Справа № 554/14304/24
Провадження № 2/545/801/25
24.04.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаіня «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компаіня «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.12.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №998748440, а 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. В подальшому, 30.10.2023 року, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого право вимоги до відповідача було передано ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
07.11.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №0711/24/Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 40018,14 грн., з яких 7999,60 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 32018,54 грн. сума заборгованості по несплаченим за користування відсотками.
В своїй позовній заяві просили стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №998748440 в розмірі 40018,14 грн та судові витрати.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 25.02.2025 року відкрито провадження по справі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в тексті позовної заяви прохав розглядати дану справу у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 4.03.2025 року, 24.04.2025 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано. (а.с. 116-118,123-125).
За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 24.04.2025 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №998748440 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, згідно якого останній отримала кредит у розмірі 8000 грн. строком на 30 днів, на умовах сплати процентів за користування кредитними коштами за дисконтною процентною ставкою - у розмірі 2,10 % у день від суми кредиту, та у розмірі 2,98% в день від суми кредиту за час користування ним за базовою процентною ставкою. Дисконтна процентна ставка застосовується за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку, вказаного у графіку платежів (а.с.зворот а.с.52-60).
Разом з договором відповідачем підписано в електронній формі паспорт споживчого кредиту продукту Комфорт до вказаного договору №08.12.2022 року (а.с. 51,52).
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ Манівео швидка фінансова допомога перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 8000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.12.2022 року (а.с. 72).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 (а.с.73-76).
Додатковою угодою № 19 строк дії вищевказаного договору факторингу продовжено до 31.12.2020 року (а.с.79), додатковою угодою №26 від 31.12.2020 року , строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року (а.с.13), додатковою угодою №27 ( ас.12), строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року, додатковою угодою №31 (а.с.20), строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року, додатковою угодою №32 від 31.12.2022 року (а.с.21), строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року, додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року, строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року. (а.с.79)
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 220 від 14.03.2023 року, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 998748440 від 08.12.2022 року на загальну суму 20231,77 грн. (а.с.18).
30.10.2023 року між до ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.24-26).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року, на виконання Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 року, до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 998748440 від 08.12.2022 року в сумі 40018,14 грн. (а.с.22).
07.11.2024 між ТОВ ФК Онлайн Фінанс та ТОВ ФК "Ейс" укладено договір факторингу №0711/24/Е, відповідно до умов якого ТОВ ФК Онлайн Фінанс передає (відступає), а ТОВ ФК "Ейс" приймає права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 39-42).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №998748440 від 08.12.2022 року до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 40018,14 грн. (а.с.36).
Таким чином, ТОВ «Фінансова компаіня «Ейс» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором №998748440 від 08.12.2022 року становить 40018,14 грн., з яких - 7999, 60 грн. - заборгованість по кредиту, 32018,54 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Загальний розмір заборгованості у відповідача перед позивачем становить 40018,14 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2.6, Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Пунктами 3.1. та 3.2, Договору позики визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «ФК «Ейс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором №998748440 від 08.12.2022 року.
Ваховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договорів, добровільно заборгованість не сплатив, тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором позики №998748440 від 08.12.2022 року в розмірі 40018,14 грн., з яких - 7999, 60 грн. - заборгованість по кредиту, 32018,54 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 08/11/24-01 від 08.11.2024 року, відповідно до умов якого, Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання на надання юридичної допомоги по справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №998748440 від 08.12.2022 року. (а.с.32,33).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг за договором № 08/11/24-01 від 08.11.2024 року, АБ «Тараненко та Партнери» надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на загальну суму 6000,00 грн. (а.с.44).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Тому суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, її складність, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,280, 352 ЦПК України , суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компія «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м.Київ, Харківське Шосе, буд.19, оф.2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 998748440 від 08.12.2022 року у розмірі 40018,14 грн. (сорок тисяч вісімнадцять гривень чотирнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компія «Ейс», сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та 6000 грн. (шість тисяч гривень) витрат на оплату правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії;
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г.Путря