Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 квітня 2025 року Справа № 640/2099/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ24978319) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Центру забезпечення службової діяльності Міністерство оборони та Генерального штабу Збройних Сил України щодо:
не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за березень, квітень, травень, червень, серпень, листопад, грудень 2011 року; за весь 2012 рік; за січень, лютий, березень, квітень грудень 2013 року; січень, березень., квітень, травень, червень, липень, серпень. вересень, жовтень. грудень 2014 року; за січень, лютий 2015 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, липень 2016 року;
нарахування у інші не зазначені вище місяці 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 років сум індексації без прийняття січня 2008 року, як базового для здійснення розрахунку;
- зобов'язати Центру забезпечення службової діяльності Міністерство оборони та Генерального штабу Збройних Сил України:
нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення: за березень, квітень, травень, червень, серпень, листопад, грудень 2011 року; за весь 2012 рік: за січень, лютий, березень, квітень, грудень 2013 року; січень, березень,, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтеиь, грудень 2014 року; за січень, лютий 2015 року; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, липень 2016 року, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для проведенні розрахунку індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
здійснити перерахунок сум індексації за інші не зазначені вище місяці 2011. 2012. 2013, 2014, 2015, 2016 років з урахуванням січня 2008 року, як базового, та виплатити різницю між перерахованими та виплаченими сумами індексації, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- зобов'язати Центр забезпечення службової діяльності Міністерство оборони та Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.2.2001 №159, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/2099/21.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року адміністративну справу №640/2099/21 прийнято до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 02.04.2021 звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з клопотанням про залишення без розгляду позову, у зв'язку з пропуском процесуального строку адміністративний позов відповідно до ч. 3 ст. 123 КАСУ.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши подані до суду клопотання, суд стосовно заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зазначає таке.
Приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, у цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить надати оцінку діям відповідача у нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 2011 по 2016 роки.
Втім, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відтак, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата індексації, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 року № 383 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
З урахуванням змін, внесених до ст.233 КЗпП України, з 19.07.2022 позивач втратив очікувану можливість звернутися до суду за отриманням невиплаченого заробітку без обмеження строку.
Проте, на момент виникнення спірних правовідносин, тобто з 2011 по 2016 рік, частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
В той же час, положеннями ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.10.2023 року.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що у цьому випадку позивачем не пропущено строк на звернення до суду, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст.10, 121- 123, 243, 248, 257 - 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині вирішення клопотань про залишення позову без розгляду та поновлення процесуального строку окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бідонько А.В.