Справа № 500/853/25
24 квітня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Білецької сільської ради в частині неналежного і неповного (по суті порушених питань) розгляду скарги ОСОБА_1 та нездійсненні заходів з облаштування системи водовідведення на АДРЕСА_1 . Зобов'язано Білецьку сільську раду повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 20.12.2024 (зареєстровану 23.12.2024 за № К-402/06) та вжити необхідних заходів для організації належної системи водовідведення на АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Білецької сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що орієнтовна сума судового збору та витрат на правову допомогу становить 20000,00 грн. Докази понесення витрат на правову допомогу буде подано до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
14.04.2025 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, яка сформована у системі “Електронний суд» 11.04.2025, тобто своєчасно.
Заява містить посилання на докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, які склали 15200,00 грн, а саме: договір про надання правничої допомоги, тарифи на обчислення вартості послуг як додаток до договору, акт про надання правничої допомоги. Заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, яким стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15200,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
21.04.2025 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Відповідач вважає, що розмір таких значно завищений, такі не відповідають критерію реальності.
Ухвалою суду від 22.04.2025 на підставі частини третьої статті 252 КАС України призначено до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у судовому засіданні з огляду на те, що рішення суду у цій справі від 07.04.2025 ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
У судове засідання представник позивача не прибув, представник відповідача подала до суду заяву про розгляд сторони справи за її відсутності. За таких обставин розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат проведено у порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи заяв учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зауважує, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у якій розглядалося судом касаційної інстанції питання щодо застосування норм права, відповідно до яких здійснюється визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподіл.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах першій, третій статті 139 КАС України, відповідно до яких:
при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа;
при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання професійної правничої допомоги від 15.09.2023, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Молень, Багранюк та Партнери», з додатком до нього, що містить відомості про тарифи на обчислення вартості послуг, ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1060310, який виданий на підставі вказаного договору Адвокатським об'єднанням «Молень, Багранюк та Партнери» адвокату Моленю Р.Б., що здійснював підготовку позовної заяви та приймав участь у судових засіданнях, акт від 10.04.2025 про надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги від 15.09.2023 клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання в якості правничої допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 4.1 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги, передбаченої розділом 2 цього договору, встановлюється у розмірі, що визначається відповідно до Тарифів на обчислення вартості послуг, які є додатком до договору. Такі тарифи встановлюють вартість 1 години послуги - 10 відсотків від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання-передачі наданих послуг, вартість 1 документа - 20 відсотків від цієї ж величини, надання інших послуг - 40 відсотків, складання процесуальних документів - 60 відсотків.
Актом про надання правничої допомоги від 10.04.2025 стверджується, що на виконання умов договору від 15.09.2023 Адвокатським об'єднанням «Молень, Багранюк та Партнери» надані ОСОБА_1 послуги на суму 15200,00 грн, а саме: зустріч та усна консультація - 800,00 грн, ознайомлення та вивчення документів - 1600,00 грн, складення позовної заяви - 4800,00 грн, складення відповіді на відзив - 4800,00 грн, представництво в суді - 3200,00 грн.
В акті зазначено про термін розрахунків - не пізніше 60 днів з дня проголошення судового рішення.
Докази оплати позивачем адвокату витрат на правничу допомогу відсутні, проте суд з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, від 23.12.2021 у справі №280/1361/21, виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову була бездіяльність відповідача стосовно нерозгляду звернення позивача та не вжиття заходів для організації належної системи водовідведення; спірні правовідносини регулюються Законами України «Про звернення громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів» та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, не передбачають.
Також суд враховує незначний обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи судом, та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи також на подане заперечення відповідача щодо заявлених витрат на оплату правничої допомоги, та вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15200,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки ця справа є справою незначної складності, підготовка адвокатом заяв по суті справи не потребувала значних зусиль та затрат часу, а суд позовні вимоги суд задовольнив частково. Усі послуги, що надавалися на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги, пов'язані із складанням позовної заяви, відповіді на відзив, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про виконання роботи (надання послуг) у більшому обсязі.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 4000,00 грн; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Білецької сільської ради на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. Заява представника позивача підлягає до задоволення частково.
Керуючись статтями 134, 138, 139, 143, 243, 252 КАС України, суд
Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білецької сільської ради (вулиця Молодіжна, 19, село Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, 47707, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14029160) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп).
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.