23 квітня 2025 року Справа 160/11425/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
21.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50026, код ЄДРПОУ 00191000) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079), в якій просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000.
Позовна заява обґрунтована тим, що з аналізу висновку акту перевірки від 15.03.2023 року №159/32-00-23-27/0019100 встановлено, що відповідач робить посилання на порушення позивачем пункту Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, без зазначення конкретної статті даної Конвенції, що не дає змогу АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зрозуміти суть допущеного податкового правопорушення. Податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 не містить визначення яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи було порушено позивачем. Позивачем вказано, що відсутність в акті перевірки від 15.03.2023 №159/32-00-23-27/0019100 та податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 встановленого (документально оформленого) порушення позивачем пунктів статті 103 Податкового кодексу України свідчить про відсутність правових підстав для застосування п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України. Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 в частині застосування штрафних санкцій на підставі пунктів 125-1.2 статті 125-1 ПК України та ст. 125 ПК України. Податковий кодекс України було доповнено статтею 125-1 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав законної сили 23.05.2020. На думку позивача, відповідач застосував до позивача норму ПК України (ст. 125-1), якої не існувало на період виникнення даних правовідносин (2017- 2019рр.).
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та повідомлено позивачем в позовній заяві, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000 було предметом судового розгляду у справі №160/18691/23.
В основу обґрунтування підстав для звернення до суду з позовом у справі №160/18691/23 були покладені наступні доводи. Позивач вважав, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. Так, у запитах контролюючого органу, які передували призначенню перевірки, не зазначено всіх обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у вірності оподаткування доходів нерезидента, а також не наведено конкретних фактів в чому полягає порушення податкового законодавства з боку платника податків, отже підстави для проведення перевірки відсутні. Також, відповідач протиправно призначив та провів перевірку на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у період дії воєнного стану, чим порушив вимоги під. «б» п.п. 69.2 п. 69 ПК України. Крім того, наказ про проведення переврки від 31.01.2023 року №26-п визнаний судом протиправним та скасований, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. Щодо правомірності застосування 5% ставки оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України, то оподаткування при виплаті дивідендів здійснено згідно вимог ПК України та Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (далі Конвенція). Нерезиденти України, яким позивач виплачував доходи у вигляді дивідендів, є бенефіціарними власниками такого доходу, є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України, інвестували в придбання акцій позивача суму у розмірі 100 000 євро, не мали жодних обмежень щодо подальшого перерахування отриманого доходу іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, а тому позивач правомірно застосовував знижену ставку податку, передбачену міжнародним договором відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №160/18691/23, залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №160/18691/23 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі №160/18691/23 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Південний гірнично-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Суд звертає увагу, що у відповідності до положень п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Звертаючись до суду з позовом у справі №160/11425/25 позивач зазначає на відмінності підстав звернення до суду від підстав, що були покладені в основу позовних вимог у справі №160/18691/23.
З метою вирішення питання можливості відкриття провадження у справі та дотримання норм процесуального права стосовно недопущення розгляду тотожних спорів, що виникли з одних і тих самих підстав, суду необхідно встановити підстави звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25.
Відповідно до ч.9 ст. 160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно з ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Враховуючи, що судами вже було здійснено розгляд позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати до суду порівняльну таблицю підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25.
Порівняльна таблиця підстав звернення до суду у наведених справах надасть суду можливості на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі надати оцінку відсутності тотожності спорів та відмінності підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25, про які позивач зазначає в позовній заяві.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд повторно залишає подану позовну заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання:
- порівняльної таблиці підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25, засвідченої належним чином, для можливості встановлення судом відсутності тотожності спорів та відмінності підстав звернення до суду у зазначених справах.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:
- порівняльної таблиці підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25, засвідченої належним чином, для можливості встановлення судом відсутності тотожності спорів та відмінності підстав звернення до суду у зазначених справах.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський