Справа № 420/19633/24
23 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Вовченко O.A.,
при секретарі Іщенко С.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чорної В.В. (згідно виписки)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
До Одеського окружного адміністративного суду 21.06.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 127101,34 грн. за заявою від 03.06.2024 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно у розмірі 127101,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 код платника НОМЕР_3, помилково платіжною інструкцією 0.0.3530184486.1 сплачено 127101,34 грн на рахунок НОМЕР_1 та у призначені платежу помилково зазначена відповідна інформація. ОСОБА_1 будь-якого боргу не має та жодного відношення до ОСОБА_2 не має. Позивачем подано заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, напрям перерахування коштів визначено поточний рахунок платника податку, яку ГУ ДПС у м. Києві отримано та у відповідях на заяви позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені ГУ ДПС у м. Києві повідомлено інформацію, що висновок про повернення відповідних сум грошових коштів ГУ ДПС у м. Києві не сформовано. Така бездіяльність відповідача є очевидно протиправною, відповіді ГУ ДПС у м. Києві на заяви є формальними відписками, чим порушено право позивача на повернення помилково сплачених коштів.
Ухвалою суду від 27.06.2024 року судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі. Справа розглядалася судом у відповідності ст. 262 КАС України.
18.07.2024 року (вх.№ЕС/29640/24) від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів разом із листом Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві від 16.07.2024 року №05-08.1-10/7314.
19.07.2024 року (вх.№29289/24) від представника Головного управління ДПС у м. Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що позовна заява є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не відповідають дійсним обставинам справи у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню. 03.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань у сумі 127101.34 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку, які було помилково перераховано на рахунок НОМЕР_1 (по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості). Згідно обліково-комунікаційних систем ДПС України у платника відсутні об'єкти житлової та нежитлової нерухомості. Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами розгляду заяви та відповідно до облікових даних інтегрованих карток платника податків, кошти сплачені ОСОБА_1 платіжним дорученням від 15.03.2024 № @2PL140538 в сумі 127101,34 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості) обліковується в інтегрованій картці платника зі спеціальним кодом «Платежі до вияснення» по ДПІ у Голосіївському районі (код території UA80000000000126643) Головного управління ДПС у м. Києві.
Також представником відповідача у відзиві зазначено з посиланням на розділ 8 Порядку організації процесу ведення оперативного обліку, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання заходів контролю за відповідністю показників затвердженого наказом ДПС України від 12.05.2023 №345, що в інформаційно-комунікаційній системі «Податковий блок» відсутня технічна можливість сформувати електронну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та підтвердити правомірність повернення помилково сплачених коштів на розрахунковий рахунок платника податку в установі банку, згідно ст. 43 ПК України, з підсистеми «платежі до вияснення» у разі якщо платник не перебуває на обліку та відсутні інші напрямки перерахування. Головним управлінням ДПС у м. Києві направлено до ДПС України лист від 14.06.2024 № 8229/8/26-15-24-01-18-05 щодо внесення відповідних коригувань до інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» для формування та підтвердження електронної заяви про повернення коштів в сумі 127101,34 грн. з рахунку по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на рахунок платника податку ОСОБА_1 в установі банку. Розгляд даного листа триває.
26.07.2024 року (вх.№ЕС/30797/24) від позивача до суду надійшло клопотання про залучення Державної податкової служби України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача.
26.07.2024 року (вх.№ЕС/30796/24) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що позивачем не пропущено граничного строку звернення із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань, однак Головним управлінням ДПС у м. Києві висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготовлено та не подано відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Посилаючись на ст.ст. 3, 8 Конституції України позивач зазначив, що ГУ ДПС у м. Києві порушені його права. Направлення Головним управлінням ДПС у м. Києві листа від 14.06.2024 року №8229/8/2626-15-24-01-18-05 до ДПС України не вплинуло на забезпечення реалізації порушеного права позивача. Окрім того відповідачем не було виконано обов'язок визначений ст. 43 ПК України.
13.08.2024 року (вх.№ЕС/33751/24) від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
26.08.2024 року (вх.№ЕС/37150/24) від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів разом із додатками згідно із переліком, який у ньому наведено.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року витребувано в Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії:
- доказів перебування ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві;
- копію інтегрованої картки податків - ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) з податку на нерухоме майно за період з 01.01.2024 року по 13.12.2024 року.
02.01.2025 року (вх.№226/25) від представника відповідача до суду надійшли пояснення разом із додатками.
24.01.2025 року (вх.№ЕС/7501/25) від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів разом із додатками згідно із переліком, який у ньому наведено.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві належним чином засвідчені копії документів та визначено розгляд справи №420/19633/24 проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
18.02.2025 року (вх.№ЕС/ 15130/25) суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить суд надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі № 420/19633/24, призначеному на 25.02.2025 року об 11:00 год., та інших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року задоволено заяву представника позивача про проведення судового засіданні по справі №420/19633/24 в режимі відеоконференції, судові засідання по справі № 420/19633/24 для ОСОБА_1 , в тому числі призначене 25.02.2025 року об 11:00 год., вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням ним власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.02.2025 року (вх.№ЕС/16147/25) суду від представника Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання, в якому заявник просить суд забезпечити проведення судового засідання у даній справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника Головного управління ДПС у м. Києві за допомогою системи ВКЗ.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засіданні по справі №420/19633/24 в режимі відеоконференції - задовольнити, судові засідання по справі № 420/19633/24 для представника Головного управління ДПС у м. Києві, в тому числі призначене 25.02.2025 року об 11:00 год., здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням ним власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року, яка постановлена на місці та занесена до протоколу судового засідання за клопотанням позивача залишено без розгляду клопотання ОСОБА_1 про залучення Державної податкової служби України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача.
25.02.2025 року (вх.ЕС/18737/25) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення разом із додатками.
04.03.2025 року (вх.№19917/25) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення разом із додатками.
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу № 420/19633/24 до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав. Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на обґрунтування зазначені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_3 ) сплачено на розрахунковий рахунок отримувача НОМЕР_1 кошти в сумі 127101,34 грн. за фактичного платника ОСОБА_2 з призначенням платежу: «погашення под. боргу з под. на нерух. (нежитл.); ОСОБА_2 », що підтверджено платіжною інструкцією 0.0.3530184486.1 (т.1 а.с. 15, т.2 а.с.9).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.04.2024 року щодо суб'єкта ОСОБА_1 відсутні об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які підлягають оподаткуванню (а.с. 16-19).
Дані кошти були зараховані до інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Судом встановлено, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.04.2019 року було внесено запис про припинення та зняття його з обліку як фізичної особи-підприємця за принципом мовчазної згоди (закритий по смерті).
24.05.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, напрям перерахування коштів визначено поточний рахунок платника податку (т.2 а.с.14-15).
Згідно квитанцією № 2 від 24.05.2024 року вказаний документ не було прийнято до розгляду та вказано, що виявлено помилки і необхідно обрати інший напрям перерахування коштів (т.2 а.с.13).
27.05.2024 року позивач звернувся до відповідача із запитом (№ 305/ЗПІ), в якому просив надати інформацію про те на якій підставі обраний у заяві про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 24.05.2024 року напрям перерахування коштів визначено як помилковий та необхідно обрати інший напрям перерахування коштів.
29.05.2024 кошти в сумі 127 101,34 грн. (платіжне доручення від 15.03.2024 № @2PL140538) сплачені на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 («Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості») перенесено з інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтегровану картку платника зі спеціальним кодом «Платежі до вияснення» (66666666) (Додаток 5) по Головному управлінню ДПС у M. Києві (Голосіївський район, код території UA80000000000126643) у зв'язку з надходженням до Головного управління ДПС у м Києві листа від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.05.2024 № 305/ЗПІ.
03.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань у сумі 127101.34 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку, які було помилково перераховано на рахунок НОМЕР_1 (по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості) (а.с.9).
До заяви через електронний кабінет додано:
- належним чином засвідчена копія паспорту та коду ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчена копія платіжної інструкції від 15.03.2024 року № 0.0.3530184486.1, згідно якої сплачено 127 101,34 грн на рахунок UA148999980314020617000026002 (код класифікації доходів бюджету 18010200) та у призначенні платежу помилково зазначена відповідна інформація;
- пояснення у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- інформаційну довідку з ДРРП, згідно якої у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відсутнє нерухоме майно;
- належним чином засвідчена копія Листа ГУ ДПС у м. Києві від 11.04.2024 року № 184/ЗПІ/26-15-13-01-09, згідно якого, податковий боргу у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) податку на нерухоме майно - відсутній;
- належним чином засвідчена копія Листа ГУ ДПС у м. Києві від 19.04.2024 року № 200/ЗПІ/26-15-24-01-18-09, згідно якого ГУ ДПС у м. Києві пропонувало звернутись до установи банку;
- належним чином засвідчена копія Листа ГУ ДКС у м. Києві від 25.04.2024 року № 05- 08.1-10/4368, згідно якого, Головним управлінням Казначейства проведено нерегламентовану вибірку в ручному режимі з автоматизованої системи обліку бюджетних надходжень Державної казначейської служби України АС «Є-Казна» щодо перерахування коштів в сумі 127101,34 гривень згідно платіжної інструкції від 15.03.2024 №0.0.3530184486.1 та встановлено перерахування 15.03.2024 на рахунок №UA148999980314020617000026002, призначення платежу: «*;140; НОМЕР_2 ;18010200; погашення под. боргу з под. на нерух (нежитл.); ОСОБА_2 ;
- належним чином засвідчена копія Листа ГУ ДПС у м. Києві від 01.05.2024 року № 1731/Ш/26-15-24-01-18-08/ЗВГ, згідно якого ГУ ДПС у м. Києві пропонувало звернутись до фінансової установи;
- лист ГУ ДПС у м. Києві від 23.05.2024 року № 51150/6/26-15-13-06-10, згідно якого, відповідно до облікових даних інтегрованих карток платника податків інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу по ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 20.05.2024 року по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (ККДБ 18010200) (код території НОМЕР_4 ) обліковується позитивне сальдо у розмірі 127 101,34 грн;
- належним чином засвідчена копія Листа КБ «Приватбанк» від 24-05-2024 р. №20.1.0.0.0/7- 240426/21938, згідно якого, Платіж у сумі 127 201.34 грн від 15.03.2024 р., призначення платежу *; 140; НОМЕР_2 ; 18010200; погашення под. боргу з под. на нерух (нежитл.); ОСОБА_2 , здійснений з Вашої картки НОМЕР_5 успішний та перерахований за вказаними у платіжній інструкції реквізитами. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) є фактичним платником, оскільки платіж здійснено з його картки НОМЕР_5 ;
- належним чином засвідчена копія Листа ГУ ДПС у м. Києві від 31.05.2024 року № 305/ЗПІ/26-15-24-01-18-09, згідно якого, відсутня технічна можливість сформувати електронну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів.
У відповідь на заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені від 03.06.2024 року, ГУ ДПС у м. Києві складено листа від 19.06.2024 року №351/ЗПІ/26-15-24-01-18-09, в якому зазначено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами розгляду заяви та відповідно до облікових даних інтегрованих карток платника податків, кошти сплачені ОСОБА_3 платіжним дорученням від 15.03.2024 @2PL140538 в сумі 127 101,34 грн на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 («Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості») обліковуються в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до вияснення» по у Голосіївському районі (код території UA80000000000126643) Головного управління ДПС у м. Києві.
У листі вказано, що згідно Наказу № 60 при формуванні електронної заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені на розрахунковий рахунок платника податку у банку та підтвердження правомірності такого повернення в Журналі опрацювання заяв на повернення автоматично присвоюється «статус 14» платнику рекомендовано обрати інший напрям повернення» (присвоюється лише у випадку, коли у заяві зазначено напрямок перерахування на рахунок платника податку в установі банку та платник податків не є платником таких грошових. Відповідно до розділу 8 Порядку організації процесу ведення оперативного обліку, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання заходів контролю за відповідністю показників, затвердженого наказом ДПС України від 12.05.2023 № 345, у випадку, якщо платник за податковим номером не перебуває на обліку в територіальному органі ДПС, до якого сплачені кошти, сума транзакції спрямовується до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» та її повернення відбувається шляхом перерахування коштів платнику, який ініціював платіж перед банківською установою, в рахунок сплати інших платежів.
Таким чином, зазначено у листі, в ІКС «Податковий блок» відсутня технічна можливість сформувати електронну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та підтвердити правомірність повернення помилково сплачених коштів на розрахунковий рахунок платника податку в установі банку.
У листі вказано, що Головним управлінням ДПС у м. Києві надано до ДПС України запит від 14.06.2024 № 8229/8/26-15-24-01-18-05 щодо внесення відповідних коригувань до ІТС «Податковий блок» для формування та підтвердження електронної заяви про повернення коштів на рахунок ОСОБА_4 в установі банку.
З листа Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві від 16.07.2024 року №05-08.1-10/7314 судом встановлено, що станом на дату його складання електронний висновок від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на суму 127 101,34 гривень про повернення коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Казначейства не надходив.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 127101,34 грн. за заявою від 03.06.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає.
Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Пунктами 43.2- 43.4 ст.43 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до п.43.5, п.43.6 ст.43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року затверджено Порядок Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок №787).
Згідно даного Порядку помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
Пунктом 5 Порядку №787 визначено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341.
При цьому даним Порядком №787 визначено, що помилково та/або надміру зараховані до бюджету податки, збори, пеня та платежі, контроль за якими покладено на органи ДПС, митні та інші платежі, пеня, контроль за справлянням яких покладено на органи Держмитслужби, не підлягають поверненню платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
Відповідно до статті 43 глави 1, статті 102 глави 9 розділу II, статті 166, пункту 179.8 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України, частини другої статті 45 глави 8 розділу II та частини другої статті 78 глави 12 розділу III Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 року затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі - Порядок №60).
Відповідно до п.1, п.2, п.3, п.4 розділу ІІ Порядок №60 платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім'я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг, на який необхідно повернути такі кошти.
Подана в електронній формі заява платника податків про повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації відображається в Є-Журналі опрацювання заяв на повернення коштів з єдиного рахунка (далі - Є-Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС.
Є-Журнал містить, зокрема, такі дані:
податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті);
найменування або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичних осіб);
дату та номер заяви про повернення коштів з єдиного рахунка;
суму помилково та/або надміру сплачених коштів на єдиний рахунок;
дату сплати і реквізити платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок;
рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг, на який необхідно перерахувати кошти.
Заява платника податків, внесена до Є-Журналу, розглядається підрозділом територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, на який покладено функцію з формування електронних висновків, шляхом перевірки наявності коштів на єдиному рахунку, відповідності заявлених до повернення платником податків сум коштів наявним даним у єдиній картці такого платника.
За результатами опрацювання заяви підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування електронних висновків, не пізніше 18:00 наступного робочого дня після надходження до територіального органу ДПС такої заяви вноситься відповідна відмітка до Є-Журналу.
У разі встановлення відмітки про відмову у поверненні підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування електронних висновків, готує та направляє платнику податків через сервіс «Електронний кабінет» письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
На заяви, щодо яких у Є-Журналі встановлено відмітки про підтвердження повернення коштів підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування електронних висновків, здійснюється накладання кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) цього підрозділу у строки, визначені в пункті 3 цього розділу.
Інформація про повернення, щодо якого у Є-Журналі внесено відмітку про підтвердження повернення відповідної суми коштів, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС.
Згідно п.2 розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку №60 у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;
на єдиний рахунок (у разі його використання);
на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;
у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.
Відповідно до розділу 8 Порядку організації процесу ведення оперативного обліку. зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виконання заходів контролю за відповідністю показників, затвердженого наказом ДПС України від 12.05.2023 № 345, у випадку, якщо платник за податковим номером не перебуває на обліку в територіальному органі ДПС, до якого сплачені кошти, сума транзакції спрямовується до інтегрованої картки платника зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» та її повернення відбувається шляхом перерахування коштів платнику, який ініціював платіж перед банківською установою, в рахунок сплати інших платежів (в рахунок майбутніх платежів).
Суд зазначає, що відповідач не заперечує право позивача на повернення помилково сплачених 29.05.2024 року коштів в сумі 127 101,34 грн згідно платіжного доручення від 15.03.2024 року №0.0.3530184486.1.
Як стверджує відповідач, в інформаційно комунікаційній системі «Податковий блок» відсутня технічна можливість сформувати електронну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Тобто єдиною обставиною, яка перешкоджає у поверненню позивачу помилково сплачених коштів є технічні особливості даного процесу та твердження відповідача про відсутність можливості сформувати електронну заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
У рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа №1-6/2018) зазначено, що основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.
Аналізуючи наявність легітимної мети втручання держави у майнові права Позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд у справі бере до уваги те, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг реалізувати наявне у нього право на повернення помилково сплачених коштів.
Фактично, з 15.03.2024 року позивачем не може у визначений ним спосіб користуватись належним йому майном, а саме грошовими коштами у сумі 127 101,34 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що в контексті обставин цієї справи наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що спору щодо вищезазначеної частини, між позивачем та відповідачем не існує. Позивач не надав до суду жодного доказу, що його права в цій частині порушені відповідачем. Також, відповідач ще не здійснив видачу довідок про розміри грошового забезпечення позивача станом на 2022 рік та 2023 рік, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у вказаній частині при видачі таких довідок будуть порушені відповідачем.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині необхідно відмовити як передчасних.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у частині вказаних позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 968,96 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення формування та подання Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 127101,34 грн. за заявою від 03.06.2024 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві сформувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених сум грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно у розмірі 127101,34 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011).
Суддя O.A. Вовченко