Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
10 квітня 2025 р. справа №520/1272/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Л.Мар'єнко,
при секретарі судового засідання - Д.Бикової,
за участю:
представника позивача - В.Турчанінова,
представника відповідача - С.Шапошника,
розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.01.2025, просить суд:
1) скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00654792410 від 20.11.2024 щодо податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування та штрафної санкції на загальну суму 31109,51 грн;
2) скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00654722410 від 20.11.2024 про сплату єдиного податку з фізичних осіб та штрафної санкції на загальну суму 1339576,43 грн;
3) скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00654772410 від 20.11.2024 щодо військового збору та штрафної санкції на загальну суму 2592,46 грн;
4) скасувати складене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00654822410 від 20.11.2024 про накладення штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 3066697,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої складено акт від 11.10.2024 №47531/20-40-24-10-07/2594217774, прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2024 №00654792410, №00654722410, №00654772410 та №00654822410 про донарахування податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування, єдиного податку з фізичних осіб, військового збору та застосування до позивача штрафних санкцій. Представник позивача не погоджується з рішеннями податкового органу, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням процедури. Так, позивачем до контролюючого органу надавалися листи з поясненнями та документальним підтвердженням обставин реалізації договору комісії з ТОВ "Харківський молочний комбінат", однак надані документи не прийняті до уваги відповідачем.
Ухвалою суду від 31.01.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено розгляд справи у підготовче судове засідання.
Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, просить відмовити у його задоволенні, вказуючи, що відповідач діяв в межах чинного законодавства України, та посилаючись, зокрема, на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 20.11.2024 №00654792410, №00654722410, №00654772410 та №00654822410, з огляду на перевищення позивачем протягом календарного року встановленого обсягу доходу, встановленого для платників спрощеної системи оподаткування.
У відповіді на відзив представник позивача не погодився з доводами, викладеними відповідачем, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача - В.Турчанінов, підтримав доводи позовної заяви та відповіді на відзив, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - С.Шапошник, в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , в період з 04.03.2021 по 14.07.2022 був зареєстрований як суб'єкт господарювання - фізична особа-підприємець. Здійснював основний вид діяльності за КВЕД: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.
Перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ (м.Харків) як платник на спрощеній системі оподаткування ІІІ групи єдиного податку.
Співробітниками Головного управління ДПС у Харківській області в період з 30.09.2024 по 04.10.2024 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1 та 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78. ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13, ч.16 ст.25, п.9-25 розділу VІІІ Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 09.11.2023 №3453-ІХ), у зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), наказу від 01.08.2024 №3410-п, повідомлення від 02.08.2024 №540, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 04.03.2021 по 14.07.2022, повноти та своєчасності нарахування та сплати єдиного соціального внеску за період з 04.03.2021 по 14.07.2022, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Висновки перевірки зафіксовано в акті від 11.10.2024 №47531/20-40-10-07/ НОМЕР_1 , відповідно до яких встановлено порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, зокрема:
п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.164.3 ст.164, п.177.1. п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних за 2022 рік на суму 24887,61 грн;
п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.293.4 ст.293, п.295.4 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині заниження суми єдиного податку до сплати в бюджет у сумі 599130,61 грн;
п.п.1 п.292.1 ст.292, п.п.2 п.293.3 ст.293, п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині заниження суми єдиного податку о сплати в бюджет у сумі 472530,53 грн;
ст.163, ст.168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями в частині заниження військового збору до сплати в бюджет на загальну суму 2073,97 грн;
п.1 та п.2 ст.3 розділу ІІ Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не проведення через реєстратор розрахункових операцій суми розрахункової операції.
За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено податкові повідомлення-рішення:
1) №00654792410 від 20.11.2024, яким позивачу збільшено суму грошового забов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 31119,51 грн, з яких 24887,61 грн - за податковим зобов'язанням, 6221,90 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
2) №00654722410 від 20.11.2024, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1339576,43 грн, з яких 1071661,14 грн - за податковим зобов'язанням, 267915,29 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
3) №00654772410 від 20.11.2024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальному розмірі 2592,46 грн, з яких 2073,97 грн - за податковим зобов'язанням, 518,49 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
4) №00654822410 від 20.11.2024, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 3066697,78 грн.
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, прийнятими з порушенням процедури та такими, що підлягають скасуванню як незаконні, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до пп.20.1.4 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.78.1 ст.78 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, які визначені п.78.1 ст.78 вказаного Кодексу, які є вичерпними.
Зокрема згідно з пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки слугувало повідомлення державного реєстратора про припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .
На виконання приписів п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПКУ відповідач прийняв наказ від 01.08.2024 №3410-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ", повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.08.2024 №540, запрошення на підписання матеріалів, складених за результатами перевірки від 02.08.2024 №2640/20-40-24-10-17, які направлялися позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом.
Поштова кореспонденція 23.08.2024 повернулась на адресу податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно пункту 79.2 ст.79 ПКУ у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до пункту 85.2 ст.82 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4 ст.85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно пункту 85.6 ст.85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Пунктом 85.7 ст.85 ПК України визначено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
З наданих суду представником відповідача матеріалів перевірки позивача встановлено, що відповідач направляв на адресу позивача запит про надання інформації та первинних документів від 08.07.2024 №31461/6/20-40-24-10-17.
Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області в акті перевірки від 11.10.2024 №47531/20-40-24-10-07/2594217774 вказано, що протягом терміну проведення перевірки, з 30.09.2024 по 04.10.2024, ПП-ФО ОСОБА_1 надавались документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки під опис (вх.ГУ ДПС від 02.10.2024 №63792/6, від 03.10.2024 №64312/6/ЕП, від 07.10.2024 №64752/61/71, від 10.10.2024 №64541/6/71), але не в повному обсязі, у зв'язку з чим відповідач склав акти про ненадання документів до документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.09.2024 №9163/20-40-24-10-07/2594217774, від 03.10.2024 №9205/20-40-24-10-07/2594217774, від 04.10.2024 №9263/20-40-24-10-07/2594217774.
Суд зазначає, що наданий запит про надання письмових пояснень та документів датований 08.07.2024, тобто майже за місяць до призначення податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , що суперечить приписам пункту 84.5 ст.84 Податкового кодексу України.
Доказів надсилання відповідачем на адресу позивача інших запитів суду не надано.
Також суд зазначає, що відповідачем не надано суду копії листів ПП-ФО ОСОБА_1 з поясненнями і документами, що надавалися на запит контролюючого органу чи опис таких документів.
Слід зазначити, що акт перевірки (його додатки) не містить переліку документів, які надавалися позивачем до перевірки, як і не містить точного переліку документів, які не були надані на вимогу контролюючого органу.
З огляду на те, що перевірка проводилась в період з 30.09.2024 по 04.10.2024 включно, акти про ненадання платником податків документів до документальної позапланової невиїзної перевірки складені 30.09.2024, 03.10.2024 та 04.10.2024, а опис документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, наданих ОСОБА_1 для перевірки прийняті податковою службою 03.10.2024, 07.10.2024 та 10.10.2024, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи могли бути не враховані контролюючим органом під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Вказані факти спричиняють обґрунтовані сумніви щодо дотримання відповідачем процедури проведення перевірки позивача.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно п.86.4 ст.86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду (підпункт 86.7.2 п. 86.7. ст. 86 ПК України).
Згідно положень підпункту 86.7.3 п.86.7 ст.86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Судом встановлено, що примірник акту про проведення перевірки від 11.10.2024 №47531/20-40-24-10-07/2594217774 був направлений на поштову адресу позивача засобами поштової кореспонденції. Проте, конверт з поштовим відправленням 30.10.2024 повернувся на адресу податкового органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, у відповідності до приписів п.42.2 ст.42 ПКУ, акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки вважається врученим позивачу 30.10.2024 року.
Щодо відповідності податкових повідомлень-рішень від 20.11.2024 №00654792410, №00654722410, №00654772410 та №00654822410 вимогам статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
З акту перевірки вбачається, що підставою для нарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування, єдиного податку з фізичних осіб, військового збору та застосування штрафних санкцій, визначених у вказаних рішенням податкового органу, слугувало перевищення позивачем ліміту доходу, встановленого п.п.3 п.291.4 ст.291 ПКУ для платників єдиного податку групи ІІІ спрощеної системи оподаткування.
Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 ст.291 ПК України до платників третьої групи спрощеної системи оподаткування відносяться, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Підпунктом 3 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
При цьому п.299.11 ст.299 ПК України унормовано, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Так, протягом періоду з 04.03.2021 по 14.07.2022 ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, перебуваючи у ІІІ групі таких платників, сплачував єдиний податок у розмірі 5% від доходу, отриманого за календарний квартал.
Податковий орган в акті перевірки дійшов до висновку, що позивачем в ході здійснення господарської діяльності допущено порушення п.3 п.298.2.3 ст.298 ПКУ в частині невиконання обов'язку добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування після перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходів платника єдиного податку третьої групи, тобто 1167 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня 2021 року (7 002 000,00 грн), отриманого при реалізації договору комісії від 01.03.2021 №21, укладеного з ТОВ "Харківський молочний комбінат".
Судом з матеріалів справи встановлено, що 01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський молочний комбінат" (Комітент) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Комісіонер) укладено договір комісії на продаж продукції (договір на передачу продукцію на реалізацію) №21, за умовами якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу молочної продукції.
Конкретні умови договору щодо кількості, якості та ціни продажу продукції встановлюються Комітентом у видаткових накладних.
Виступаючи від свого імені Комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третіми особами (пункт 1.3 Договору).
Комісіонер зобов'язаний реалізувати продукцію за цінами, зазначеними комітентом у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.6.1 Договору).
Комісіонер проводить оплату продукції на умовах відстрочення платежу 90 календарних днів з моменту поставки продукції (п.6.2 Договору).
Комісійна винагорода Комісіонеру у розмірі 0,1% від вартості реалізованої продукції виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок належних для сплати грошових коштів за продаж продукції.
На підтвердження виконання умов договору №21 складалися звіти комітента про реалізований товар в сумі 20625483,44 грн та суму комісійної винагороди ФОП ОСОБА_1 - 20625,49 грн.
Відповідно до банківської виписки АТ КБ "Приватбанк" за період з 04.03.2021 по 14.07.2022 позивачем, на виконання п.6.2. вищезазначеного Договору, перераховано 11466 210,00 грн.
Податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про відсутність документального підтвердження перерахування коштів комітенту на загальну суму 9 159 273,44 грн та наявність підстав для зарахування цієї суми у загальну суму доходу ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, на думку органу податкового контролю, загальний дохід позивача за 2021 рік склав 10 996 204,04 грн та перевищив встановлений п.291.4 ст.291 ПК України граничний обсяг доходу у 1167 мінімальних заробітних плат (7 002 000,00 грн). Внаслідок чого податковим органом здійснено донарахування єдиного податку у розмірі 472530,53 грн за невідображену у декларації та нереалізовану продукцію, а також єдиного податку у розмірі 599130,61 грн з обсягу доходу, отриманого внаслідок перевищення передбаченого п.291.4 ст.291 ПК України граничного обсягу.
Суд зазначає, що на запит відповідача, контрагентом позивач - ТОВ "Харківський молочний комбінат" надано лист від 22.10.2024 №68537/6/ЕКП/64, в якому вказано, що станом на 21.02.2022 заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором від 01.03.2021 №21 перед ТОВ "Харківський молочний комбінат" склала 9106173,44 грн. Заборгованість ТОВ "Харківський молочний комбінат" за комісійну винагороду перед ФО-П ОСОБА_1 склала 3516,82 грн. У зв'язку з припиненням відносин за договором комісії №21 від 01.03.2021 була оформлена бухгалтерська довідка про згортання заборгованості.
21 лютого 2022 року між ТОВ "Харківський молочний комбінат" та Сільськогосподарським товариством "Агросвіт" (код ЄДРПОУ 31707522) укладений договір №5 про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Харківський молочний комбінат" (первісний кредитор) передав належне йому право вимоги до Боржника ( ОСОБА_1 ) за Договором №21 від 01.03.2021 Сільськогосподарському товариству "Агросвіт" (новий кредитор) на загальну суму 9102656,63 грн.
Також, 21.02.2022 ТОВ "Харківський молочний комбінат" направив боржнику ( ОСОБА_1 ) повідомлення про відступлення права вимоги за Договором №21 від 01.03.2021, в якому вказано реквізити нового кредитора та суму відступленого права вимоги.
Отже, станом на час проведення документальної позапланової перевірки сума заборгованості позивача у розмірі 9102656,63 грн за договором комісії від 01.03.2021 №21 перейшла до нового кредитора.
При цьому, податковим органом запит до Сільськогосподарського товариства "Агросвіт" щодо обліку та стану розрахунків між ним та позивачем на час здійснення перевірки, не надсилався. Інформація щодо погашення чи прощення боргу у відповідача відсутня.
Положенням ст. 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Також п.292.4 ст.292 ПК України передбачено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Підпунктом 6.2 пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153) передбачено, що не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Пунктом 7 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено, що чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Верховний Суд у постановах від 13.07.2023 у справі №640/11847/20, від 18.10.2023 у справі №160/11905/21, від 25.01.2024 у справі №824/183/18-а, від 20.06.2024 у справі №300/2868/22 неодноразово висловлював правову позицію, що доходом комісіонера є не вся виручка, яка надходить фізичній особі-підприємцю від продажу товару, а лише сума комісійної винагороди, яка належить йому по праву згідно з договором комісії.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що об'єктом оподаткування для ФОП ОСОБА_1 за комісійним договором №21 від 01.03.2021 є комісійна винагорода в сумі 20625,49 грн, що підтверджено п.2.1.1 акту перевірки №47531/20-40-24-10-07/ НОМЕР_1 від 11.10.2024. Відтак, висновок Головного управління ДПС у Харківській області про віднесення боргу по договору комісії до незадекларованого доходу в сумі 9 159 273,44 грн від реалізації переданого у комісію товару та перевищення позивачем граничного доходу, встановленого для платника податків спрощеної системи для ІІІ групи за календарний рік, є таким, що суперечить положенням чинного законодавства та спростовується наданими у справі доказами.
Отже, податкові повідомлення-рішення від 20.11.2024 №00654792410, №00654722410, №00654772410 про донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, єдиного податку та військового збору ґрунтуються на хибних висновках та розрахунках податкового органу про наявність незадекларованого доходу позивача, у зв'язку з чим підлягають скасуванню як протипарвні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 20.11.2024 №00654822410, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення норм п.1, 2 ст.3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає таке.
Відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від ораного виду діяльності.
Відповідач в акті перевірки вказав, що обсяг доходу ПП-ФО ОСОБА_1 за період з 04.03.2021 по 31.05.2021 року склав 5141790,51 грн, що перевищує обсяг доходу в розмірі 220 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.2021.
Відповідно до бази даних ІКС "Податковий блок" ПП-ФО ОСОБА_1 не зареєстровано, опломбовано у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.
Згідно наданих до перевірки банківських виписок позивача, загальний обсяг реалізованого товару за готівку в 2021-2022 роках склав 5989645,32 грн, перша операція 01.07.2021 року на суму - 53111,55 грн, всі наступні на суму 5936533,77 грн. Загальний обсяг реалізованого безготівкового товару за 2022 рік склав - 23100,00 грн.
Таким чином, на думку Головного управління ДПС у Харківській області, позивачем допущено перевищення граничного обсягу доходу та з 01.07.2021 виник обов'язок використання реєстратора розрахункових операцій відповідно до п.1, 2 ст.3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв'язку з чим до ОСОБА_1 застосовано штраф за перше порушення у розмірі 25% від суми операції 53111,55 грн, а саме 13277,89 грн, за подальшими операціями у 2021-2022 роках - на загальну суму операції 5936533,77 грн, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням накладено штраф 3053419,59 грн.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідачем не враховано, що доходом комісіонера є не вся виручка, яка надходить фізичній особі-підприємцю від продажу товару, а лише сума комісійної винагороди, яка належить йому по праву згідно з договором комісії.
Актом перевірки №47531/20-40-24-10-07/ НОМЕР_1 від 11.10.2024 (п.2.2.1) підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 задекларовано 1545593,50 грн доходу за 2021 рік. Перевищення встановленого п.61 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України допустимого ліміту доходу в сумі 220 мінімальних заробітних плат відбулось у грудні 2021 року, що підтверджується книгою обліку доходів. Таким чином, обов'язок застосування реєстраторів розрахункових операцій виник з 01.01.2022.
Відповідно до відомостей банківських виписок позивача, дохід, отриманий від роздрібного продажу товару шляхом оплати через банківський термінал за 2022 рік, склав 53913,06 грн, тому сума штрафної санкції за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій повинна була розраховуватись з розміру 53913,06 грн, а не з 5848300,57 грн, як зазначено у п.2.11 акту перевірки та розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2024 №00654822410.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про помилковість висновку податкового органу про наявність підстав для накладення на позивача штрафної санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій саме в сумі 3066697,48 грн, оскільки в основу розрахунку штрафних санкцій покладені хибні показники.
Відтак, податкове повідомлення-рішення від 20.11.2024 №00654822410 є таким, що суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№65518/01, пункт 89), "Проніна проти України" (№63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№4909/04, пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (серія A.303-A, пункт 29).
На підставі викладеного вище, суд дійшов до висновку, що відповідачем в ході судового розгляд справи не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 20.11.2024 року №00654792410, №00654722410, №00654772410 та №00654822410, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00654792410 від 20.11.2024 про нарахування податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування та штрафної санкції на загальну суму 31109,51 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00654722410 від 20.11.2024 про нарахування єдиного податку з фізичних осіб та штрафної санкції на загальну суму 1339576,43 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00654772410 від 20.11.2024 про нарахування військового збору та штрафної санкції на загальну суму 2592,46 грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00654822410 від 20.11.2024 про накладення штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 3066697,48 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Григорія Сковороди, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 24766 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят шість) гривень 70 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23 квітня 2025 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО