Справа № 577/1791/25
Провадження № 3/577/540/25
"24" квітня 2025 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Галяна С.В.
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
особи, щодо якої вирішується питання
про притягнення до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, РНОКПП не виявлено,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права у відповідності до ст.268 КУпАП роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286823 від 31 березня 2025 року ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки 31 березня 2025 року о 13 год. 15 хв. в м. Конотоп по пр. Миру, 22, керуючи транспортним засобом Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, здійснила обгін перетнувши подвійну суцільну лінію, та виїхала на смугу зустрічного руху, де здійснила зіткнення з т.з. Уаз 3909 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , котрий рухався в попутному напрямку та здійснював поворот ліворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала, та пояснила, що протокол не відповідає фактичним обставинам, оскільки її автомобіль на момент огляду знаходився на своїй полосі руху. Це відображено в схемі ДТП. Водій автомобіля ОСОБА_2 дав хибні свідчення про те, що вона хотіла його обігнати, а він здійснював поворот з крайньої лівої полоси, хоча фактично він їхав у правому ряду, не ввімкнув сигнал повороту і прямо перед нею різко повернув вліво. В його поясненні першочергово не було вказано, що він ввімкнув поворот, а дописано зверху, що може свідчити на фальсифікацію. Вона не порушувала правил дорожнього руху, їхала без перевищення швидкості, а внаслідок створення аварійної ситуації ОСОБА_2 було сильно пошкоджено її автомобіль та нанесено значної шкоди. Пояснення ОСОБА_2 спростовуються пошкодженнями на її автомобілі, так як за його версією ДТП, вона мала б пошкодити задню частину його автомобіля. Обгін вона не робила і суцільну подвійну лінію не перетинала, а тому просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши представлені докази, дійшов наступного висновку.
Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ст. 124 КУпАП настає за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження зокрема транспортних засобів.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Таким чином для притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити допущення нею ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортних засобів, а також причинний зв'язок між порушеннями та наслідком.
Відсутність хоча б однієї із цих ознак виключає відповідальність.
У частині 1 ст. 2 КУпАП закріплено, що законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 і ч.2 ст.7 КУпАП).
За положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ці обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо, а згідно ч. 2 обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
У згаданій позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд виходить з того, що їй інкримінується порушення вимог п.п. 11.4, 34 ПДР, які повинні бути доведені певними доказами, але наявний у матеріалах провадження обсяг доказів не є достатнім для беззаперечного висновку про її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, матеріали провадження містять лише пояснення учасників ДТП, жоден з яких не визнав свою провину в ДТП, та є заінтересованою особою, а на схемі доданій до протоколу про адміністративне правопорушення лише зафіксовано розташування т/з, вже після скоєння ДТП та з вказаної схеми також неможливо беззаперечно встановити чи дійсно ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Megan д.н.з. НОМЕР_1 здійснила обгін перетнувши подвійну суцільну лінію, та виїхала на смугу зустрічного руху, де здійснила зіткнення з т.з. Уаз 3909 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , котрий рухався в попутному напрямку та здійснював поворот ліворуч, що впливає на встановлення відповідності дій водія та його вини або невинуватості, у цьому випадку ОСОБА_1 , у ДТП.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що для встановлення фактичних обставин справи та відповідності дій водіїв положенням ПДР України під час ДТП, що сталася 31 березня 2025 року, необхідні спеціальні знання.
Між тим, за відсутності клопотань учасників провадження, суд позбавлений можливості за власною ініціативою призначити експертизу у справі, що не відповідатиме принципу змагальності сторін під час судового розгляду.
Отже, суд, з урахуванням викладеного та зібраних доказів у справі, не має можливості встановити причинний зв'язок між діями особи, яка притягується до відповідальності, і їх наслідками, що виключає її адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
З огляду на викладене провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП
Керуючись: ст.ст. 124, 247 ч.1 п.1, 284 КпАП України,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: С. В. Галян