м. Вінниця
23 квітня 2025 р. Справа № 120/4282/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
31.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив:
- визнати протиправними дії (лист №1667-1014/X-02/8-0200/25 від 06.02.2025 року) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 року відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв?язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.04.2025 року позовну заяву залишено без руху, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку; подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
18.04.2025 року на виконання вимог вказаної ухвали позивач подав до суду заяву, у якій просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався лише 06.02.2025 року після отримання відповіді листа відповідача, яким відмовлено у проведенні індексації пенсії.
Відтак, позивач вважає, що до суду звернувся у строк, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зважає на таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернувшись до суду з цим позовом 31.03.2025 року, позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року.
Тобто, фактично спірні правовідносини виникли у березні 2022 року, у березні 2023 року, у березні 2024 року.
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2022, 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, а тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 року у справі № 160/28752/23, який відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 року по 30.09.2024 року включно.
Водночас, надаючи оцінку, обставинам, що наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд не може визнати такі поважними, адже матеріали справи не містять доказів об'єктивної неможливості звернення до суду із цим позовом у період з 01.03.2022 року по 30.09.2024 року.
При цьому, як вже було зазначено судом в ухвалі без руху, додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи з 01.03.2022 року пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати.
Звернення позивача 23.01.2025 року до відповідача щодо спірного питання, що не може бути визнано як розумний строк для захисту порушеного права.
Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на заяву щодо пенсійного забезпечення або про перерахунок пенсії не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 240 КАС України).
З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали його звернення до суду, у строк визначений КАС України, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.03.2022 року по 30.09.2024 року.
Керуючись ст. ст. 171, 240, 248, 256, 294 КАС України, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 01.03.2022 року по 30.09.2024 року - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович