ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" квітня 2025 р. справа № 300/181/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій,
Адвокат Захаріїв Богдан Дмитрович (далі, також представник позивача, адвокат Захаріїв Б.Д.) який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі, також первинний відповідач, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 час навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок держави моральну шкоду, завдану незаконними діями відповідача в розмірі 305 100 гривень.
В обґрунтування первинних позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, оформленим листом від 17.12.2024, ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV) та у нарахуванні і виплаті такої допомоги. Представник позивача звертає увагу, що таке рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області мотивоване тим, що страховий стаж ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 30 років 8 місяців 26 днів, тобто є меншим за необхідний - 35 років.
Мотивуючи свою позицію адвокат Захаріїв Б.Д. вказує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.06.2020 у справі №676/3013/17 періоди навчання в вищих навчальних закладах входять до спеціального трудового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років та виплату грошової допомоги. За таких обставин представник позивача переконаний, що час навчання позивача на біологічному факультеті Чернівецького державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Вважаючи протиправною відмову Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та у нарахуванні і виплаті такої допомоги позивач, через уповноваженого представника звернувся до суду з цією позовною заявою.
Адвокат Захаріїв Б.Д. 10.01.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав до суду заяву, якою долучив до матеріалів адміністративної справи документ про сплату судового збору (а.с.12-15).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.16, 17).
Пунктом 5 цієї ухвали судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення оформленого листом від 17.12.2024, всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази причин (підстав) відмови у зарахуванні позивачу часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи.
Первинний відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 23.01.2025 №0900-0802-8/4434, який надійшов на адресу суду 27.01.2025 (а.с.22-34). Так Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Мотивуючи свою позицію Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області зазначило, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області звертає увагу, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2024 про зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV часу проходження служби в лавах Збройних Сил СРСР з 10.05.1983 по 06.05.1985; часу роботи на посаді керівника гуртка Богородчанської станції юних натуралістів з 13.08.1986 по 25.08.1986; часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991; часу роботи за сумісництвом на посаді вчителя біології та хімії Монастирчанської загальноосвітньої школи з 14.11.1995 по 20.08.1999; часу роботи за сумісництвом на посаді вчителя біології та хімії в Монастирчанському навчально-виховному комплексі з 01.09.2006 по 25.05.2007, з 01.09.2007 по 25.05.2008, з 01.09.2008 по 25.05.2009, з 01.09.2009 по 23.11.2010 для призначення і виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Первинний відповідач наголошує, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24 виконано в добровільному порядку. Водночас, в результаті перерахунку пенсії спеціальний страховий стаж ОСОБА_1 , що дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, становить 30 років 08 місяців 26 днів, тобто є меншим за необхідний - 35 років.
З урахуванням зазначеного, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
На адресу суду 29.01.2025 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, а саме - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області мотивоване тим, що рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 23.03.2024 про зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV однак, лише з відзиву на позовну заяву позивач дізнався про лист від 05.12.2024 №1300-5305-9/198355 в якому, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просило Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про забезпечення перевірки правильності виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 №300/3436/24 та повідомити заявника про виконання рішення суду (а.с.36-39).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 клопотання представника позивача задоволено, замінено первісного відповідача - Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, належним відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі, також - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області), розгляд справи розпочато спочатку (а.с.41, 42).
Пунктом 5 зазначеної ухвали витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення оформленого листом від 17.12.2024, всіх документів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення та вичерпне обґрунтування з посиланням на відповідні докази причин (підстав) відмови у зарахуванні позивачу часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи (а.с.41, 42).
Представником позивача 05.02.2025, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подано заяву про внесення змін до позовної заяви (а.с.46-54), якою збільшено позовні вимоги, шляхом:
- визнання протиправною відмови Головного управління ПФУ у Львівській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та часу роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнання протиправною відмови Головного управління ПФУ у Львівській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 час роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та час роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- відшкодування ОСОБА_1 за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача в розмірі 305 100,00 грн.
Відповідно до змісту вказаної заяви, необхідність внесення змін до позовної заяви, якою збільшено позовні вимоги, представник позивача мотивує тим, що відповідно до листа, отриманого від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15.09.2023 період роботи позивача з 01.09.1986 по 01.07.1991 зараховано до стажу роботи. Однак, відповідачем по справі не враховано період роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV(а.с.46-54).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог (а.с.56,57).
Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Призначено підготовче засідання у справі на "27" лютого 2025 року о 10:00 год, в приміщенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46, зал судових засідань №3, каб. 108.
Представник позивача 11.02.2025 подав до суду, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі, в якій просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивача і його представника (а.с.61, 62).
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву від 18.02.2025 №18.02.2025, який надійшов на адресу суду 24.02.2025 (а.с.63-96). Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Як зазначає відповідач, в результаті перерахунку пенсії позивача спеціальний стаж, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, становить 30 років 8 місяців 26 днів. На переконання Головного управління ПФУ у Львівській області, підстави для призначення одноразової грошової допомоги відсутні, оскільки спеціальний страховий стаж ОСОБА_1 , який дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій становить менше за необхідний стаж - 35 років для чоловіків. Також, відповідач зазначив, що період роботи позивача з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів, не зараховано до спеціального стажу, оскільки робота за сумісництвом на посадах, які зазначені у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (надалі, також Перелік №909) не дає право на призначення пенсії за вислугу років і як наслідок виплату грошової допомоги.
З огляду на викладене, Головне управління ПФУ у Львівській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Надалі, 03.03.2025 від представника відповідача також надійшло клопотання, в якому керуючись положеннями частини 3 статті 194 КАС України останній просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів (а.с.101 та зворотна сторона).
У підготовче судове засідання, призначене на 27.03.2025, належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 закрито підготовче провадження в цій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області та призначено адміністративну справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.106-108).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзиви на позов, та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Як свідчать відомості листа Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 15.09.2023, ОСОБА_1 з 29.06.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с.52,53).
Коментованим листом ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (а.с.52,53).
В подальшому, 23.03.2024 позивач через Веб-портал Пенсійного фонду звернувся із заявою про перерахунок допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами (одноразова допомога у розмірі 10 пенсій).
Однак, згідно з рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 29.03.2024 №092750008981 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу (а.с.26 та зворотна сторона).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ у Львівській області №092750008981 від 29.03.2024 про відмову в проведенні перерахунку пенсії із нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язано Головне управління ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.03.2024 про зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV часу проходження служби в лавах Збройних Сил СРСР з 10.05.1983 по 06.05.1985; часу роботи на посаді керівника гуртка Богородчанської станції юних натуралістів з 13.08.1986 по 25.08.1986; часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991, час роботи за сумісництвом на посаді вчителя біології та хімії Монастирчанської загальноосвітньої школи з 14.11.1995 по 20.08.1999; часу роботи за сумісництвом на посаді вчителя біології та хімії в Монастирчанському навчально-виховному комплексі з 01.09.2006 по 25.05.2007, з 01.09.2007 по 25.05.2008, з 01.09.2008 по 25.05.2009, з 01.09.2009 по 23.11.2010 та про призначення і виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119747203).
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24 набрало законної сили 18.11.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119747203).
В подальшому, Головне управління ПФУ у Львівській області листом від 05.12.2024 №1300-5305-9/198355 повідомило Головному управлінню ПФУ в Івано-Франківській області, про те, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24 пенсійну справу ОСОБА_1 переглянуто, зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV відповідні періоди роботи та прийнято рішення про відмову у призначенні грошової допомоги, оскільки стаж ОСОБА_1 ,, який дає право на призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій становить 30 рокі 8 місяців 26 днів (а.с.31,32).
Коментованим листом Головне управління ПФУ у Львівській області прохало Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області забезпечити перевірку правильності виконання рішення суду від 14.06.2024 у справі №300/3436/24 та повідомити заявнику про виконання рішення (а.с.31,32).
Як наслідок, Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області листом від 17.12.2024 №0900-0306-8/55190 повідомило ОСОБА_1 про те, що в результаті перерахунку пенсії спеціальний страховий стаж останнього, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, становить 30 років 8 місяців 26 днів, тобто є меншим за необхідний 35 років, а тому відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги (а.с.5-6).
Відповідно до відомостей Форми РС-право "Індивідуальний перерахунок: згідно з рішенням суду" до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій "Прац.освіти, соцзабезпечення" зараховано періоди: з 10.05.1983 по 06.05.1985, з 13.08.1986 по 25.08.1986, з 01.09.1986 по 01.07.1991, з 15.08.1991 по 14.09.1995, з 14.11.1995 по 20.08.1999, з 01.09.2006 по 25.05.2007, з 01.09.2007 по 25.05.2008, з 01.09.2008 по 25.05.2009, з 01.09.2009 по 23.11.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.07.2023 (а.с.75).
Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу навчання на біологічному факультеті Чернівецького Державного університету з 01.09.1986 по 01.07.1991 до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та призначенні такої допомоги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
В подальшому, дізнавшись про відмову Головного управління ПФУ у Львівській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та часу роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і Основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та призначенні такої допомоги, позивач збільшив позовні вимоги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (надалі, також Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV, іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також Порядок №1191).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
За змістом пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Пунктом 6 Порядку №1911 встановлено, що для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
За приписами пункту 7 Порядку №1911 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Із аналізу наведеного слідує, що грошова допомога у розмірі десяти місячних пенсій передбачена пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV виплачується за наявності сукупності наступних умов:
- наявність у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах (35 років для чоловіків);
- вихід на пенсію саме з посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в закладах та установах державної та комунальної форми власності;
- неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Зі змісту листа Головного управління ПФУ у Львівській області від 05.12.2024 №1300-5305-9/198355 слідує, що єдино підставною для відмови позивачу у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слугувала відсутність необхідного спеціального стажу роботи, який дає право на призначення такої допомоги - 35 років для чоловіків. Згідно з коментованим листом стаж роботи позивача, який дає право на призначення допомоги становить 30 років 08 місяців 26 днів.
Відповідно до відомостей Форми РС-право "Індивідуальний перерахунок: згідно з рішенням суду" до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій "Прац.освіти, соцзабезпечення" зараховано періоди: з 10.05.1983 по 06.05.1985, з 13.08.1986 по 25.08.1986, з 01.09.1986 по 01.07.1991, з 15.08.1991 по 14.09.1995, з 14.11.1995 по 20.08.1999, з 01.09.2006 по 25.05.2007, з 01.09.2007 по 25.05.2008, з 01.09.2008 по 25.05.2009, з 01.09.2009 по 23.11.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.07.2023 (а.с.75).
Водночас, позивач ставить питання про необхідність зарахування ОСОБА_1 часу роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів, та часу роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, стосовно чого суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191 до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Приписами розділу 1 "Освіта" Переліку №909 встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають зокрема учителі які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах.
Із аналізу наведеного слідує, що до стажу роботи, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій передбаченої пунктом 7-1 XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV зараховуються періоди роботи на посадах учителів у загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форми власності.
За змістом статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі, також Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як встановлено судом, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 22.04.1983 ОСОБА_1 у період з 20.08.1999 по 03.05.2006 працював учителем біології і хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів, 01.12.2010 призначений на посаду вчителя біології, хімії та основ здоров'я Монастирчанського НВК, відомості про звільнення відсутні (а.с.88-97).
Усі записи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 22.04.1983 зроблені належним чином та не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про недостовірність записів зроблених у трудовій книжці позивача.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що період роботи позивача з 20.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології і хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та період роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді вчителя біології, хімії та основ здоров'я Монастирчанського НВК підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Стосовно тверджень відповідача про те, що період роботи позивача з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів, не зараховано до спеціального стажу, оскільки робота за сумісництвом на посадах, які зазначені у Переліку №909 не дає право на призначення пенсії за вислугу років і як наслідок виплату грошової допомоги, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
По-перше, відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач у період роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів працював за сумісництвом на іншій роботі.
По-друге, суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом, не передбачено прямої заборони зарахувати працівникам закладів освіти до стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугу років, роботи за сумісництвом.
По-третє, згідно з правовим висновком Верхового Суду, викладеним у постанові від 21.10.2019 у справі №295/8391/15-а робота за сумісництвом підлягає зарахуванню як робота, яка передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а відтак і право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Такої ж позиції притримувався Верховний Суд при застосуванні норми пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у постановах від 30.01.2019 у справі № 442/456/17 та від 05.03.2019 у справі №686/9307/17.
Відповідно до частини 5 статті 245 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що періоди роботи за сумісництвом підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Суд вкотре зазначає, що відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.04.1983:
- 01.12.2010 позивач прийнятий на посаду вчителя біології, хімії та основ здоров'я Монастирчанського НВК;
- 07.12.2020 Монастирчанський НВК перейменовано на Монастирчанську гімназію Солотвинської селищної ради;
- 01.07.2021 позивач призначений на посаду директора Монастирчанської гімназії;
- 01.07.2023 з позивачем продовжено строковий трудовий договір терміном на чотири роки(а.с.88-97).
Відповідно до розділу 1 "Освіта" Переліку №909 право на пенсію за вислугу років мають зокрема учителі та директори які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах.
Таким чином, станом на 29.06.2023 (дата призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV) ОСОБА_1 працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За змістом листа Головного управління ПФУ у Львівській області від 05.12.2024 №1300-5305-9/198355 стаж роботи позивача, який дає право на призначення допомоги становить 30 років 08 місяців 26 днів (а.с.31,32).
Відповідно до відомостей Форми РС-право "Індивідуальний перерахунок: згідно з рішенням суду" до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій "Прац.освіти, соцзабезпечення" зараховано періоди: з 10.05.1983 по 06.05.1985, з 13.08.1986 по 25.08.1986, з 01.09.1986 по 01.07.1991, з 15.08.1991 по 14.09.1995, з 14.11.1995 по 20.08.1999, з 01.09.2006 по 25.05.2007, з 01.09.2007 по 25.05.2008, з 01.09.2008 по 25.05.2009, з 01.09.2009 по 23.11.2010, з 01.01.2011 по 31.12.2020, з 01.01.2021 по 31.07.2023 (а.с.75).
В той же час, беручи до уваги висновок суду, викладений вище по тексту судового рішення, про те, що період роботи позивача з 20.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології і хімії Монастирчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та період роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді вчителя біології, хімії та основ здоров'я Монастирчанського НВК підлягають зарахуванню до стажу роботи, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, стаж роботи останнього, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV становить понад 35 років.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач до призначення з 29.06.2023 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV отримував будь-яку іншу пенсію.
Суд наголошує, що за приписами пункту 6 Порядку №1911 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо позовних вимог про відшкодування ОСОБА_1 за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача в розмірі 305 100,00 грн, суд керується наступним.
Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як зазначено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року №4, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями (бездіяльністю) її заподіяно та якими доказами вона підтверджується. Факт заподіяння моральної шкоди повинен довести позивач.
Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, представником позивача не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які понесли негативні зміни у життя позивача та необґрунтовано його розміру, не конкретизовано порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.
Матеріли справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання відповідачем моральної шкоди позивачу.
Із урахуванням викладеного, суд робить висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в цій частині, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів звернено увагу Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи вищезазначене, з'ясувавши всі обставини в справі, підтверджені безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в розмірі 968,96 гривень, підтвердженням чого є наявний в матеріалах справи платіжна інструкція №0.0.405705155.1 від 10.01.2025 (а.с.13).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яке відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 484,48 гривні, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у зарахуванні ОСОБА_1 часу роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та часу роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 час роботи з 21.08.1999 по 03.05.2006 на посаді учителя біології та хімії Монастрчанської ЗОШ-сад І-ІІІ ступенів та час роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 на посаді учителя біології та хімії і основ здоров'я Монастрчанського НВК до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно з пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) частину сплаченої суми судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ - 13814885.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.