Справа № 500/1218/25
24 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до приватного підприємства "Біоресурссервіс" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства "Біоресурссервіс" (далі - відповідач, ПП "Біоресурссервіс"), в якій просить: стягнути з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить, кошти у розмірі податкового боргу в сумі 58795,61 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 58795,61 грн по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ). Податковий борг виник по узгоджених податкових зобов'язаннях, нарахованих позивачем податковим повідомленням-рішенням за результатами перевірки. Також у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки відповідачу нараховано пеню. Контролюючим органом вживалися заходи для його погашення, проте податковий борг відповідачем не сплачено у повній мірі, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.03.2025 отримано відповідачем 18.03.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 24.04.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази та пояснення, викладених у заявах по суті справи, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ПП "Біоресурссервіс" (код ЄДРПОУ 34043267) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 15.11.2024.
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області за ПП "Біоресурссервіс" рахується податковий борг по ПДВ у сумі 58795,61 грн, з яких: 50320,96 грн - штрафні санкції та 8474,65 грн - пеня, що також підтверджується розрахунком суми податкового боргу, розрахунками пені та відображений в інтегрованій картці платника податків.
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 16.09.2024 №00122670408, винесеного на підставі акта перевірки від 14.08.2024 №10029/19-00-04-08/34043267.
Таке податкове повідомлення-рішення не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Узгоджені суми грошових зобов'язань ПП "Біоресурссервіс" своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом було виставлено та вручено податкову вимогу форми "Ю" від 01.07.2014 №1028-25, проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 58795,61 грн є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання з ПДВ відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Так, п.95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкових зобов'язань по ПДВ, що призвело до виникнення податкового боргу на загальну суму 58795,61 грн, а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову. Оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким визначено податкове зобов'язання, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №826/18379/14, від 19.02.2019 у справі №807/495/17, від 03.02.2022 у справі №560/4343/19, від 14.02.2022 у справі №826/9711/17, що враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства "Біоресурссервіс", обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Біоресурссервіс", кошти у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 58795 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 61 (шістдесят одна) копійка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - Приватне підприємство "Біоресурссервіс" (місцезнаходження: вул.Гагаріна, 19, м.Шумськ, Кременецький р-н, Тернопільська обл., 47101, код ЄДРПОУ: 34043267).
Головуючий суддя Мандзій О.П.