23 квітня 2025 року Справа № 480/2081/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2081/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивачка - ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.03.2024 №184250010482 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту «Б» ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 04 березня 2024 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області, про призначення їй пенсії на пільгових умовах за списком №2, додавши всі необхідні документи згідно додатку. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №184250010482 від 11.03.2024 року позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» список №2, в зв'язку із тим, що в і д с у т н і й необхідний п і л ь г о в ий стаж 10 років, за таких обставин заявниця матиме право на пенсію лише у 58 років. Крім цього до страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки від 01.07.1983 року, з 12.02.1994 року по 01.10.1994 року, оскільки відсутні накази про прийом/звільнення, відсутня повна інформація про роботу. Крім цього, період роботи з 02.09.1994 року по 01.04.1996 року у колгоспі не враховано до страхового стажу через відсутність довідки про встановлений мінімум трудової участі та інформацію про відпрацювання мінімуму.
Позивачка не просить суд зарахувати їй до страхового стажу вищезазначені періоди.
При цьому, позивачка не погоджується з Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №184250010482 від 11.03.2024 року і звертає увагу суду на те, що в рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 34 роки 3 місяці 26 днів. Натомість пільговий стаж за списом №2 склав - 5 років 6 місяців 18 днів.
Позивачка вважає, що зазначеного пільгового стажу (5 років 6 місяців 18 днів) достатньо для призначення їй пенсії на пільгових умовах, вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в призначенні пенсії на пільгових умовах, через, що звернулась за захистом прав до суду.
Відповідно до ухвали суду від 20.03.2024р. було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Відповідач - Головне управляння Пенсійного фонду України в Донецькій області подав до суду відзив в якому просив суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №184250010482 від 11.03.2024 року відмовлено позивачці у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зазначено, що за результатами розгляду заяви стаж роботи за Списком № 2 склав 5 років 6 місяців 18 днів.
До п і л ь г о в о г о стажу за Списком №2 зараховано наступні періоди: з 14.06.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1993.
До страхового стажу не враховано:
період роботи згідно трудової книжки від 01.07.1983 №2082017 з 12.02.1994 по 01.10.1994, оскільки відсутні накази про прийом/звільнення, відсутня 11 сторінка трудової книжки, відсутні уточнюючі довідки;
період роботи з 02.09.1994 по 01.04.1996 у колгоспі не враховано до страхового стажу через відсутність довідки про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві.
Враховуючи вищевикладене, Відповідачем було прийнято рішення про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного п і л ь г о в о г о с т а ж у - 10 років.
Документів, підтверджуючих пільговий характер роботи, які б свідчили про наявність більшого пільгового стажу, ніж 5 років 6 місяців 18 днів позивачем надано не було.
Враховуючи викладене, відповідач-1 вважає відмову у призначенні пенсії правомірною, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходить з наступного.
Як свідчить з матеріалів справи, 04.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області, про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області №184250010482 від 11.03.2024 року позивачці було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» список №2, в зв'язку із тим, що відсутній необхідний пільговий стаж 10 років.
Крім цього до страхового стажу не враховано період роботи згідно трудової книжки від 01.07.1983 року, з 12.02.1994 року по 01.10.1994 року, оскільки відсутні накази про прийом/звільнення, відсутня повна інформація про роботу. Період роботи з 02.09.1994 року по 01.04.1996 року у колгоспі не враховано до страхового стажу через відсутність довідки про встановлений мінімум трудової участі та інформацію про відпрацювання мінімуму.
Як вже зазначалося вище, позивачка не надає будь-яких заперечень щодо незарахування їй вказаних періодів до страхового стажу.
Предметом спору у даній справі є лише призначення позивачці пенсії на пільгових умовах за наявності стажу 5 років 6 місяців 18 днів зі зменшенням пенсійного віку.
Як встановлено в рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області, страховий стаж позивачки склав 34 роки 3 місяці 26 днів, пільговий стаж за списом №2 склав 5 років 6 місяців 18 днів.
Позивачка вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в призначенні їй пенсії на пільгових умовах, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Слід зазначити, що позивачка у позовній заяві звертає увагу суду на те, що у редакції до внесення змін у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі Закону України від 02.03.2015 р. N 213-УІІІ він був викладений в редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам .
При цьому, позивачка просить суд врахувати, що на день її звернення з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах вік ОСОБА_1 становив 55 років, страховий стаж підтверджений відповідачем 34 роки 3 місяці 26 днів, та пільговий за списком №2 склав 5 років 6 місяців 18 днів, з чим і погодився відповідач у своєму рішенні від 11.03.2024року.
Відтак, на переконання позивачки, у неї ... "наявний необхідний пільговий стаж 5 років 6 місяців 18 днів, який з урахуванням приписів статті 12 Закону № 1788-ХІІ відповідає значенню 2 роки, що слід врахувати їй при зменшенні пенсійного віку 55 років"....
Таким чином, з позовної заяви вбачається, що позивачка наполягає на тому, що пенсійний вік їй має бути зменшено. При цьому, на переконання позивачки, для призначення їй пенсії на пільгових умовах достатньо пільгового стажу 5 років 6 місяців 18 днів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно достатті 22 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаютьсяЗаконом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV).
Так, статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За правилами п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Так, згідно матеріалів справи, 04.03.2024 Позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ГУ від 09.07.2003 (далі -Закон №1058)
Станом на дату подання заяви про призначення пенсії на пільгових умовах вік Позивачки -55 років.
Розглянувши заяву Позивача та додані документи, Відповідач прийняв оскаржуване рішення № 184250010482 від 11.03.24 про відмову Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.
Страховий стаж Позивача склав 34 роки 3 місяці 26 днів.
При цьому, суд наголошує, що спірним у даній справі є наявність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 не менше 10 років.
Зі змісту спірного рішення відповідача-1 слідує, що пільговий стаж роботи позивачки за Списком № 2 склав 5 років 6 місяців 18 днів., що дає позивачці право на зменшення пенсійного віку на 2 роки.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення'основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
До пільгового стажу за Списком №2 зараховано наступні періоди: з 14.06.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 31.12.1993.
Будь-яких доказів або пояснень щодо наявності підстав для збільшення періоду пільгового стажу позивачем а ні до пенсійного органу, а ні до суду не надано. Зі змісту заяв по суті слідує, що позивачем при поданні заяви про призначення пенсії відповідачу відповідні підтверджуючі документи не надавалися. Жодних інших доказів на підтвердження наявності у позивача необхідного пільгового стажу не менше 10 років матеріали справи не містять.
Як вже зазначалося вище по тексту рішення суду, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
За наслідками розгляду справи по суті, судом встановлено, що пільговий стаж позивача становить 5 років 6 місяці 18 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону №1058.
При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач-1 - ГУ ПФУ в Донецькій області, як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець