Справа № 147/655/25
Провадження № 3/147/368/25
24 квітня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учня 11 класу Тростянецького ліцею, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У протоколі про адміністративне правопорушення від 14.04.2025 серії ВАД №673918 зазначено, що 13.03.2025 приблизно о 17.30 год. в с-щі Тростянець по вул.Шкільна, 10, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в адресу Ратушної Крістіни, чим порушив честь і гідність громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи, ОСОБА_1 , за участю його законного представника ОСОБА_2 , особу якої встановлено за допомогою застосунку «Дія», було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 надав суду пояснення, в яких зазначив, що вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, оскільки нецензурною лайкою ОСОБА_3 не ображав. Вказав, що вони є однокласниками. Того дня він з товаришами перебували у роздягальні школи. Коли зайшла ОСОБА_4 , вона сказала, що від нього неприємно пахне, він у свою чергу сказав, що цей запах від неї та у них почалась словесна перепалка. Крістіна почала лаятись нецензурними словами в його адресу, облила водою і кинула взуттям. Вказав, що конфлікти почалися між ними після того, як він відмовився танцювати з нею на випускному, зараз вони не спілкуються.
Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що 13.03.2025 її син прийшов зі школи та сказав, що мав конфлікт із ОСОБА_4 , хоча до цього вони товаришували. Ні їй, ні в поліції він не казав, що вживав нецензурні слова, лише вказував на словесну перепалку. Своїй дитині вірить, так як він розповідає її про своє життя. Вважає, що таким конфліктам не місце у житті школярів, про що провела виховну бесіду із сином, однак вважає, що жодних шкідливих наслідків чи умислу на них словесний спір між дітьми не мав, а тому і відсутній склад правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №673918 від 14.04.2025, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, згідно з якою передбачено відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце та наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заперечує факт викладений у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначає, про те, що він не мав намір проявити неповагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві, які були б спрямовані на порушення громадського порядку, відтак умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян, у нього не було.
Більше того, пояснив, що між ним та ОСОБА_5 відбувся конфлікт, вона його принизила при знайомих та ображала, на що він відповідав.
Суд зазначає, що дрібне хуліганство важливо відрізняти від конфліктних ситуацій, оскільки конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Відтак особа, що чинить дрібне хуліганство, діє умисно, з наміром порушити громадський порядок і спокій громадян, тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій це конфлікт.
Крім того, наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Зокрема, з письмових пояснень свідків від 10.04.2025 та 11.04.2025 встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виникла певна конфліктна ситуація, де вони ображали одне одного.
Проте об'єктивних доказів того, що 13.03.2025 близько 17:30 год в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 з метою хуліганських мотивів виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_7 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, дії якого складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду не надано.
Більш того, протокол про адміністративне правопорушення складено 14.04.2025 року, тобто через місяць після вищеописаних подій та в графі "Потерпілі" не мстить даних про осіб, яким було завдано шкоду.
Суд зазначає, що такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства.
Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про те, що дії ОСОБА_1 в ході конфлікту, були вчинені саме з неповаги до громадського порядку і спокою громадян, зокрема однокласниці ОСОБА_4 , безпричинно. Також не зазначено, в чому ці наслідки були виражені та яким чином було порушено громадський порядок і спокій, їх тривалість і створення певних перешкод у звичайному житті громадян.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, з аналізу наданих суду доказів слідує, що 13.03.2025, приблизно о 17.30 год., між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 стався конфлікт на ґрунті особистих неприязних відносин, що призвів до словесної перепалки, які носили обопільний характер.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_1 мотиву направленого на задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей, а отже і відсутність умислу на вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_9 , тобто порушення громадського порядку, демонстративного зневаження суспільних норм.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з наведеним, сукупність вказаних обставин вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, так як обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення в частині встановлення вини останнього не підтверджені в повній мірі належними і допустимими доказами, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 245, 247, 251, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя О.А. Натальчук