Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 квітня 2025 р. справа № 520/2018/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ" (вул. Фрунзе, буд. 1, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код ЄДРПОУ 33561090) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 20.09.2024 №53399/0412 в частині застосування до ТОВ «КИСЕТ» штрафних санкцій у сумі 179 715,94 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій у сумі 179 715,94 грн., оскільки воно базуються на хибних висновках Акту перевірки та не відповідає критерію обґрунтованості індивідуальних актів суб'єкта владних повноважень, а тому, ППР підлягає скасуванню в окресленій частині, зважаючи на те, що розрахунки коригування від 06.04.2022 №211, від 06.04.2022 №226, від 29.04.2022 №229 та від 29.04.2022 №230, якими зменшено суму компенсації вартості, складено постачальником - ТОВ «Пирятинський делікатес», яким 12.08.2022 направлено ТОВ «КИСЕТ» розрахунки коригування від 06.04.2022 №211, від 06.04.2022 №226 та від 29.04.2022 №230 для їх подальшої реєстрації в ЄРПН, а розрахунок коригування від 29.04.2022 №229 направлено ТОВ «Кисет» 15.08.2022. Невідкладно, після отримання вказаних «зменшуючих» розрахунків коригування від 06.04.2022 №211, від 06.04.2022 №226 та від 29.04.2022 №230 ТОВ «КИСЕТ» 15.08.2022 зареєстровано розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, з дотриманням 15-ти денного строку. Розрахунок коригування від 29.04.2022 №229 зареєстровано 16.08.2022, а тому, граничні терміни реєстрації також не пропущено. Зважаючи на наведене, ТОВ «КИСЕТ» не порушено визначений абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України термін для реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, а висновки Акту перевірки в цій частині є хибними.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що позивачем проведено реєстрацію розрахунків коригування з граничним терміном реєстрації 15.07.2022, а саме: №211 від 06.04.2022 - зареєстрованої з порушенням строку 15.08.2022, №226 від 06.04.2022 - зареєстрованої з порушенням строку 15.08.2022; №229 від 29.04.2022 - зареєстрованої з порушенням строку 18.08.2022; №230 від 29.04.2022 - зареєстрованої з порушенням строку 15.08.2022. Абзацом 3 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом №2260-ІХ, який набрав чинності з 27.05.2022, за умови реєстрації такими платниками ПН/РК в ЄРПН до 15.07.2022. Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Отже, граничний строк 15.07.2022 розповсюджується як на податкові накладні, так і всі розрахунки коригування, у т.ч. тих, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, але таких, що були складені у період лютого-травня 2022 року. На думку відповідача, позиція позивача, що обов'язок реєстрації розрахунків коригування виникає
з моменту отримання їх від контрагента, не може братися до уваги, оскільки в умовах воєнного стану було прийнято низку змін в податковому законодавстві, у т.ч. стосовно строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених саме у лютому-травні 2022 року, що були внесені Законами №2260-IX та №2836-ІХ. Вищевикладене доводить правомірність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації розрахунків коригування та у зв'язку з цим застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ".
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 20.08.2024 №38862/20-40-04-12-02/33561090, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з березень 2022 року - грудень 2023 року.
На підставі вищевказаного Акту ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.09.2024 №53399/0412, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст. 201 ПК України, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф на суму 211 629,43 грн.
Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.09.2024 №53399/0412 в частині застосування до ТОВ "КИСЕТ" штрафних санкцій у сумі 179 715,94 грн., а саме щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію таких розрахунків коригування:
- від 06.04.2022 №211, яким зменшено суму ПДВ на 501 261,91 грн., дата фактичної реєстрації - 15.08.2022, кількість днів затримки - 32, сума штрафу - 150 378,57 грн.;
- від 06.04.2022 №226, яким зменшено суму ПДВ на 30 931,20 грн., дата фактичної реєстрації - 15.08.2022, кількість днів затримки - 32, сума штрафу - 9 279,36 грн.;
- від 29.04.2022 №229, яким зменшено суму ПДВ на 16 133,64 грн., дата фактичної реєстрації - 15.08.2022, кількість днів затримки - 32, сума штрафу - 4 840,09 грн.;
- від 29.04.2022 №230, яким зменшено суму ПДВ на 50 726,4 грн., дата фактичної реєстрації - 15.08.2022, кількість днів затримки - 32, сума штрафу - 15 217,92 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
Відповідно до абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Разом із тим, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надалі, Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) (далі - Закон №2876-IX) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Суд зазначає, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
Обставини щодо періоду вчинення правопорушення мають значення для визначення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не у цілях встановлення застосовності вказаної норми закону у правовій кваліфікації такого правопорушення, як триваючого.
Проаналізувавши наведені норми, суд зауважує, що визначальним для застосування штрафних санкцій є встановлення дотримання чи не дотримання отримувачем (покупцем) строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, які були складені його постачальниками (продавцями) та які стосувалися зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.
При цьому, як вбачається зі змісту приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення ПК України, відлік указаних строків починається з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем/покупцем (у даному випадку ТОВ "Пирятинський делікатес").
Тому для правильного вирішення даного спору необхідним є встановлення дати отримання позивачем від постачальника розрахунків коригування до податкових накладних, які є предметом спору.
При цьому суд звертає увагу на те, що в акті камеральної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, відповідачем не встановлювалася дата отримання позивачем від постачальника розрахунків коригування до податкових накладних. Натомість податковий орган, визначаючи граничні строки реєстрації та кількість днів затримки, виходив з дати виписки розрахунків коригування до податкових накладних.
Однак, такий підхід відповідача є помилковим та безпідставним, адже суперечить приписам пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 89 підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення ПК України ("... з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем)").
Оскільки контролюючим органом не було визначено дату, з якою закон пов'язує початок перебігу строку для реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, то його висновки про порушення позивачем строків реєстрації саме усіх розрахунків коригування до податкових накладних, які були предметом камеральної перевірки, є передчасними.
При цьому суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач вказує про дотримання ним граничних строків реєстрації щодо частини розрахунків коригування, які були предметом перевірки.
Так, з наявних у справі матеріалів вбачається наступне.
Датою отримання позивачем розрахунку коригування №211 від 06.04.2022 є 12.08.2022, що підтверджується відомостями з доданої до позову квитанції. Датою реєстрації позивачем вказаного розрахунку коригування є 15.08.2022, що вбачається з акту камеральної перевірки від 20.08.2024 №38862/20-40-04-12-02/33561090.
Датою отримання позивачем розрахунку коригування №226 від 06.04.2022 є 12.08.2022, що підтверджується відомостями з доданої до позову квитанції. Датою реєстрації позивачем вказаного розрахунку коригування є 15.08.2022, що вбачається з акту камеральної перевірки від 20.08.2024 №38862/20-40-04-12-02/33561090.
Датою отримання позивачем розрахунку коригування №229 від 29.04.2022 є 16.08.2022, що підтверджується відомостями з доданої до позову квитанції. Датою реєстрації позивачем вказаного розрахунку коригування є 16.08.2022, що вбачається з акту камеральної перевірки від 20.08.2024 №38862/20-40-04-12-02/33561090.
Датою отримання позивачем розрахунку коригування №230 від 29.04.2022 є 12.08.2022, що підтверджується відомостями з доданої до позову квитанції. Датою реєстрації позивачем вказаного розрахунку коригування є 15.08.2022, що вбачається з акту камеральної перевірки від 20.08.2024 №38862/20-40-04-12-02/33561090.
Наведені обставини свідчать про те, що зазначені вище розрахунки коригування, виходячи з дат їх отримання позивачем від постачальника, були направленні позивачем для реєстрації в ЄРПН з дотриманням граничних строків.
Статтями 73, 76 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У даному випадку позивач, надавши суду докази (такими є квитанції) щодо дат отримання від постачальника розрахунків коригування до податкових накладних, вчинив усі залежні від нього дії для підтвердження доводів позову про дотримання ним граничних строків реєстрації частини розрахунків коригування до податкових накладних, які були предметом камеральної перевірки, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення.
Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Однак у ході судового розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень на підставі належних, достовірних та достатніх доказів не спростовано доводів позову щодо дат отримання позивачем розрахунків коригування та, відповідно, ним не доведено обґрунтованості висновків камеральної перевірки про порушення позивачем граничних строків реєстрації указаних вище розрахунків коригування.
До цього варто зазначити, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 26.06.2018 у справі №808/2127/17, від 29.04.2021 у справі №640/18870/19, від 06.12.2021 у справі №200/2099/20-а, від 20.07.2023 у справі №500/1322/20 платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.
При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість доводів позову про дотримання позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування за №211 від 06.04.2022, №226 від 06.04.2022, №229 від 29.04.2022, №230 від 29.04.2022, які були предметом камеральної перевірки, що фактично свідчить про відсутність вини позивача, суд приходить до висновку про безпідставність застосування відповідачем до позивача штрафу відносно названих розрахунків коригування.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 20.09.2024 №53399/0412 в частині застосування до ТОВ "КИСЕТ" штрафних санкцій у сумі 179 715,94 грн. за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування №211 від 06.04.2022, №226 від 06.04.2022, №229 від 29.04.2022, №230 від 29.04.2022 є протиправним та таким, що підлягає скасування, адже відповідачем не дотримано приписи статті 2 КАС України щодо відповідності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення закону.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ" (вул. Фрунзе, буд. 1, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код ЄДРПОУ 33561090) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Харківській області від 20.09.2024 №53399/0412 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ" штрафних санкцій у сумі 179 715,94 грн. за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування №211 від 06.04.2022, №226 від 06.04.2022, №229 від 29.04.2022, №230 від 29.04.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИСЕТ" (вул. Фрунзе, буд. 1, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458, код ЄДРПОУ 33561090) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.