує, що на думку слідчого, надання інформації, про яку запитував позивач, може зашкодити досудовому розслідуванню та кінцевому прийняттю рішення у даному кримінальному провадженні, тому позивачу було надано відповідь на його запит відповідного змісту. Також зазначено, що адвокат Андрюк С.Я. не є стороною зазначеного кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Абзацом 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Статтею 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, інформацію (відомості), що отримана (отримані) у кримінальному провадженні з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до закриття кримінального провадження, може бути надано на відповідний адвокатський запит лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У випадку надання відповіді на запит, де зі змісту такої відповіді випливало б розголошення відомостей кримінального провадження, це могло б вплинути на хід досудового розслідування та завдати шкоди повноті й об'єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, чим було б порушено вимоги КПК України.
Отже, відповідачем не допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відомостей на звернення позивача, так як запитувана інформація містить відомості досудового розслідування, надання її здійснюється в порядку, встановленому КПК України, відтак позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача необхідного дозволу слідчого або прокурора у відповідному кримінальному провадженні на розголошення відомостей досудового слідства по такому кримінальному провадженню, а також докази, щодо представництва позивачем інтересів сторін у конкретному кримінальному провадженні або ж особистої участі у таких кримінальних провадженнях.
У цьому ж зв'язку відсутні підстави для зобов'язання відповідача у строк, не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили, надати Андрюку С.Я. інформацію, запитувану в адвокатському запиті №19-214-0812 від 31.07.2019, та надати повні відповіді на кожне з поставлених питань, а також щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Підсумовуючи викладене у сукупності, ураховуючи те, що позивачем не доведено у достатній та переконливій мірі позовних вимог, правових підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Петро ПАЛАМАР