23 квітня 2025 року Справа № 480/581/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 по день фактичної виплати 29.03.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 по день фактичної виплати 29.03.2023.
Ухвалою суду від 01.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
Ухвалою суду від 15.08.2024 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС україни.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 у справі №480/581/24 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 480/581/24 змінено в частині мотивів її прийняття, виклавши її в редакції даної постанови.
Постановою Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №480/581/24 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024 скасовано, а справу направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
14.04.2025 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу від 14.04.2025 справу передано раніше визначеному складу суду, судді Кунець О.М.
Ухвалою суду від 18.04.2025 справу № 480/581/24 прийнято до провадження судді.
Водночас, враховуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.04.2025 у даній справі та правову позицію сформульованою Верхованим Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, ухвалою суду від 18.04.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивач строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 29.03.2023 з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
22.04.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача до суду подано заяву, в якій просить продовжити розгляд справи, у зв'язку з незастосуванням до спірних правовідносин положення законодавства, яким обмежено строки звернення до суду.
Так, у заяві представник позивача зазначив, що Верховний Суду у постанові від 17.04.2025 у справі №380/21907/24 в аналогічних правовідносинах дійшов таких висновків:
«Ураховуючи те, що на момент звільнення позивача з військової служби (22 серпня 2020 року) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Суд бере до уваги доводи позивача про те, що його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
За таких обставин, Верховний Суд погоджується з аргументами ОСОБА 1 про дотримання ним строків звернення до суду та відсутність правових підстав для залишення його позовної заяви без розгляду.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про пропуск строку та наявність підстав для застосування частин третьої, четвертої статті 123 КАС України є помилковими та свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права».
З огляду на викладене та враховуючи те, що на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення (18.11.2021 (наказ від 18.11.2021 №537-ОС)), звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати відповідно до статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) не обмежувалось будь- яким строком, а тому, як зазначає представник позивача, у ОСОБА_1 були абсолютно законні очікування реалізувати право на захист своїх прав у майбутньому.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 по день фактичної виплати 29.03.2023, та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2020 по день фактичної виплати 29.03.2023.
Позов обґрунтовано тим, що він проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, з якої звільнився у жовтні 2021 року та був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 18.11.2021. Позивач указував, що у під час проходження військової служби в період з 01.01.2020 року та з 01.01.2021 року відповідач неправильно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення у меншому розмірі, у зв'язку із чим він звернувся до суду з відповідним позовом. Заборгованість з виплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 480/7088/22 військова частина НОМЕР_1 виплатила йому 29.03.2023 у сумі 35246,35 грн. Посилаючись на те, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати, просив суд задовольнити позов.
Водночас, щодо строку звернення до суду, слід врахувати останню позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах викладену у постанові від 17.04.2025 по справі № 380/21907/24, де вказано: "34. Ураховуючи те, що на момент звільнення позивача з військової служби (22 серпня 2020 року) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Суд бере до уваги доводи позивача про те, що його право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком."
Тому, оскільки на момент виключення позивача зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення (18.11.2021) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, суд вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду.
Тож, позовна заява приведена у відповідність вимогам КАС України.
За приписами ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на викладене, суд за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Продовжити розгляд справи № 480/581/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець