22 квітня 2025 року м. Рівне №460/454/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання: Яцюк К.Р.; представника позивача: Чабан Т.М., представника відповідача: Долінського Т.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо позивача про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з довідки № 2063 від 07.08.2006;
зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) відомості щодо позивача про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з довідки № 2063 від 07.08.2006.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 15 жовтня 2024 року звернувся із заявою до відповідача про внесення відомостей до реєстру «Оберіг» про непридатність до військової служби з виключення з військового обліку, оскільки 20 березня 2006 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 він був визнаний непридатним до військової служби за ст. 71 «в» наказу МОУ № 342 від 09.06.2006 з виключенням з військового обліку, про що зазначено у довідці № 2063 від 07.08.2006 виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, відповідач листом відмовив позивачу у внесенні відповідних відомостей, з огляду на те, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.03.2013 та інформації щодо його виключення немає. За позицією позивача, відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов'язаного, відтак відповідач має обов'язок внести актуальні дані про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до Реєстру «Оберіг». З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
05.02.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.04.2013, про що зазначено у довідці № 2063 від 07.08.2006 виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, 08.07.2024 позивачем особисто подано заяву про видачу військово-облікового документу нового зразка та отримано військово-обліковий документ № 150220239317413800188 від 15.07.2024 з відміткою про взяття на облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Звертає увагу суду, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, при цьому відсутні підстави для внесення відомостей до реєстру «Оберіг» про непридатність позивача до військової служби з виключення з військового обліку, з огляду на що просить суд відмовити у задоволенні позову.
22.04.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення з окремих питань у порядку ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні учасники справи підтримали доводи заяв по суті справи та надали пояснення аналогічні цим доводам.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 17.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 13.03.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином засвідчені копії особової справи ОСОБА_1 , в тому числі постанову військово-лікарської комісії (медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 ), якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби.
Судом встановлено строк надання витребуваних документів - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Поштове відправлення з копією зазначеної вище ухвали направлялось відповідачу на офіційну поштову адресу та вручено 20.03.2025.
У строк, встановлений ухвалою суду від 13.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 , не надано суду витребуваних доказів, як і не повідомлено про неможливість їх подати.
Ухвалою суду від 11.05.2025 постановлено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 460/454/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено на 22.04.2025.
22.04.2025 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив його вступну та резолютивну частину.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Згідно довідки (взамін військового квитка) № 2063 від 07.08.2006 ОСОБА_1 20 березня 2006 року визнано непридатним до військової служби по ст. 71 «в» Наказу МО України № 342 від 09.06.2006 "Про затвердження змін у Настанові з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів та матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань".
07.08.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виключено з військового обліку згідно з пунктом 2.3 Наказу МО України № 342 від 09.06.2006.
З 15.07.2024 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується військово-обліковим документом № 150220239317413800188 від 15.07.2024.
ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (довідка МСЕК серії 12 ААВ № 485685 від 21.05.2024).
29.06.2024 з метою перевірки своїх даних ОСОБА_1 зареєструвався в електронному застосунку «Резерв+» та виявив наявність його персональних даних, які не відповідають його правовому статусу, а саме те, що він є військовозобов'язаною особою.
15.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» про внесення відомостей до АІТС «ОБЕРІГ» на підставі довідки № 2063 від 07.08.2006, а саме «внести відомості в категорію «не військовозобов'язаний» та «виключений з обліку».
Листом № 1/18875 від 21.10.2024 відповідач повідомив позивача про те, що відсутні підстави для внесення виправлення в АІТС «ОБЕРІГ», оскільки позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 24.03.2013, інформації щодо його виключення немає. У листі також зазначено, що 02.08.2024 позивачу надано довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( у зв'язку з наявністю інвалідності).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону № 2232-XII (на день постановки позивача на військовий облік та визнання його не придатним до військової служби Закон № 2232-XII діяв у редакції від 14.01.2006).
У відповідності до частини першої статті 33 Закону № 2232-XII усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх військовозобов'язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (на момент виключення позивача з військового обліку Закон № 2232-XII діяв у редакції від 10.05.2006) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у редакції від 17.01.2025, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII,органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За змістом п. 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 у 2006 році проходив медичну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби.
Відповідно до довідки № 2063 від 07.08.2006 (взамін військового квитка) виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача визнано "непридатним до військової служби" за статтею 71 «в» графи II Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та виключено з військового обліку на підставі п. 2.3 наказу МОУ № 342 від 09.06.2006.
За таких обставин, у зв'язку з визнанням військово-лікарською комісією ОСОБА_1 в 2006 році непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ.
Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону № 2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
З огляду на наведене, ІНФОРМАЦІЯ_10 володів інформацією про проходження позивачем військово-лікарської комісії та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв цю інформацію до уваги, у зв'язку з чим видав позивачу військово-обліковий документ № 150220239317413800188 від 15.07.2024 з відміткою про взяття на облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.
Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі ст. 39 «в» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 04.01.1994 № 2), то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі даного ВЛК приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.
Водночас, відсутність на даний час висновку ВЛК у особовій справі позивача, вказує лише на факт неспроможності суб'єкта владних повноважень належним чином організувати зберігання документів та ведення військового обліку військовозобов'язаних.
Суд враховує, що за правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справіЛелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справіПінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.
В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, зокрема зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо позивача про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з довідки № 2063 від 07.08.2006, суд зазначає таке.
Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Так, відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто, в даному випадку, прийняття рішення про виключення військовозобов'язаних з військового обліку є дискреційними повноваженнями РТЦК та СП.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо позивача про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку виходять за межі повноважень адміністративного суду при вирішенні цього публічно-правового спору, а тому відповідні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Тому, визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, керуючись положеннями статті 245 КАС України, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.10.2024 та прийняти за результатами її розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 13.01.2025, відтак, на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з довідки № 2063 від 07.08.2006.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_11 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з довідки № 2063 від 07.08.2006 і за результатами її розгляду прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Повний текст рішення складений 23 квітня 2025 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК