про закриття провадження в адміністративній справі
23 квітня 2025 р.№ 400/2531/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинов І. А., розглянув заяву відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684, 00 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2023 рік, для проведення 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 д постанови №704, та з обов'язковим зазначенням додаткових видів грошовог забезпечення, у розмірах визначених шляхом множення процентної ставки додаткових видів грошового забезпечення, на розмір основних видів грошового забезпечення розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684,00 грн), для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою від 21.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача до суду надійшла заява про закритті поводження у справі.
В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що Миколаївським окружним адміністративним судом вже було розглянуто справу №400/11525/24, з аналогічним предметом позову. Так, позовними вимогами були видати довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до постановами Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та від 12.05.2023 №481 та відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683 згідно до тарифного розряду « 15». 31.01.2025 рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/11525/24 частково задоволено позов. На виконання рішення Суду у зазначеній справі супровідним листом від 14.03.2025 №9/1/4793 ІНФОРМАЦІЯ_3 було підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року по справі № 400/4514/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04 1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
На конання рішення по справі № 400/4514/23 відповідач виготовив довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, від 27.11.2023 №9/1/9417, проте розміри додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії розраховані, виходячи з розрахункової величини - 1762 грн.
Спір у даній справі заявлений у зв'язку з незгодою позивача із діями відповідача, вчиненими на виконання рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року по справі № 400/4514/23, яке набрало законної сили.
Фактично при розгляді цієї справи суд має дослідити і перевірити порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року по справі № 400/4514/23.
Отже позовні вимоги зводяться до оскарження дій відповідача щодо належного виконання вказаного рішення суду.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що зазначені норми процесуального закону мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
За урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17.
Саме невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 року по справі № 400/4514/23 в частині обчислення додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01.01.2023, визначених при виконанні згаданого рішення суду, покладено позивачем в основу підстав цього позову, у зв'язку із чим такі твердження не можуть бути не взяті судом до уваги чи на власний розсуд розтлумачені як такі, що не пов'язані з виконанням цього судового рішення.
Позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій відповідача, вчинених або не вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відтак спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За таких обставин, якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувались його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 27.11.2024 по справі №320/3687/24, від 30.09.2024 по справі №460/23064/23.
Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.
У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.08.2024 року по справі № 560/4755/20.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 400/2531/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. А. Устинов