Справа № 149/2237/24
Провадження №2/149/225/25
Номер рядка звіту 67
23.04.2025 м.Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Хмільнику заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя, -
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частки дійсної ринкової вартості автомобіля "Toyota Avensis", 2010 року випуску, VIN- НОМЕР_1 у розмірі 156238,71 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про стягнення з відповідача судових витрат. Для вирішення питання про розподіл судових витрат у порядку ст. 246 ЦПК України призначено судове засідання на 23.04.2025 о 15:00 год.
14.04.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
Позивач, її представник не з'явилися. Представник надала заперечення проти стягнення витрат, оскільки додатки до заяви, які направлені представником відповідача через електронний суд не відкриваються. Також просила врахувати незадовільний фінансових стан позивача, перебування на її утриманні малолітньої доньки. Крім того, представник відповідача 18.03.2025 не з'явився до суду без поважних причин, повідомивши про це лише перед самим судовим засіданням засобами зв'язку.
Відповідач, представник відповідача не з'явилися, представник подав заяву про проведення засідання у його відсутність.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача, зважаючи на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано: ордер про надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 05-08 від 05.08.2024, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 05-08/24 від 05.08.2024, копію звіту про витрачений час, копію акту приймання-передачі № 1.
Представник позивача заперечує проти стягнення цих витрат.
Оцінюючи доводи представників сторін, суд приймає до уваги те, що позов задоволено частково. Також у звіті про витрачений час у п. 7 зазначено "(більше 5 судових засідань) прийняття участі в підготовчому проваденні та розгляді справи по суті - 4000 год." За відомостями протоколів судових засідань представник Зінкевич Д. В. приймав участь у п'яти судових засіданнях (включаючи підготовчі судові засідання), а не більше 5, як зазначено у п. 7. Також тривалість цих судових засідань була не більше 10 годин, а тому показник у 4000 годин є значно завищеним. Усі інші зазначені у звіті витрати є співмірними зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів, узгоджуються з п. 3.1 договору про надання правничої допомоги, а тому підлягають стягненню.
Доводи представника позивача про перебування на утриманні позивача доньки, оренда квартири, незадовільний фінансовий стан, наявність заборгованості по аліментам, не доведені доказами. У матеріалах справи наявна довідка про місце проживання позивача з дитиною від 05.04.2024, що підтверджує їх місце проживання на дату видачі довідки, а не на даний час. З витягу з Реєстру застрахованих осіб видно, що у 2024 році позивач не сплачувала відповідні платежі, що не виключає можливість отримання нею інших доходів, у тому числі і в 2025 році. Інші доводи зазначені у запереченнях не є підставою для зменшення понесених відповідачем витрат.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу та вважає доведеним розмір цих витрат у 16000 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву адвоката Зінкевича Д. В. про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_2 документально підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК