Справа № 752/5016/25
Провадження № 2-а/752/210/25
Іменем України
24 березня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмінстрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмінстрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серія 2КІ №0000861455 від 11 лютого 2025 року.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Слободянюк А.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями проведеного 27.02.2025.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий семиденний строк, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
З урахуванням того, що представник позивача має зареєстирований кабінет в системі «Електронний суд», 13.03.2025 вказану ухвалу суду було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету представника позивача, про що свідчать відповідна довідка, яка містяться в матеріалах справи.
Тобто з урахуванням того, що стороні позивача було надано семиденний строк для усунення недоліків позову з моменту отримання ним копії ухвали суду та враховуючи те, що така ухвала була доставлена в електронний кабінет 13.03.2025, то вбачається, що граничний строк усунення недоліків за наведеною позовною заявою, був - до 20.03.2025 включно.
Станом на 24.03.2025, недоліки вказані судом в ухвалі від 03.03.2025, позивачем не усунуто.
Як зазначено у позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Відповідно до ст.ст. 43, 44 КАС України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв'язку з не усуненням недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, КАС Україні, суддя,
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адмінстрації), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Слободянюк