м. Вінниця
23 квітня 2025 р. Справа № 120/3188/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не видачі довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку з змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, п. 1 ч. 3, п. 1 ст. 4 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривень.
З метою зобов'язання відповідача видати довідку про суддівську винагороду, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Ухвалою від 17.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Відповідач, зокрема, зазначив, що статтею 7 Закону № 3460-ІХ установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з січня місяця - 2102,00 грн.
Отже, з січня місяця 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн.
Тому, Вінницький апеляційний суд нараховує та здійснює виплати працюючим суддям апеляційного суду суддівську винагороду за період з 1 січня по 31 грудня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн.
Відповідач зазначив, що враховуючи, що довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці видається на основі суддівської винагороди працюючого судді, вимога Позивача про видачу такої довідки за 2024 рік, виходячи із базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням абзацу 4 статті 7 Закону № 3460-ІХ, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є безпідставною через відсутність змін у розмірі складових суддівської винагороди працюючого судді.
Третя особа 26.03.2025 подала письмові пояснення та зазначила, що починаючи з січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні. Тому, підстави для перерахунку у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди відсутні.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 08.12.2016 № 3076/0/15-16, у зв'язку з поданням заяви, звільнений у відставку з посади судді апеляційного суду Вінницької області.
З моменту звільнення позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання.
Позивач 04.03.2025 звернувся до Вінницького апеляційного суду із заявою про видачу оновленої довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеної виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обчисленого відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн.
Розглянувши заяву, відповідач відмовив у видачі оновленої довідки про розмір суддівської винагороди судді Вінницького апеляційного суду станом на 01.01.2024 покликаючись на те, що посадовий оклад судді з 2021 року не змінювався і обраховується з розміру 2102 грн, а тому надання довідки не ґрунтується на положеннях національного законодавства України.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.ч. 3-5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 1 розділу IV Порядку, затвердженого Постановою правління ПФУ № 3-1 від 25.01.2008, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 2 ст. 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Статтею 4 Закону № 1402-VIII закріплено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з ч. 1-2 ст.135 цього Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Така винагорода складається з посадового окладу та доплат. Пунктом 2 ч. 3 цієї статті передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2024 рік'' установлено, що прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028 грн, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 становить 2102 грн.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402-VIII, й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин застосовуватися не можуть.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV (далі - Закон №966-XIV) прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Вказаною нормою Закону встановлено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких окремо визначається прожитковий мінімум, і судді не віднесені до жодної з таких груп.
Суд звертає увагу, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також до Закону № 966-XIV щодо визначення суддів однією з демографічних груп населення для яких встановлюється окремо розмір прожиткового мінімуму не вносились.
Отже, оскільки спеціальним Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а грошове утримання судді у відставці розраховується із суддівської винагороди, і вказана гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до цього закону, суд дійшов висновку що позивач має право на отримання, а відповідач зобов'язаний видати довідку про розмір суддівської винагороди у 2024 році для перерахунку довічного утримання, з урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році.
Враховуючи те, що позивач має право на грошове утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди, обчисленої у 2024 році, з урахуванням розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у сумі 3028 грн, а відповідач за заявою позивача не надав такої довідки, що не спростовано останнім, то дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні відповідної довідки про розмір суддівської винагороди у 2024 році виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзаців 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", відповідач діяв неправомірно.
Як наслідок відповідача належить зобов'язати видати позивачу оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Вінницького апеляційного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку із змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 гривень.
Зобов'язати Вінницький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 року із визначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 грн, в якій зазначити що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 299772 грн, та складається з посадового окладу - 166540 грн, доплати за вислугу років (80%) - 133232 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вінницького апеляційного суду сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Вінницький апеляційний суд (код ЄДРПОУ - 42257550, вул. Соборна, 6, м. Вінниця, 21050);
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 23.04.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна