Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 квітня 2025 р. №640/18678/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Басістий Є.А.,
за участю:
представника відповідача - Засімчук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0045264205, №0045244205, №0045274205, №0045234205, №0045304205, №0045284205, №0045194205, №0045174205, №0045214205, №0045184205, №0045164205 та вимогу від 14.06.2019 №Ф-194-У. В обґрунтування позовних вимог вказав, що податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0045264205, №0045244205, №0045274205, №0045234205, №0045304205, №0045284205, №0045194205, №0045174205, №0045214205, №0045184205, №0045164205 та вимогу від 14.06.2019 №Ф-194-У є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
Представником Головного управління ДФС у м. Києві було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Зазначає, що оскаржувані у справі податкові повідомлення-рішення та вимога прийняті на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Увалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 р. зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 640/9923/19.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа № 01-19/1430/25 від 31.01.2025 року передаємо 742 (сімсот сорок дві) судові справи згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025, зокрема адміністративну справу № 640/18678/19.
Відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.
Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року адміністративну справу за позовом за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень, прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року замінено відповідача Головне управління ДФС у м. Києві по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень на правонаступника Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Ухвалою суду від 18.03.2025 року поновлено провадження у справі № 640/18678/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень.
В судовому засіданні представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав скасування в судовому порядку наказу про проведення перевірки.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Як встановлено судовим розглядом, на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п. 2 ст. 13 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 1567 від 08.02.2019р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., з наслідками якої складено Акт №1245/26-15-42-05-2101503330 від 29.05.2019 року (а.с. 64-85 т. 1).
За висновками акту було встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 44.3, п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV зі змінами та доповненнями, а саме не надано до перевірки книгу обліку доходів;
- п. 291.4 ст. 291, пп. 293.4.1 п. 293.4 ст.293, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового Кодексу Україні від 02.12.2010 №є 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження єдиного податку з фізичних осіб за 2016р. на суму 161559,24 грн.;
- пп.49.18.5 пл. 49.18 ст.49, п. 177.11 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV зі змінами та доповненнями, а саме не подання декларації про майновий стан та доходи за 2017р.;
- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 886 535,97 грн.;
- п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, що призвело до заниження військового збору на загальну суму 73 878,00грн.;
- пп. б п. 176.2. ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV зі змінами та доповненнями, а саме ФОП ОСОБА_1 не подано податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку;
- п. 176.2. ст. 176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме виплата доходів громадянам без нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 683802,71 грн.;
- п.п. 1.2, п.п.1.3 п.161 Підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних Положень Кодексу, не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір в розмірі 56 983,56 грн.;
- п.п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010, а саме подання звітності з єдиного соціального внеску за 2017 рік за невстановленою формою;
- п. 8 ст. 9. Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010, що призвело до заниження суми нарахувань по єдиному соціальному внеску на загальну суму сумі 58058,00 грн.;
- вимог абз. 7 п. 198.5 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1127112,17 грн.
На підставі акту від 29.05.2019р. №1045/26-15-42-05-2101503330 Головним управлінням ДФС у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019р.:
№ 0045264205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого ЄСВ у розмірі 11 611 грн. 60 коп. (а.с. 86 т. 1)
№ 0045244205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ у розмірі 170 грн. 00 коп.; (а.с. 88 т. 1)
№ 0045274205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 95 960 грн. 72 коп.; (а.с. 90 т. 1)
№ 0045234205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати про сплату у розмірі 1 151 528 грн. 69 коп.; (а.с. 92 т. 1)
№ 0045304205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 408 890 грн. 21 коп.; (а.с. 94 т. 1).
№ 0045284205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 92 347 грн. 50 коп.; (а.с. 96 т. 1)
№ 0045194205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 108 169 грн. 96 коп.; (а.с. 98 т. 1)
№ 0045174205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 201 949 грн. 05 коп.; (а.с. 100 т. 1)
№ 0045214205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати про сплату у розмірі 510 грн. 00 коп.; (а.с. 102 т. 1)
№ 0045184205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за платежем з доходів фізичних осіб у розмірі 170 грн. 00 коп.; (а.с. 104 т. 1)
№ 0045164205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 510 грн.; (а.с. 106 т. 1)
вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-194-У у розмірі 58 058 грн. (а.с. 108 т. 1)
Вважаючи податкові повідомлення-рішення та вимогк відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статі 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного суду, викладений у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 818/998/17.
Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.
Як вбачається з матеріалів справи, документальну позапланову невиїзну перевірку позивача проведено відповідно до наказу від 08.02.2019 №1570 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Підстава: записка управління контрольно-перевірочних робіт фізичних осіб від 06.02.2019 № 804/26-15-42-05-29
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 640/9923/19 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» від 08.02.2019 №1567.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою в оскаржуваному наказі зазначено «доповідну записку управління контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб від 06.02.2019 № 804/26-15-42-05-29», однак таке посилання податкового органу є необґрунтованим, оскільки доповідна записка, в силу вимог податкового законодавства, не є підставою для проведення перевірки. Таким чином, аналізуючи оскаржуваний наказ на предмет наявності підстав та обґрунтованості їх прийняття, суд відмітив, що підставою для прийняття наказу про проведення перевірки є виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо наданими поясненнями та документальними підтвердженнями не усунуто сумніви контролюючого органу. Водночас, відсутність таких відомостей вказує на протиправність прийняття контролюючим органом відповідних рішень.
Вказане судове рішення у справі №640/9923/19 набрало законної сили 06.10.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.
Суд зазначає, що невиконання вимог наведених норм Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Встановлена у судовому порядку незаконність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача унеможливлює виникнення правових наслідків такої, у тому числі, визначення за її наслідками зобов'язання оскаржуваними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями.
Відсутність законних підстав для проведення перевірки, скасування у судовому порядку наказу про проведення такої перевірки, має правовим наслідком визнання протиправними рішень, винесених за результатами такої перевірки.
Суд зазначає, що правова позиція щодо необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення в судовому порядку обставин проведення відповідної податкової перевірки, за результатами якої вони були прийняті, з порушенням вимог законодавства, неодноразово підтверджена обов'язковою для врахування судовою практикою Верховного Суду, яку відображено, зокрема, в постановах від 11.07.2019 у справі №804/8855/14, від 07.02.2020 у справі №815/5748/15, від 02.09.2020 у справі №820/3426/16, від 06.11.2020 у справі №826/6329/16, від 14.01.2021 у справі № 804/388/16, від 27.05.2021 у справі №320/2460/19.
Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду відступила від висновків, які викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16.
У цій постанові Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, у будь - якому випадку, першочерговим критерієм, за яким оцінюються акти контролюючого органу, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Тобто, обставини щодо дотримання контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки підлягають першочерговому дослідженню та встановленню.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відступивши від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа № 21-425а14), сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Суд зазначає, що встановлення судовим рішенням, що набрало законної сили, відсутності у податкового органу підстав для проведення перевірки нівелює посилання податкового органу на порушення позивачем вимог податкового законодавства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 №0045264205, №0045244205, №0045274205, №0045234205, №0045304205, №0045284205, №0045194205, №0045174205, №0045214205, №0045184205, №0045164205 та вимога про сплату боргу від 14.06.2019 №Ф-194-У, прийняті відповідачем за наслідками спірної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення контролюючим органом встановленої Податковим кодексом України процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 640/9923/19.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019 року прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві:
№0045264205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за донарахування своєчасно не нарахованого ЄСВ у розмірі 11 611 грн. 60 коп;
№ 0045244205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ у розмірі 170 грн. 00 коп.;
№ 0045274205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 95 960 грн. 72 коп.;
№ 0045234205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати про сплату у розмірі 1 151 528 грн. 69 коп.;
№ 0045304205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 408 890 грн. 21 коп.;
№ 0045284205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 92 347 грн. 50 коп.;
№ 0045194205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 108 169 грн. 96 коп.;
№ 0045174205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 201 949 грн. 05 коп.;
№ 0045214205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати про сплату у розмірі 510 грн. 00 коп.;
№ 0045184205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за платежем з доходів фізичних осіб у розмірі 170 грн. 00 коп.;
№ 0045164205 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 510 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-194-У у розмірі 58 058 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 9605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 квітня 2025 року.
Суддя Бідонько А.В.