Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 квітня 2025 року № 520/8131/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Луганської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просить суд:
- змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного від 16.09.2024 у справі № 520/8131/24;
- стягнути з Господарського суду Луганської області (просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, код: 02844564) за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість із допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 в розмірі 223 614,64 грн.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заявником заяву, суд встановив таке.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі № 520/8131/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Господарського суду Луганської області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 та допомоги на оздоровлення за 2024 рік, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн.
Зобов'язано Господарський суд Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 17.10.2024 року.
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року у справі № 520/8131/24 можливо виконати лише стягнувши з Господарського суду Луганської області за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 заборгованість із допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 в розмірі 223 614,64 грн.
Сторони у судове засідання, призначене на 24.04.2025 о 12:30 год., не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229, ст.378 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно із ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В розумінні наведеної статті, при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведена норма пов'язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які ґрунтуються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Суд зазначає, що обов'язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч.1 ст. 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.
Так, заява позивача мотивована неможливістю виконання відповідачем в повному обсязі рішення суду у даній справі через відсутність у відповідача коштів на забезпечення виконання судових рішень.
Згідно листа Господарського суду Луганської області від 08 квітня 2025 року № 01-04/152/25 відповідачем перерахована суддівська винагорода позивачу на виконання рішення суду по даній справі, загальна сума якої станом на 08.04.2025 становить 223 614,64грн.
При цьому, суд звертає увагу, що здійснене відповідачем нарахування суддівської винагороди позивачу, сума якої не виплачена, не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надає достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.
Зобов'язання відповідача вчинити певні дії з нарахування і виплати щомісячної суддівської винагороди та стягнення з відповідача відповідної суми коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Заявник просить змінити порядок виконання рішення суду по справі від 16.09.2024 року у справі № 520/8131/24 та фактично змінити зміст рішення у цій справі, зазначивши, що стягнувши з Господарського суду Луганської області за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 заборгованість із допомоги на оздоровлення за 2024 рік та суддівської винагороди з 01.12.2023 по 30.03.2024 у розмірі 223 614,64грн.
Судом не здійснювався розрахунок належної позивачеві доплати, а тому змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов'язання провести нарахування та виплату недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення на стягнення з Господарського суду Луганської області за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода», однозначно свідчитиме про зміну судового рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом судового дослідження при розгляді справи по суті. Наведені міркування є самостійними та достатніми для відмови в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі № 21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. Разом з цим зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15, від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Таким чином, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні судового рішення способу відновлення порушеного права, а судові рішення про зобов'язання боржника вчинити дії (перерахувати та/чи виплатити кошти) та стягнення з відповідача коштів є різними видами рішень, які виконуються в різному порядку.
З огляду на викладене заява позивача про встановлення або зміну способу виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4, 205, 248, 256, 372, 378 КАС України, суд, -
Заяву про зміну способу або порядку виконання рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Рубан В.В.