Справа № 148/2751/24
Провадження №2/148/161/25
Іменем України
11 квітня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи позовні вимоги тим, що 17.09.2023 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 6169071, який підписаний електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 договору позики.
Відповідно до умов договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі пов'язанні з виконання цього договору. Позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 робочих днів з дати підписання договору. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про захист персональних даних». Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою» є невід'ємною частиною договору.
Крім того, ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію необхідну для укладення договору.
Між позивачем та ТОВ «Маніфою» укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило належне йому право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 4 від 15.05.2024 до договору факторингу №11-01/2024 слідує, що позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16546,4 грн. з яких: 5200 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 11346,4 грн - сума заборгованість за відсотками за користування позикою.
Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача вищевказаним договором, позивачем не здійснювалося жодних штрафних санкцій.
При цьому, вказана сума заборгованості за кредитним договором не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача, що призвело до заборгованості відповідачки перед позивачем, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути із відповідача загальну суму заборгованості за договором позики № 6169071 в розмірі 16546,4 грн та судові витрати.
Від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований наступним.
Представник відповідача зазначені позовні вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не в змозі платити по кредитних зобов'язаннях, у зв'язку з цим Верховною Радою України ухвалено Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.
Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом:
-споживач звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов'язань за таким договором;
-неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24.02.2022 сплата яких передбачена договором про споживчий кредит підлягають списанню;
-у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;
Також, представник відповідача зазначає, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили - форс-мажору.
На даний час відповідач не може вчасно та в повному обсязі сплачувати платежі передбачені умовами Договору, оскільки, вона опинилася в скрутному фінансовому становищі, яке спричинило негативний вплив на здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов'язань за споживчим кредитам відповідно до раніше обумовленого Договору.
Відповідач не має наміру ухилитися від сплати вказаного кредитного договору, не відмовляється від фінансових зобов'язань. У подальшому, відповідач має намір погасити тіло кредиту, як тільки покращиться фінансове становище.
У підписаній відповідачем анкеті-заяві, розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов'язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку та не міститься посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
Паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка надана відповідачу, й матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17-ц), роздруківки із сайту позивача Умов та Правил, Тарифів належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом. Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У згаданій справі Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що при укладенні договору із споживачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дотрималося вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (які діяли на момент підписання анкети-заяви) щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок, на думку Великої Палати, не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Тому, представник відповідача вважає за можливе у даній справі зробити аналогічний висновок про те, що відповідач не узгодив із позивачем умови щодо нарахування відсотків та строку повернення кредиту.
Враховуючи, що укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), однак кошти фактично отримані та не повернуті, зважаючи на норму ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів. Саме така правова позиція висловлена у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17-ц).
Отже, представник відповідача вказує, що відсутні підстави для стягнення з відповідача, нарахованої заборгованості за процентами, оскільки, банк просив стягнути з відповідача саме договірні проценти, а такі умови договору є неузгодженими. Доведеним є лише розмір заборгованості за тілом кредиту, тому позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача заборгованості за тілом кредиту, а у задоволенні інших вимог слід відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив, яка мотивована наступним.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв'язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Детальний порядок укладення кредитного договору передбачено розділом 9 Договору позики № 6169071.
Укладення договору позики здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Позикодавця, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення Позикодавцем в Особистому кабінеті Позичальника Договору позики для вивчення та прийняття його умов Позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого Позикодавцем Договору у відповідне поле.
Тобто, верифікація та ідентифікація Позичальника здійснюється через ІТС Первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно- комунікаційній системі Товариства (ІТС Товариства) та доступний, зокрема, через сайт Товариства або інші засоби.
Таким чином, ОСОБА_1 підписала електронним підписом паспорт споживчого договору одноразовим ідентифікатором h37488 та договір позики № 6169071 електронним підписом одноразовим ідентифікатором f27574.
В анкеті-заяві вказані лише дані фізичної особи, а відомості щодо строку договору, суми кредиту та процентної ставки детально зазначено в паспорті споживчого договору та у договорі позики.
Для укладання кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Саме відповідач ініціювала укладення такого договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.
У відповідності до умов Кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісними Кредиторами (Позикодавцями) не було б укладено.
Також, виходячи з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2019 у справі № 526/405/13 - факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених Кредитним договором.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим.
Також, представник позивача зазначає, що відповідачем факт укладення Кредитного договору у відзиві не спростовується. До того ж, відповідачем безпосередньо визнається укладення Кредитного договору з Первісним кредитором, а відповідно, вона визнає отримання за даними договорами коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитних договорів.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості, Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з об'єктивних обставин перебуває в скрутному фінансовому становищі, проте як вказує представник позивача ніяких доказів, які б підтверджували цю обставину не надає.
Позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються (Постанова Київського апеляційного суду по справі № 381/1311/23 від 25.06.2024)
Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів.
Також, перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв'язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.
Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з Правилами надання коштів, відповідачем при укладенні Кредитного договору висловлено не було. Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовні заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 17.09.2023 укладений договір позики №6169071, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5200 грн, з метою придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, строком на 80 днів з 17.09.2023 до 06.12.2023, який складається з розрахункових періодів визначених розрахунком. Тип позики - довгострокова. Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні. Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики: акційна процентна ставка, фіксована 1,61850% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього Договору. Базова процентна ставка, фіксована 2,49000% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору. Основна процентна ставка, фіксована: 3,00000% на день застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього Договору. Позика надається Позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті (п.п. 2.2-2.5 договору позики) (а.с. 5-9).
Відповідно до п. 10.1.5 договору позики, підписуючи договір позичальник підтверджує, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання фінансових послуг ТОВ «Маніфою», які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1 - 3.2 договору позики, умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду (за Розрахунком, затвердженим Сторонами при укладенні Договору або, у разі наявності, затвердженим Сторонами при укладенні Додаткової угоди щодо продовження строку позики): У разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку за Договором позики графіку нарахування процентів, при цьому значення акційної процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку позики, визначеного цим Договором. Також Позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду. У разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні Додаткової угоди щодо пролонгації позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою відповідно до встановленого в Розрахунку графіка нарахування процентів, при цьому значення базової процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду, визначеного Договором/відповідною Додатковою угодою щодо продовження строку позики. Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов'язком Товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки. Після спливу першого розрахункового періоду, у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному п. 2.4.3 цього Договору, за кожен день користування позикою в межах строку позики.
Відповідно до п.п. 3.4. - 3.5 договору позики, повернення позики та сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється позичальником у визначений цим договором чи додатковою угодою щодо продовження строку позики строк позики/достроково шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. У разі дострокового повернення позики позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з графіком, визначеним Розрахунком. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за цим договором у повному обсязі ця сума зараховується Позикодавцем у наступній черговості, за винятком випадків, передбачених п. 4.4. цього Договору: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування позикою; у другу чергу сплачується прострочена до повернення сума позики; у третю чергу сплачуються проценти за користування позикою; - у четверту чергу сплачується сума позики.
Згідно п. 4.1-4.3 договору позики, позичальник чи позикодавець не мають права продовжити строк позики в односторонньому порядку. Строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення сторонами відповідної додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей договір позики. Укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики можливе виключно за ініціативи позичальника, шляхом попередньої оплати суми нарахованих станом на дату такого платежу процентів та подальшим обранням опції в особистому кабінеті щодо ініціювання продовження строку позики. Після опрацювання такої ініціативи позичальника товариство направляє позичальнику (шляхом розміщення в Особистому кабінеті) для вивчення та підписання відповідну додаткову угоду.
Відповідно до п. 6.1 - 6.2 договору позики, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, а також передбачену цим договором. За кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі: 0,51% від залишку заборгованості за сумою позики. Розмір процентів на прострочену позику є фіксованим та не може бути змінено Позикодавцем в односторонньому порядку. При нарахуванні процентів за цим пунктом Договору Позикодавець дотримується обмежень щодо нарахувань, що встановлені Законом України «Про споживче кредитування».
Вказаний договір позики №6169071 від 17.09.2023 укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі позикодавця (https://money4you.ua/) в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле (п. 9.1, 9.5 договору)
Вказаний договір позики підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано позикодавцем ТОВ «Маніфою» на контактний номер телефону, зареєстрований позичальником в особистому кабінеті, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача, а саме - f27574, який є безпосереднім підписом відповідача.
Крім того, шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідачем підписано Додаток №1 до договору позики №6169071 від 17.09.2023 та паспорт позики.
Додаток №1 до договору позики №6169071 від 17.09.2023 містить графік нарахування процентів за користування позикою та графік обов'язкових платежів (а.с. 10-11).
Також наявний паспорт позики, який містить інформацію про основні умови надання кредиту коштів у позику з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості позики для споживача, порядок повернення позики та інше (а.с. 12-14).
Згідно додаткової угоди № 1 до Договору позики № 6169071 від 17.09.2023, яка складена 17.10.2023, ТОВ «Маніфою» та відповідачка уклали додаткову угоду до Договору № 6169071 від 17.09.2023, у якій продовжили строк позики, загальний строк до 05.01.2024 (80 днів) (а.с. 15).
Відповідно до додаткової угоди № 2 до Договору позики № 6169071 від 17.09.2023, яка складена 17.11.2023, ТОВ «Маніфою» та відповідачка уклали додаткову угоду до Договору № 6169071 від 17.09.2023, у якій продовжили строк позики, загальний строк до 05.02.2024 (80 днів) (а.с. 18).
Між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 11.01.2024 укладено договір факторингу №11-01/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт ТОВ «Маніфою» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 21-23).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача за договором позики №6169071 на суму 16546,40 грн, з яких: 5200 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 11346,40 грн - сума заборгованість за відсотками (а.с. 26).
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №6169071 від 17.09.2023 за період з 15.05.2024 по 30.09.2024, станом на 30.09.2024 заборгованість складає 16546,40 грн (а.с. 27, 72).
Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2782_241105152542 від 05.11.2024 повідомлено про успішне перерахування коштів 17.09.2023 о 14:02:05 на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 285596477, призначення платежу: зарахування 5200 грн на картку НОМЕР_1 (а.с. 76).
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 6169071 від 17.09.2023 в розмірі 16546,40 грн, згідно вищезазначеного договору факторингу, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Заперечення відповідачки вимог позову в частині стягнення відсотків, оскільки вона не взмозі їх сплатити через скрутне матеріальне становище, суд розцінює як позицію захисту, але до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 , укладаючи кредитний договір, добровільно взяла на себе зобов'язання по сплаті позивачеві отриманих коштів та відсотків за користування ними.
Щодо посилання відповідача про неможливість виконання зобов'язання за договором на підставі форс-мажорних обставин слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 року № 904/3886/21 виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Тобто форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій зобов'язана сторона не має змоги. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її не правомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Така законодавча дефініція убезпечує особу від відповідальності за порушення без вини, і є однією з основоположних в цивільному праві.
Таким чином, обов'язок належного виконання взятих на себе зобов'язань зберігається, звільняється боржник лише від штрафних санкцій, які учасник цивільних правовідносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання свого зобов'язання.
У своїх висновках, які сформулював Верховний Суд у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, визначено що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань. Відповідачка не надала жодного доказу погіршення свого фінансового стану, відомостей щодо свого працевлаштування або погіршення своїх соціально-побутових умов, з яких суд зміг би зробити висновок про їх пов'язаність із настанням форс-мажорних обставин.
З огляду на дослідженні докази, встановлені обставини справи, враховуючи вищенаведені норми закону, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №6169071 від 17.09.2023 в розмірі 16546,40 грн, з яких: 5200 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 11346,40 грн - сума заборгованість за відсотками.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір у розмірі 3028 грн (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1048 -1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, заборгованість за кредитним договором №6169071 від 17.09.2023 в розмірі 16546,40 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень сорок копійок), що складається з: 5200 грн - сума заборгованість за основною сумою боргу, 11346,40 грн - сума заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 в АТ "ТАСкомбанк", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, судові витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: