24 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9459/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/9459/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням суду від 14 грудня 2022 року у справі №440/9459/22 Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві №916010168640 від 12.10.2022 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії. Зобов'язати ГУ ПФУ в м.Києві повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 12 липня 2022 року, із прийняттям відповідного рішення з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд.16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
04 квітня 2025 року надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення разом з доказами направлення відповідачу такої заяви.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Ясиновському І.Г. 04 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року таку заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
На виконання такої ухвали суду представником відповідача надано інформацію про виконання рішення суду у справі №440/9459/22, відповідно до якої зазначено, що на виконання даного рішення Полтавського окружного адміністративного суду Розпорядженням від 14.04.2025 гр. ОСОБА_1 з 01.07.2022 з урахуванням висновків суду здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно заяви від 12.07.2022 та наданої до неї довідки про складові заробітної плати станом на 01.01.2022, виданої Полтавською обласною прокуратурою 11.07.2022 № 21-104 вих. Розмір пенсії з 01.07.2022 становить 20270,00 грн., з 01.12.2022 - 20930,00 грн., 01.03.2024 - 23610,00 грн.
Згідно з частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з наступних підстав.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно положень частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Пунктом 4-1 частини шостої статті 246 КАС України установлено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частинами п'ятою, шостою статті 382 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Та обставина, що у рішенні суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення. Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо ігнорування рішення суду.
Як зазначено представником відповідача у звіті про виконання рішення суду Розпорядженням від 14.04.2025 гр. ОСОБА_1 з 01.07.2022 з урахуванням висновків суду здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно заяви від 12.07.2022 та наданої до неї довідки про складові заробітної плати станом на 01.01.2022, виданої Полтавською обласною прокуратурою 11.07.2022 № 21-104 вих. Розмір пенсії з 01.07.2022 становить 20270,00 грн., з 01.12.2022 - 20930,00 грн, 01.03.2024 - 23610,00 грн.
Таким чином, станом на дату постановлення даної ухвали судом відповідачем виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі № 440/9459/22 в межах зобов'язання ГУ ПФУ в м.Києві повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 12 липня 2022 року, із прийняттям відповідного рішення з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні та проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно заяви від 12.07.2022 та наданої до неї довідки про складові заробітної плати станом на 01.01.2022, виданої Полтавською обласною прокуратурою 11.07.2022 № 21-104 вих.
В частині тверджень позивача про невиконання відповідачем рішення суду в частині повернення позивачу судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до норми ч.1 ст.3 Закону України ''Про гарантії держави щодо виконання судових рішень'' виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами ч.ч.2,4 вказаної статті Закону передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону закріплено, що заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов'язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Згідно з п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктами 24, 49 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Міністерство фінансів України відповідає за складання Бюджетної декларації та проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, що використовуються для розроблення Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України (ч.2 ст.32 БК України).
Пунктом 9 розділу VI Прикінцевих положень БК України передбачено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них.
Отже, рішення суду про стягнення з державного органу коштів, у якого відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду виконується органом казначейства у порядку черговості за рахунок виділених коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.72 ЗУ ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Оскільки у відповідача відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду, відтак відповідач фактично не виконує рішення в частині перерахування судового збору, то у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду, а саме в частині стягнення судового збору.
Доказів звернення позивача з виконавчим листом про стягнення судового збору до органів державної казначейської служби України матеріали справи не містять.
Крім того, згідно з п.п. 1,2 ч.5 ст.246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються: висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат.
Питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі № 520/928/19.
Таким чином суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про становлення судового контролю в частині стягнення судового збору.
В іншій частині заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 440/9459/22 не містить зауважень до порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі № 440/9459/22.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 по справі № 440/9459/22.
Керуючись статтями 4, 9, 166, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/9459/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський