23 квітня 2025 року № 320/10508/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту інформатизації (далі - відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач-2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Донецькій області в особі Управління інформаційно-аналітичної підтримки щодо зберігання та використання шляхом зазначення у Довідці серії ІІА №2245300 наступних відомостей: «Разом з тим, є особою, якій 30.11.2009 року Ленінським РВВС м. Донецьк, пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, кримінальна справа № 29894 від 20.11.2009 року. Кримінальну справу 21.12.2009 року направлено до суду. Інші відомості до МВС не надходили.»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області в особі Управління інформаційно-аналітичної підтримки та Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України виключити з оперативно-довідкових картотек (бази даних оперативно-довідкового обліку) наступних відомостей стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : «Разом з тим, є особою, якій 30.11.2009 року Ленінським РВВС м. Донецьк, пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, кримінальна справа № 29894 від 20.11.2009 року. Кримінальну справу 21.12.2009 року направлено до суду. Інші відомості до МВС не надходили.».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2021 року звернувся до ТСЦ №3246 РСЦ ГСЦ МВС України в Київській області для отримання Довідки про відсутність незнятої та непогашеної судимості. За результатами даного звернення позивач отримав Довідку серії ПА №2245300 (повна) 21057598050840018677, відповідно до якої за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк, на території України станом на 18.03.2021 незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуки не перебуває. Разом з тим є особою, якій 30.11.2009 року Ленінським РВВС м. Донецьк, пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, кримінальна справа № 29894 від 20.11.2009. Кримінальну справу № 29894 від 21.12.2009 направлено до суду. Інші відомості до МВС не надходили. Довідку видано для оформлення на роботу.
Позивач вказує, що станом на сьогодні інформація щодо результатів розгляду кримінальні справи № 29894 від 20.11.2009 в суді в м. Донецьк відсутня. Отримати будь-яку інформацію в органах судової влади та інших органах державної влади м. Донецьк неможливо оскільки, м. Донецьк з 2014 року перебуває під окупацією російські військ.
Зазначає, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, в місцях обмеження/позбавлення волі не перебував проте відсутні письмові докази цьому. Довідка серії ІІА №2245300 (повна) 21057598050840018677 від 18.03.2021 в такій редакції не може бути надана роботодавцю з метою працевлаштування, що тим самим обмежує конституційне право на працю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що згідно з п.2.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань №823/188 від 23.08.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 №738/7026, (далі - Інструкція №823/188) об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України, а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України. Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» є його користувачем.
Порядок вилучення облікових документів передбачений п.п.11.1 Інструкції №823/188.
Тобто, вилучення з оперативно-довідкових картотек Департаментом інформатизації при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.
Також відповідач-1 посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідачем-2 відзиву на позовну заяву подано не було.
Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, в редакції чинній на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Суд вважає таку підставу пропуску строку поважною.
Також, при вирішенні питання про поновлення строку суд враховує, що позивач намагався здійснити досудове врегулювання спору шляхом надсилання різноманітних листів та запитів, перелік яких вже було наведено вище.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі суд виходив з того, що строк звернення до суду з даною позовною заявою позивач не пропустив, отже були відсутні підстави для вирішення питання про його поновлення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач) в березні 2021 року звернувся до ТСЦ №3246 РСЦ ГСЦ МВС України в Київській області для отримання Довідки про відсутність незнятої та непогашеної судимості.
За результатами даного звернення позивач отримав Довідку серії ПА №2245300 (повна) 21057598050840018677, відповідно до якої за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Донецьк, Донецька область Україна, на території України станом на 18.03.2021 незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуки не перебуває. Разом з тим є особою, якій 30.11.2009 Ленінським РВВС м. Донецьк, пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, кримінальна справа № 29894 від 20.11.2009. Кримінальну справу № 29894 від 21.12.2009 направлено до суду. Інші відомості до МВС не надходили. Довідку видано для оформлення на роботу.
Позивач стверджує, що станом на сьогодні інформація щодо результатів розгляду кримінальні справи № 29894 від 20.11.2009 в суді в м. Донецьк відсутня. Отримати будь-яку інформацію в органах судової влади та інших органах державної влади м. Донецьк неможливо оскільки, м. Донецьк з 2014 року перебуває під окупацією російських військ. Зазначає, що він до кримінальної відповідальності не притягувався, в місцях обмеження/позбавлення волі не перебував проте відсутні письмові докази цьому.
У відповідь на адвокатський запит від 25122021/1 від 25.12.2021 Департамент інформатизації МВС повідомив, що станом на 30.12.2021 за інформацією персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи МВС України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.11.2009 Ленінським РВВС м. Донецьк в рамках кримінальної справи № 29894 від 20.11.2009 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 31.12.2009 матеріали кримінальної справи направлено до суду. Інші відомості до МВС не надходили. З метою перевірки актуальності та достовірності внесених відомостей до персонально-довідкового обліку стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департаментом інформатизації МВС направлявся відповідний запит до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного Управління Національної поліції в Донецькій області. Листом від 08.10.2021 № 87861 УІАП НПУ в Донецькій області повідомили, що оскільки паперовий масив обліків залишився на тимчасово непідконтрольній Україні території, перевірити актуальність та достовірність наявної інформації стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у персонально-довідковому обліку єдиної інформаційної системи МВС неможливо. Також було надано рекомендації звернутися до суду.
Вважаючи такі дії відповідача-1 протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені (частина п'ята статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Статтею 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.
Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку. Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.
Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 № 1572 (далі - Положення № 1572) Департамент інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України є структурним підрозділом апарату МВС, який здійснює, координує та контролює інформаційне забезпечення діяльності структурних підрозділів апарату Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр.
Згідно із пунктом 2 Положення № 1572 Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням.
Підпунктом 25 пункту 8 Положення № 1572 передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надання громадянам інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 № 738/7026 затверджено Інструкцію про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України (далі - Інструкція №823/188).
Згідно підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції 826/188 вона визначає порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України.
Підпунктом 1.3 пункту 1 Інструкції 826/188 визначено, що Департамент інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС) разом із зацікавленими службами та Управління (відділи) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (далі - УОІ-ВОІ) удосконалюють структуру та зміст обліків, відпрацьовують методику і тактику їх застосування з метою запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування.
Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено Порядком доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 № 1256 (далі - Порядок № 1256).
У пункті 2 Порядку № 1256 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
персонально-довідковий облік - систематизований банк (база) даних інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення;
вимога - письмове звернення про надання відомостей з персонально-довідкового обліку, що подається державними органами, які здійснюють правоохоронні функції та мають повноваження на отримання таких відомостей (додаток 1)
Пунктом 2 розділу V Порядку № 1256 визначено, що відомості з персонально-довідкового обліку надаються заявнику у формі довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Згідно з пунктом 2.1 Інструкції №823/188 об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України, а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України.
Відповідно до пункту 8.1 Інструкції №823/188 інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку Департаменту інформаційних технологій при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.
Пунктом 9.9 Інструкції №823/188 передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 Кримінального кодексу України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.
Персонально-довідковий облік є частиною єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, тобто, володільцем цього обліку є МВС України, а управління інформаційно-аналітичної підтримки Управління відповідно до статті 25 Закону України «Про Національну поліцію» є його користувачем.
Умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначено Порядком №1256.
Пунктом 14 Розділу V Порядку №1256 передбачено, що у разі незгоди з відомостями, що надані в довідці, заявник може надати до Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку».
Для виключення зазначеної інформації з довідки стосовно позивача орган в провадженні, якого знаходиться кримінальне провадження, має надіслати до Департаменту інформатизації МВС постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою статті 284 КПК. Підставою для внесення змін до персонально-довідкового обліку також може бути відповідне рішення суду.
Порядок вилучення облікових документів передбачений підпунктом 11.1 Інструкції №823/188.
З оперативно-довідкових картотек Департаментом інформатизації при МВС та територіальних УОІ-ВОІ вилучаються: а) раніше складені облікові документи у разі їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку; б) алфавітні картки на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, до яких не застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, при заміні цих карток на арештантські або картки з рішенням суду; в) облікові документи на осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності як обвинувачені, кримінальні справи стосовно яких припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок; г) облікові документи, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання (пункт 10 Інструкції №823/188).
Тобто, вилучення з оперативно-довідкових картотек Департаментом інформатизації при МВС та територіальних УОІ-ВОІ облікових документів осіб, окрім іншого, може мати місце у випадку їх переоформлення на підставі постанов органів слідства (дізнання) або ухвал судів про уточнення (зміну) анкетних даних осіб, що стоять на обліку, а також, якщо кримінальні справи стосовно осіб припинені на стадії досудового слідства на підставі реабілітації або відносно яких судом прийнято виправдувальний вирок.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що оскільки матеріали справи не містять відповідних офіційних документів, які б доводили, що інформація, стосовно ОСОБА_1 в персонально-довідковому обліку, є неповною та неточною, а також відсутня інформація, яка б слугувала підставою для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку відносно позивача, та у зв'язку з ненаданням позивачем відповідних доказів, які б свідчили про необхідність вилучення з єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України інформації, яка, на його думку, є неправдивою, відсутні правові підстави для задоволення даного позову.
Отже, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо інших доводів сторін, то вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Оцінюючи інші доводи позовної заяви суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими статтею 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.