21 квітня 2025 рокуСправа №160/2038/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/2038/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Чекірди Гната, буд. 10, код ЄДРПОУ: 21318350), до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 січня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2038/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
14 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач викладає позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045750002341 від 04.09.2024, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено в призначенні та перерахунку пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020- 2022 роки в розмірі 12 236,71 гривень: починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо направлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) листа від 04.12.2024 №64864- 47904/О-01/8-0400/24, яким ОСОБА_1 було повідомлено про Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045750002341 від 04.09.2024, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено в призначенні та перерахунку пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у перерахунку пенсії позивача. Позивач зазначає, що відповідачі безпідставно заперечують право позивача на зміну показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2038/25. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
25 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що не розглядав заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою від 28.08.2024 про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 04.09.2024 року № 045750002341 Позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Із заявою про призначення пенсії за віком та із будь-якою іншою заявою щодо призначення пенсії окрім заяви від 28.08.2024 про перехід на пенсію за віком Позивач не звертався. 14.10.2024 Позивач звернувся до Головного управління (вх. № 47904/О-0400-24 від 08.11.2024) відповідно до Закону України “Про звернення громадян» з питання пенсійного забезпечення, на яке надано відповідь листом від 04.12.2024 № 64864-47904/О-01/8-0400/24 “Про надання відповіді». Враховуючи вище викладене, Головне управління було зобов'язане розглянути заяву Позивача від 14.10.2024 (вх. № 47904/О-0400-24 від 08.11.2024) та направити відповідний лист відповідь з зазначених у зверненні питань. Отже, вимога Позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо направлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) листа від 04.12.2024 №64864-47904/О-01/8-0400/24, яким ОСОБА_1 було повідомлено про Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №045750002341 від 04.09.2024, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено в призначенні та перерахунку пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що становить 12 236,71 грн, є протиправною та не відповідає чинному законодавству, оскільки Головне управління зобов'язане надати відповідь у встановлений Законом строк. Саме ненадання такої відповіді (не направлення листа від 04.12.2024 №64864- 47904/О01/8-0400/24) і є протиправними дії, в даному випадку, лист було направлено у встановлений Законом порядок. ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління з 26.07.2018 та отримує пенсію по інвалідності відповідно до закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 28.08.2024 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про перехід на інший вид пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.09.2024 № 045750002341 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком. Отже, питання щодо порядку розрахунку пенсії не розглядалось, оскільки у позивача не виникло право на призначення пенсії за віком.
Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач з 2018 року отримує пенсію по інвалідності, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
28 серпня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, однак рішенням від 04.09.2024 року №045750002341 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії (переведення на пенсію за віком). Підставою вказано відсутність страхового стажу 30 років (в наявності 29 років 01 місяць 14 днів).
Листом від 04.12.2024 року №64864-47904/О-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність страхового стажу.
Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
З підстав позову вбачається, що предмет та підстави позову не відповідають юридичній ситуації позивача. Так, позивач фактично адресував свої доводи та вимоги існуванню правових підстав для зміни йому показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Питання про зміну такого показника дійсно може поставати в разі переведення особи між видами пенсії та оцінкою того чи є новий вид пенсії таким, що призначений вперше.
Водночас, позивача ані переведено на новий вид пенсії, ані призначено новий вид пенсії, оскільки спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в пенсії за віком позивачу відмовлено через недостатність страхового стажу. Тобто, відповідачі не відмовляли позивачу у зміни показника середньої заробітної плати по Україні, натомість Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовив, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про це додатково, у призначенні пенсії за віком в цілому.
Питання належного показника середньої заробітної плати по Україні вирішується в будь-якому випадку після переходу на новий вид пенсії (призначення пенсії нового виду). Якщо новий вид пенсії не призначено (переведення не здійснено), визначення згаданого показника не здійснюється.
Серед іншого, позивач зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своїм протиправним рішенням порушив право позивача на отримання розміру пенсії, який він очікував, однак не врахував, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в цілому відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком.
В тексті позовної заяви позивач єдиним абзацом згадує, що вважає наявним у себе страховий стаж 32 роки 10 місяців 24 дні, який Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено у меншому розмірі.
Проте, позивачем не наведено ані предмету, ані підстав позову щодо зарахування страхового стажу. Весь позов стосується показника середньої заробітної плати по Україні, хоча право позивача на зміну такого показника не було заперечено відповідачами, оскільки фактично до вирішення такого питання юридична ситуація позивача не розвинулася - позивачу не призначено новий вид пенсії і не здійснено переведення на новий вид пенсії, натомість відмовлено в призначенні пенсії.
Отже, позивач оскаржив відмову в призначенні пенсії із застосуванням конкретного показника середньої заробітної плати по Україні, однак така відмова відсутня. В наявності лише відмова у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 25.07.2024 року у справі №160/20625/22.
Суд зазначає, що визначатися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
В наявній юридичній ситуації відсутні підстави для оцінки судом доводів позивача щодо його права на показник середньої заробітної плати по Україні конкретного розміру, оскільки жодним суб'єктом владних повноважень таке право не заперечувалось, оскільки відповідне питання ніким не вирішувалось.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про це позивача додатково листом, який позивач також оскаржив.
Позивачем не заявлено ані вимог про зарахування страхового стану, ані наведено відповідних підстав позову. В свою чергу суд зазначає, що вихід за межі позовних вимог хоча й є можливим, однак не може зводитись до заявлення судом замість позивача нового позову, що є порушенням принципів змагальності, диспозитивності та верховенства права. Окрім цього, в такому випадку відповідачі не мали б можливості заперечити проти доводів, які були б вперше заявлені судом вже в самому рішенні.
В юридичній ситуації позивача первинним та необхідним є призначення пенсії іншого виду (в т.ч. за рішенням суду за результатом оскарження відмови в призначенні пенсії та зобов'язання зарахувати невизнаний страховий стаж), після чого органом Пенсійного фонду України буде вирішено питання визначення показника середньої заробітної плати по Україні, який позивач, в разі незгоди, зможе оскаржити до суду.
Наразі ж судом за результатом розгляду оскаржених позивачем рішення та листа відповідача встановлено, що порушені позивачем питання цими рішенням та листом не вирішувались, в призначенні пенсії відмовлено через недостатність страхового стажу. Вимог та доводів по суті позивачем з цього приводу не заявлено.
Отже, рішення містить підставу для прийняття, проти якої відсутні заперечення та доводи позивача.
Вищевказане є підставою для відмови у позові, оскільки жодних підстав для визнання необґрунтованим висновку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо кількості страхового стажу позивача позивачем не наведено. Спірне рішення в цілому не оскаржувалося з цієї підстави, хоча вона була єдиною підставою для прийняття такого рішення. Відсутні і підстави для задоволення спонукальних позовних вимог, адже для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком необхідно встановити відповідність позивача умовам для призначення такої пенсії, зокрема, зобов'язати зарахувати страховий стаж або встановити його достатність без зарахування. Однак даний позов не стосувався кількості страхового стажу позивача в цілому, позивач не оскаржував (згідно змісту позовної заяви) незарахування страхового стажу, не просив зобов'язати зарахувати такий стаж, натомість адресував усі підстави позову питанню, яке відповідачами не вирішувалось.
Окрім цього, сама лише констатація протиправності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або бездіяльністю органів влади, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.
Отже, разом з визнанням протиправним рішення, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов'язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Подібні правові висновки наявні у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №580/2259/23.
Позивачем при цьому також не заявлялось і вимог про зарахування страхового стажу, доводи з цього питання також відсутні. В свою чергу для призначення пенсії за віком позивач повинен відповідати умовам для призначення пенсії такого виду. Незгода з оцінкою відповідачами відповідності позивача умовам для призначення пенсії (за віком наприклад, з кількістю страхового стажу) утворює самостійний спір з підставами позову у вигляді доводів щодо необґрунтованості незарахування певних періодів роботи до страхового стажу, однак даний спір таким не є.
Вищевказане є додатковою підставою для відмови у позові.
Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області суд зазначає, що направлення листа не є способом порушення прав, оскільки такий лист не створює самостійного впливу на права особи, натомість має інформуючий характер про певні обставини, які вже можуть мати вплив на права особи. В даній справі такі обставини (спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області ) було самостійним предметом оскарження. Отже, діями Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області права позивача не порушено, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко