23 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1902/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ у Миколаївській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення № 907540883865 від 07.02.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в органах митного контролю з 08.07.1999 по 30.05.2019 на підставі довідок про заробітну плату, виданих Волинською митницею, з врахуванням надбавок за інтенсивність, за виконання особливо важкої роботи, премії щомісячної, інших виплат (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 31.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області № 907540883865 від 07.02.2025 відмовлено у призначенні пенсії. Позивач вказує, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії як державному службовцю, не зарахувавши до стажу державної служби стаж роботи позивача у митних органах.
Вважаючи відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу» протиправною, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач станом на 01 травня 2016 не працював на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців та станом на день набрання чинності Законом №889-VIII немає 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, передбачених чинним законодавством.
Зазначають, що надана позивачем довідка до заяви про переведення пенсії відповідно до Закону України № 889-VIII від 30 січня 2025 Nє 73-22/46/5 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видана Волинською митницею, не відповідає вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 Nє 823.
У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ в Миколаївській області просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки позивач станом на 01.05.2016 не обіймав посаду державного службовця та не набув 20 років стажу державної служби до 01.05.2016, тому відсутні підстави для переведення його з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.
Також вказують, що оскільки відповідачем рішення про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889 не приймалось, то й вимога позивача про таке переведення з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, є передчасною
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
У червні 2016 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року Nє 796-XII.
31.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком за нормами Закону України “Про державну службу» № 889 від 10.12.2015, долучивши довідки про складові заробітної плати державного службовця видані Волинською митницею від 30.01.2025 за №73-22/46/5, №73-22/46/6 та №73-22/46/7.
Відповідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі-Порядок), заява про призначення (перерахунок) пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності відділом перерахунків пенсій ГУ ПФУ в Миколаївській області.
07.02.2025 рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області № 907540883865 позивачу було відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу державної служби.
Відповідач не зарахував до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців період роботи з 08.07.1999 по 30.05.2019 в у митних органах, тобто 19 років 10 місяців 23 днів.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні на пенсію державного службовця відповідно до закону України “Про державну службу», звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, втратив чинність Закон України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723 (далі - Закон від 16.12.1993 №3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до цього закону.
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229).
Пунктом 4 Порядку №229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу».
Так, статтею 46 цього Закону визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
У пункті 6 Порядку також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Системний аналіз цих норм дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону України “Про державну службу», є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України “Про державну службу» №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України “Про державну службу» №3723 та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» №3723 після 01.05.2016, є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону від 16.12.1993 №3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг віку 62 років та згідно форми РС-право №ПС: 907540883865 загальний страховий стаж позивача становить 38 роки 9 місяць 20 дні. Разом із тим, відповідачем до стажу державної служби не зараховано період роботи з 08.07.1999 по 30.05.2019 в органах державної митної служби
У пункті 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 05.04.1981 слідує, що:
- 08.07.1999 згідно наказу № 24-к від 05.07.19993 призначений на посаду інспектора митного поста «Устилуг»;
- 07.02.2002 ОСОБА_1 відповідно до наказу № 33-к від 06.02.2002 призначений на посаду головного інженера митного поста «Устилуг»;
- 01.03.2003 наказом № 41-к від 21.01.2003 переведений на посаду головного інспектора вантажно-пасажирського відділу «Римачі»;
- 10.06.2003 згідно наказу № 351-к від 04.06.2003 переведений на посаду головного інспектора вантажного сектору вантажно-пасажирського відділу;
- 10.08.2003 відповідно до наказу № 467-к від 22.07.2003 переведений на посаду начальника пасажирського сектору №3 митного поста «Устилуг»;
- 01.01.2004 відповідно до наказу № 897-к від 29.12.2003 переведений на посаду начальника пасажирського сектору №2 митного поста «Устилуг»;
- 12.11.2004 відповідно до наказу № 897-к від 29.12.2003 переведений на посаду старшого інженера чергової частини служби організаційно-контрольної роботи;
- 01.05.2005 відповідно до наказу № 190-к від 28.04.2005 переведений на посаду начальника пасажирського сектору №2 пасажирського відділу митного поста «Ягодин»;
- 10.04.2007 наказом № 163-к від 05.04.2007 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин»;
22.08.2008 наказом № 380-к від 31.07.2008 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №3;
01.08.2008 наказом № 106-к від 21.03.2008 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Римачі»;
17.01.2009 наказом № 3-к від 12.01.2009 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин»;
01.07.2009 наказом № 314-к від 26.06.2009 переведений на посаду головного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Ягодин»;
20.04.2010 наказом № 207-к від 19.04.2010 переведений на посаду головного інспектора сектору митного оформлення №1 митного відділу митного оформлення №2 поста «Ягодин»;
27.05.2011 наказом № 387-к від 27.05.2010 звільнений з посади головного інспектора сектору митного оформлення №1 митного відділу митного оформлення №2 поста «Ягодин» Ягодинської митниці в порядку переведення до черкаської митниці відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України;
30.05.2011 наказом № 273-к від 30.05.2011 призначений на посаду інспектора оперативних чергових в порядку переведення з Ягодинської митниці;
10.10.2011 наказом № 589-к від 10.10.2011 переведено на посаду старшого інспектора відділу оперативних чергових Черкаської митниці;
19.11.2012 наказом № 574-к від 14.11.2012 звільнений з займаної посади у порядку переведення до Рівницької митниці відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України;
20.11.2012 наказом № 381-к від 20.04.2012 призначений на посаду старшого інспектора митного поста «Удрицьк» у порядку переведення з Черкаської митниці;
02.01.2013 наказом № 4-к від 02.01.2013 звільнений з займаної посади в порядку переведення до Ягодинської митниці, відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України;
03.01.2013 наказом № 314-к від 03.01. 2013 призначений інспектора сектору митного оформлення №3 митного поста «Ізов» Ягодинської митниці в порядку переведення з Рівненської митниці;
22.01.2013 наказом № 56-к від 18.01.2013 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці як такого що був зарахований до кадрового резерву на цю посаду;
01.06.2013 наказом № 15-о від 30.05.2013 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів;
01.11.2013 наказом № 293-о від 29.10.2013 переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів;
21.05.2015 наказом № 454-о від 21.05.2015 переведений на посаду головного державного інспектора відділу контролю за переміщенням товарів управління організацій митного контролю та оформлення Волинської митниці ДФС на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку основного працівника ОСОБА_2 як такого що успішно пройшов стажування;
08.06.2015 наказом № 505-о від 08.06.2013 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС;
14.08.2015 наказом № 897-о від 13.08.2015 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС;
09.11.2015 наказом № 505-о від 08.06.2013 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС;
08.02.2016 наказом № 78-о від 03.02.2016 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС;
10.05.2016 наказом № 443-о від 06.05.2016 переведений на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Устилуг» Волинської митниці ДФС;
26.08.2016 наказом № 713-о від 25.08.2016 переведений на посаду головного державного інспектора відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Волинської митниці ДФС;
01.02.2017 наказом № 56-о від 31.01.2017 переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС;
30.05.2019 наказом № 305-о від 29.05.2016 звільнено із займаної посади за угодою сторін п. 3 ч. 1 ст. 83, ч.2 ст.86 Закону України від 10.12.2015 №889 - VIII «Про державну службу»; п.1 ст. 36 КЗпП України
Також згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.04.1981 позивачу 08.07.1999 - прийняв присягу державного службовця, а 17.03.2000 йому присвоєно персональне звання інспектора митної служби третього рангу, 19.06.2001- присвоєно достроково персональне звання інспектора митної служби другого рангу, 22.07.2003- присвоєно персональне звання інспектора митної служби першого рангу, 16.09.2005 - присвоєно спеціальне звання радник митної служби третього рангу, 01.06.2013 - присвоєно 12 ранг державного службовця, 31.12. 2013 - присвоєно спеціальне звання радник податкової та митної справи третього рангу.
З рішення від 07.02.2025 вбачається, що ГУ ПФУ в Миколаївській області, враховуючи дані трудової книжки позивача, не було зараховано періоди роботи ОСОБА_1 в митних органах в періоди, коли йому було присвоєно спеціальні звання, зокрема, період з 08.07.1999 по 30.05.2019, відтак на думку відповідача, відсутні 20 років стажу на посадах віднесених до певної категорії, тому право на пенсію державного службовця відсутнє.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України, передбачено, що пенсії, інші види соціальних витрат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), до стажу державної служби зараховується робота (служба) а посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Тобто і Порядок №283, і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.
Суд зазначає, що пункт 17 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII передбачає, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, у цьому випадку інше передбачено законом, а саме: за статтею 569 Митного кодексу України, посадові особи митних органів є державними службовцями. При цьому, як зазначено вище, Порядок №283, і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в митних органах з присвоєнням спеціальних звань.
Зважаючи на викладене, період роботи позивача в органах Державної митної служби зараховується йому до стажу державної служби. Таким чином, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи з 08.07.1999 по 30.05.2019 в Державній митній службі з врахуванням задоволеного відповідачем періоду з 08.07.1999 по 16.03.2000 та з 01.06.2013 по 30.12.2013 та служби в Армії з 27.04.1981 по 07.06.1983.
Зважаючи на це, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості зарахування спірного періоду до стажу державної служби, оскільки будь-яких законних перешкод для реалізації позивачем цього права судом не встановлено.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Так, судом встановлено, що позивач прийнятий на посаду в органи митної служби 26.04.1993, а 05.10.2024 звільнений з роботи в органах митної служби за власним бажанням. Таким чином загальний стаж роботи позивача на вищевказаних посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», з врахуванням задоволених судом позовних вимог про зарахування до цього стажу як стажу держслужби періоду роботи в митних органах, служби в Армії та періоду зарахованого відповідачем 08.07.1999 по 16.03.2000 та з 01.06.2013 по 30.12.2013, становить більше 20 років зазначене підтверджується і досліджене судом довідкою Волинської митниці від 30.01.2025 №7.3- 12/48- 7 та довідками Волинської митниці від 30.01.2025 на ОСОБА_1 про складові зарплати який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби.
Пунктом 20 та 31 постанови ВС у складі колегії суддів КАС від 25.05.2023 в справі № 580/3805/22 в подібних правовідносинах зроблено висновок, що визначальною умовою для зобов'язання переведення особи з пенсії за віком на пенсію відповідно до ЗУ від 16.12.2023 № 723 “Про державну службу» є не просто наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади держслужби або 20 років стажу держслужби не залежно від того чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), але й обов'язкова наявність певної додаткової умови: у порядку визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців.
Враховуючий наявний стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу», а відтак рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 907540883865 від 07.02.2025 про відмову позивачу в перерахунку пенсії/перехід на пенсію за Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII є неправомірним.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Волинською митницею від 30.01.2025 за №73-22/46/5, №73-22/46/6 та №73-22/46/7, суд зазначає таке.
Обов'язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за наявності законних підстав покладається на відповідача.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, позивач просить зобов'язати ГУ ПФУ у Миколаївській області здійснити переведення та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, при цьому, саме переведення на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII відповідачем не здійснено, тому підстави для та виплати даної пенсії з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 30.01.2025 за №73-22/46/5, №73-22/46/6 та №73-22/46/, виданих Волинською митницею відсутні.
Суд дійшов висновку, що питання про виплату пенсії по віку відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з дати звернення, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, без переведення на даний вид пенсії є передчасним, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Аналогічна позиція в даній категорії справ викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі № 140/3766/24.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області № 907540883865 від 07.02.2025 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно з Законом України “Про державну службу», то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку буде визнання протиправним і скасування вказаного рішення та зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області (орган який відмовив у переведенні на інший вид пенсії) перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» з часу звернення із заявою, з 31.01.2025, із зарахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи позивача з 08.07.1999 по 30.05.2019 в Державній митній службі, відтак, позов підлягає до задоволення частково.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 211,20 грн, сплачений квитанцією від 27.02.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 КАС України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення», Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України “Про державну службу» суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 907540883865 від 07.02.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців періоди роботи в з 08.07.1999 по 30.05.2019 в митних органах, (з врахуванням задоволеного відповідачем періоду з 08.07.1999 по 16.03.2000 та з 01.06.2013 по 30.12.2013) та період військової строкової служби з 27.04.1981 по 07.06.1983 та прийняти рішення про переведення його з пенсії за віком, що виплачувалась відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року Nє 796-XII на пенсію по віку згідно із Законом України “Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII, починаючи з 31.01.2025.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026; Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1; код ЄДРПОУ 13844159).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич